- •Тема 6. Криміналістичне зброєзнавство
- •1. Поняття і наукові засади криміналістичного зброєзнавства, криміналістичної балістики; завдання криміналістичного зброєзнавства
- •2. Поняття і стисла характеристика об’єктів криміналістичного зброєзнавства
- •3. Техніко-криміналістичні прийоми, методи, засоби збирання об’єктів криміналістичного зброєзнавства
- •4. Дослідження об’єктів криміналістичного зброєзнавства; питання, які вирішуються; підготовка і оформлення матеріалів для експертиз
- •5. Значення результатів дослідження об’єктів криміналістичного зброєзнавства для розкриття і розслідування злочинів
- •Тема 7. Криміналістичне документознавство
- •1. Поняття криміналістичного документознавства, його видів. Поняття документа. Класифікація документів, види їх підроблення
- •2. Огляд документів і криміналістичні правила поводження з документами – речовими доказами
- •3. Наукові засади криміналістичного почеркознавства і авторознавства
- •Почеркознавча і авторознавча експертизи.
- •Техніко-криміналістична (технічна) експертиза документів
- •Тема 8. Криміналістична габітологія
- •1. Поняття, природничо-наукові засади криміналістичної габітології, її значення для розкриття і розслідування злочинів
- •2. Поняття, елементи, ознаки зовнішнього вигляду людини, їх класифікація, властивості та ідентифікаційне значення
- •3. Джерела інформації про ознаки зовнішності людини, способи її одержання
- •4. Загальна характеристика криміналістичних методів, засобів і прийомів фіксації ознак зовнішнього вигляду людини
- •5. Криміналістична фотопортретна експертиза
- •Тема 9. Криміналістичний облік
- •2. Наукові та правові засади криміналістичного обліку
- •3. Загальна характеристика видів, призначення, реєстраційних документів криміналістичних обліків
- •Розділ III. КримінАлістична тактика тема 10. Загальні положення КриміналістичнОї тактикИ
- •1. Поняття криміналістичної тактики, її структура, завдання та взаємозв’язок із іншими розділами криміналістики
- •2. Тактичний прийом як одне з основних понять криміналістичної тактики, класифікація тактичних прийомів
- •3. Інші основні поняття (категорії) криміналістичної тактики
- •4. Перспективи розвитку криміналістичної тактики
- •Тема 11. Тактика побудови і перевірки версій, планування розслідування
- •1. Поняття, класифікація та значення криміналістичних версій для слідчої, експертної, судової діяльності
- •Основні прийоми побудови і перевірки слідчих версій.
- •Поняття, підстави, принципи, види, прийоми і значення планування розслідування
- •Техніка планування. Форми планів
- •Тема 12. Тактика допиту
- •Поняття, види, завдання допиту, значення показань для розкриття і розслідування злочину
- •Загальні тактичні прийоми допиту на різних його етапах (стадіях).
- •Особливості тактики допиту свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, неповнолітньої особи.
- •Поняття, завдання очної ставки, її тактика.
- •Тема 13. Тактика пред’явлення для впізнання
- •1. Поняття, сутність, види і значення результатів пред’явлення для впізнання в розкритті й розслідуванні злочинів
- •2. Тактичні прийоми підготовчого етапу пред’явлення для впізнання
- •3. Тактичні прийоми робочого етапу пред’явлення для впізнання різних об’єктів
- •Тактичні прийоми на робочому етапі спрямовані на забезпечення додержання процесуального порядку проведення пред’явлення для впізнання, його результативності й доказового значення.
- •4. Заключний етап пред’явлення для впізнання
Почеркознавча і авторознавча експертизи.
Почеркознавча експертиза – найстаріший та найбільш поширений вид криміналістичної експертизи.
Головним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (встановлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням (імітацією) почерку іншої особи, визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).
Орієнтовний перелік питань, які вирішує почеркознавча експертиза:
Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) певною особою?
Чи виконані декілька рукописних текстів (рукописних записів) однією особою?
Чи виконано рукописний текст навмисно зміненим почерком?
Чи виконано рукописний текст у незвичних умовах під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
Чи перебувала особа, яка виконала рукописний текст, у незвичайному стані?
Чи володіє особа, яка виконала рукопис, навичками написання спеціальними шрифтами?
Особою якої статі виконано рукописний текст?
До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту?
Чи виконано підпис тією особою, від імені якої він зазначений, або іншою особою?
Для проведення досліджень слідчий (суддя) повинен надати експертові порівняльні зразки (вільні, умовно-вільні та експериментальні) почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні – у кількості не менше 5-8 аркушів.
Основним завданням авторознавчої експертизи є ідентифікація автора тексту. За допомогою цієї експертизи вирішуються ідентифікаційні завдання (щодо ототожнення особи автора тексту), а також неідентифікаційні завдання (діагностичні) про умови складання тексту, факт викривлення ознак письмової мови тощо, класифікаційні завдання про місце формування мовленнєвих навичок, рідну мову, освіту автора документа.
Орієнтовний перелік питань, які вирішує авторознавча експертиза:
Чи є певна особа автором наданого на дослідження тексту?
Чи є певна особа автором декількох різних текстів?
Чи є автор та виконавець тексту однією або різними особами?
Чи складений даний текст кількома авторами?
Які риси соціально-демографічного портрету автора можна встановити за даним текстом?
Яка є основна мова спілкування (рідною мовою) певної особи – автора даного тексту?
Чи спостерігаються в даному тексті ознаки, які можуть свідчити про незвичний психофізіологічний стан автора?
Чи створений текст документа під диктовку або шляхом переписування?
Чи створений текст документа з навмисним перекручуванням письмової мови?
Авторознавчою експертизою можуть вирішуватися також інші питання.
Вирішення питань, поставлених перед авторознавчою експертизою, можливе, як правило, лише за наявності відносно великого тексту (не менше 500 слів). Загальний обсяг експериментальних зразків повинен складати 25-30 сторінок тексту.