- •Опорний конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий облік»
- •Тема 2. Облік грошових коштів.
- •Тема 5. Облік поточних і довгострокових фінансових інвестицій.
- •Лекція 1. Основи побудови фінансового обліку
- •Сутність та призначення фінансового обліку
- •Правове регулювання фінансового обліку в Україні
- •Облікова політика підприємства
- •Посадові обов’язки та права головного бухгалтера наводяться в посадовій інструкції відповідно до якої:
- •Лекція 2. Облік грошових коштів
- •Порядок організації касових операцій на підприємстві
- •Документування і облік грошових коштів в касі
- •Види банківських рахунків та порядок їх відкриття в установах банку
- •Документування і облік операцій на рахунку в банку
- •1. Визнання та класифікація дебіторської заборгованості
- •2. Облік розрахунків з покупцями і замовниками (рахунок 36)
- •3. Резерв сумнівних боргів (рахунок 38)
- •4. Склад та облік іншої дебіторської заборгованості (рахунок 37)
- •Визначення та класифікація необоротних активів
- •Облік основних засобів
- •Знос(амортизація) основних засобів
- •Облік інших необоротних матеріальних активів
- •Облік нематеріальних активів
- •Лекція 5. Облік поточних і довгострокових фінансових інвестицій
- •Фінансові інвестиції: поняття та класифікація
- •Визнання та оцінка фінансових інвестицій.
- •Облік операцій з поточними фінансовими інвестиціями
- •Облік операцій з довгостроковими фінансовими інвестиціями
- •Лекція 6. Облік виробничих запасів
- •1. Поняття та класифікація запасів
- •Оцінка виробничих запасів при їх надходженні і вибутті
- •Документальне оформлення руху виробничих запасів
- •Лекція 7. Облік витрат виробництва і готової продукції
- •Організація обліку витрат та їх класифікація
- •Витрати
- •Загальна характеристика виробничих витрат
- •Облік витрат виробництва на рахунках бухгалтерського обліку
- •Поняття та класифікація готової продукції
- •Оцінка, документування та облік готової продукції
- •Лекція 8. Облік короткострокових і довгострокових зобов’язань
- •Поняття та види зобов’язань
- •Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками
- •3. Облік кредитних операцій
- •Облік розрахунків по податках і платежах.
- •Лекція 9. Облік праці, її оплати і відрахувань на соціальне страхування
- •Заробітна плата: поняття, види та форми
- •Порядок нарахування заробітної плати
- •Утримання із заробітної плати працівників
- •Порядок здійснення нарахувань на фонд оплати праці
- •Характеристика рахунка з обліку оплати праці
- •Документування господарських операцій
- •Лекція 10. Облік доходів та фінансових результатів діяльності підприємства
- •1. Поняття доходів та їх класифікація
- •Облік доходів діяльності підприємства
- •Доходи (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.
- •2. Інші операційні доходи.
- •3. Доходи від фінансової діяльності.
- •4. Доходи від інвестиційної діяльності.
- •3. Облік результатів діяльності підприємства
- •4. Використання прибутку підприємства
- •Лекція 11. Облік власного капіталу та забезпечення майбутніх витрат і платежів
- •1. Власний капітал, його суть та різновиди
- •Облік власного капіталу
- •3. Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів
- •4. Облік цільового фінансування та цільових надходжень
- •Лекція 12. Фінансова звітність підприємства
- •Поняття та принципи побудови звітності
- •2. Класифікація звітності
- •3. Форми фінансової звітності
Оцінка виробничих запасів при їх надходженні і вибутті
НАДХОДЖЕННЯ
Важливе значення для організації обліку запасів має їх правильна оцінка, вибір якої регулюється П(С)БО 9.
Запаси надходять на підприємство в результаті:
придбання у постачальників відповідно до укладених договорів;
внеску засновників підприємства до статутного капіталу;
обміну на неподібні активи;
безоплатної передачі.
Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
До первісної вартості запасів, придбаних за плату, включаються такі фактичні витрати:
суми, що сплачуються згідно з договорами постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;
суми ввізного мита під час імпортування запасів;
суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;
транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів за вантажно-розвантажувальні роботи та перевезення запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів).
Транспортно-заготівельні витрати включаються до складу собівартості придбаних запасів безпосередньо прямим способом або відображаються загальною сумою на окремому субрахунку обліку запасів і щомісячно розподіляються між сумою залишку останніх на кінець звітного місяця та сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо).
Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, уважається їхня виробнича собівартість; тих, що одержані підприємством безоплатно, — їхня справедлива вартість з урахуванням витрат на доведення їх до стану можливого використання.
ВИБУТТЯ
Згідно з ПБО 9 оцінка запасів при їх відпуску у виробництво, продаж та іншому вибутті здійснюється одним із таких методів:
ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
середньозваженій собівартості;
собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
нормативних витрат;
ціни продажу.
Метод вибуття |
Характеристика методу та сфера його застосування |
Ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів |
Запаси, які випускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю |
Середньозваженої собівартості |
Оцінка проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. Сс= Сп + Сн Кп + Кн де: Сс — середньозважена собівартість; Сп і Кп — собівартість та кількість запасів на початок періоду; Сн і Кн — собівартість та кількість запасів, що надійшли впродовж періоду. Метод середньозваженої собівартості забезпечує найбільш рівну величину прибутку, зазнає меншого впливу коливання купівельних цін, проте його застосування потребує здійснення складніших розрахунків |
Собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО) |
Запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені в бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів. Якщо ціни зростають у звітному періоді, виникає найнижча собівартість реалізованої продукції внаслідок низьких цін на раніше придбану продукцію, і в результаті розраховується найвищий чистий прибуток |
Нормативних затрат |
Оцінка полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей та діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норми затрат і ціни повинні регулярно у нормативній базі перевірятися і переглядатися. Загальне відхилення на продукцію, що надійшла з виробництва за місяць, розраховується за формулою: ЗВ = Фк х Фц - Нк х Нц, де: ЗВ — загальне відхилення на продукцію, що надійшла з виробництва за місяць; Фк — фактична кількість виробленої продукції; Фц — ціна одиниці продукції; Нк — визнана нормативна (стандартна) кількість для фактичного результату; Нц — нормативна (стандартна) ціна одиниці продукції або ЗВ = ФС - НС, де: ФС — фактична собівартість; НС — нормативна собівартість |
Ціни продажу |
Оцінка заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати підприємства, які мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. СРТ = ПВРТ - ТНРТ, де: СРТ — собівартість реалізованих товарів; ПВРТ — продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів; ТНРТ — сума торговельної націнки на реалізовані товари. Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки. ТНРТ = ПВРТ х СВНТ, де: ТНРТ — торговельна націнка на реалізовані товари; ПВРТ — продажна (роздрібна) вартість реалізованих товарів; СВНТ — середній відсоток торговельної націнки. Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок місяця й торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів. Залишок націнки на початок місяця + Націнка за місяць Н = Сума продажної вартості товарів Продажна вартість товарів на початок місяця + за місяць |