- •Опорний конспект лекцій з дисципліни «Фінансовий облік»
- •Тема 2. Облік грошових коштів.
- •Тема 5. Облік поточних і довгострокових фінансових інвестицій.
- •Лекція 1. Основи побудови фінансового обліку
- •Сутність та призначення фінансового обліку
- •Правове регулювання фінансового обліку в Україні
- •Облікова політика підприємства
- •Посадові обов’язки та права головного бухгалтера наводяться в посадовій інструкції відповідно до якої:
- •Лекція 2. Облік грошових коштів
- •Порядок організації касових операцій на підприємстві
- •Документування і облік грошових коштів в касі
- •Види банківських рахунків та порядок їх відкриття в установах банку
- •Документування і облік операцій на рахунку в банку
- •1. Визнання та класифікація дебіторської заборгованості
- •2. Облік розрахунків з покупцями і замовниками (рахунок 36)
- •3. Резерв сумнівних боргів (рахунок 38)
- •4. Склад та облік іншої дебіторської заборгованості (рахунок 37)
- •Визначення та класифікація необоротних активів
- •Облік основних засобів
- •Знос(амортизація) основних засобів
- •Облік інших необоротних матеріальних активів
- •Облік нематеріальних активів
- •Лекція 5. Облік поточних і довгострокових фінансових інвестицій
- •Фінансові інвестиції: поняття та класифікація
- •Визнання та оцінка фінансових інвестицій.
- •Облік операцій з поточними фінансовими інвестиціями
- •Облік операцій з довгостроковими фінансовими інвестиціями
- •Лекція 6. Облік виробничих запасів
- •1. Поняття та класифікація запасів
- •Оцінка виробничих запасів при їх надходженні і вибутті
- •Документальне оформлення руху виробничих запасів
- •Лекція 7. Облік витрат виробництва і готової продукції
- •Організація обліку витрат та їх класифікація
- •Витрати
- •Загальна характеристика виробничих витрат
- •Облік витрат виробництва на рахунках бухгалтерського обліку
- •Поняття та класифікація готової продукції
- •Оцінка, документування та облік готової продукції
- •Лекція 8. Облік короткострокових і довгострокових зобов’язань
- •Поняття та види зобов’язань
- •Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками
- •3. Облік кредитних операцій
- •Облік розрахунків по податках і платежах.
- •Лекція 9. Облік праці, її оплати і відрахувань на соціальне страхування
- •Заробітна плата: поняття, види та форми
- •Порядок нарахування заробітної плати
- •Утримання із заробітної плати працівників
- •Порядок здійснення нарахувань на фонд оплати праці
- •Характеристика рахунка з обліку оплати праці
- •Документування господарських операцій
- •Лекція 10. Облік доходів та фінансових результатів діяльності підприємства
- •1. Поняття доходів та їх класифікація
- •Облік доходів діяльності підприємства
- •Доходи (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.
- •2. Інші операційні доходи.
- •3. Доходи від фінансової діяльності.
- •4. Доходи від інвестиційної діяльності.
- •3. Облік результатів діяльності підприємства
- •4. Використання прибутку підприємства
- •Лекція 11. Облік власного капіталу та забезпечення майбутніх витрат і платежів
- •1. Власний капітал, його суть та різновиди
- •Облік власного капіталу
- •3. Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів
- •4. Облік цільового фінансування та цільових надходжень
- •Лекція 12. Фінансова звітність підприємства
- •Поняття та принципи побудови звітності
- •2. Класифікація звітності
- •3. Форми фінансової звітності
Знос(амортизація) основних засобів
Під впливом часу, сил природи та в процесі експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої первинні фізичні якості, знижуються їх техніко-експлуатаційні можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних засобів.
Амортизація (лат. amortisatio – оплата боргів) – це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, протягом строку корисного використання активу. Вона відображає процес поступового списання (погашення) вартості об’єкта протягом часу його корисного функціонування та забезпечує дотримання принципу співставлення витрат з доходами.
Знос основних засобів – сума амортизації об’єкта основних засобів, накопичена з початку строку їх корисного використання.
Земля та інші основні засоби, які мають необмежений строк корисного використання, не є об’єктом амортизації.
Строк корисної експлуатації основних засобів – це період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватись підприємством, або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції. Строк корисного використання активу може змінюватись.
У фінансовому обліку для нарахування амортизації може застосовуватись будь який з методів, що визначений П(С)БО 7:
прямолінійного;
зменшення залишкової вартості;
кумулятивного;
виробничого.
За прямолінійним методом вартість об’єкта, що амортизується, рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його служби. При цьому річна норма та річна сума амортизації залишається постійними на весь строк корисної служби об’єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об’єкта зменшується.
Річ.сума амортизації = (Первісна вартість–Ліквідаційна вартість) / Строк корисної експл.
Метод зменшення залишкової вартості полягає у визначенні річної суми амортизації об’єкта основних засобів, виходячи із залишкової вартості такого об’єкта на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом множення залишкової вартості об’єкта основних засобів на річну норму амортизації:
Річ.сума амортизації = Залишкова вартість х Річ.норма амортизації
Річ.норма амортизації = 1 -( Ліквідаційна вартість / Первісна вартість)
У першій рік експлуатації об’єкта основних засобів базаю для нарахування амортизації такого об’єкта буде його первісна вартість.
Кумулятивний метод визначається сумою років строку служби відповідного об’єкта за допомогою коефіцієнтів, в чисельнику яких визначаються роки, що залишаються до кінця строку служби об’єкта (в зворотньому порядку), а в знаменнику – загальна сума років експлуатації. Перемноживши кожний дріб на вартість об’єкту, що амортизується визначають суму амортизації.
Виробничий метод заснований на передбаченні, що функціональна корисність об’єкта залежить не від часу, а від результатів його використання. При цьому строк корисної служби визначається кількістю продукції та обсягом послуг, які підприємство планує виготовити або надати з використанням об’єкта. При застосуванні цього методу амортизація розраховується шляхом розподілу вартості об’єкта, що амортизується, прямо пропорційно кількості продукції (обсягу послуг), яку підприємство очікує виготовити за відповідні періоди протягом строку його корисної служби.
Нарахування амортизації у фінансовому обліку проводиться щомісячно.
Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання і припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів.
Для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації призначено рахунок 13«Знос необоротних активів».
Рахунок 13 контрактивний, балансовий, має такі субрахунки:
131 «Знос основних засобів»
132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»
133 «Знос нематеріальних активів»
За кредитом рахунку 13 відображається нарахування амортизації, за дебетом – зменшення суми зносу.
Аналітичний облік зносу необоротних активів ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів.