
- •Тема 6. Криміналістичне зброєзнавство
- •1. Поняття і наукові засади криміналістичного зброєзнавства, криміналістичної балістики; завдання криміналістичного зброєзнавства
- •2. Поняття і стисла характеристика об’єктів криміналістичного зброєзнавства
- •3. Техніко-криміналістичні прийоми, методи, засоби збирання об’єктів криміналістичного зброєзнавства
- •4. Дослідження об’єктів криміналістичного зброєзнавства; питання, які вирішуються; підготовка і оформлення матеріалів для експертиз
- •5. Значення результатів дослідження об’єктів криміналістичного зброєзнавства для розкриття і розслідування злочинів
- •Тема 7. Криміналістичне документознавство
- •1. Поняття криміналістичного документознавства, його видів. Поняття документа. Класифікація документів, види їх підроблення
- •2. Огляд документів і криміналістичні правила поводження з документами – речовими доказами
- •3. Наукові засади криміналістичного почеркознавства і авторознавства
- •Почеркознавча і авторознавча експертизи.
- •Техніко-криміналістична (технічна) експертиза документів
- •Тема 8. Криміналістична габітологія
- •1. Поняття, природничо-наукові засади криміналістичної габітології, її значення для розкриття і розслідування злочинів
- •2. Поняття, елементи, ознаки зовнішнього вигляду людини, їх класифікація, властивості та ідентифікаційне значення
- •3. Джерела інформації про ознаки зовнішності людини, способи її одержання
- •4. Загальна характеристика криміналістичних методів, засобів і прийомів фіксації ознак зовнішнього вигляду людини
- •5. Криміналістична фотопортретна експертиза
- •Тема 9. Криміналістичний облік
- •2. Наукові та правові засади криміналістичного обліку
- •3. Загальна характеристика видів, призначення, реєстраційних документів криміналістичних обліків
- •Розділ III. КримінАлістична тактика тема 10. Загальні положення КриміналістичнОї тактикИ
- •1. Поняття криміналістичної тактики, її структура, завдання та взаємозв’язок із іншими розділами криміналістики
- •2. Тактичний прийом як одне з основних понять криміналістичної тактики, класифікація тактичних прийомів
- •3. Інші основні поняття (категорії) криміналістичної тактики
- •4. Перспективи розвитку криміналістичної тактики
- •Тема 11. Тактика побудови і перевірки версій, планування розслідування
- •1. Поняття, класифікація та значення криміналістичних версій для слідчої, експертної, судової діяльності
- •Основні прийоми побудови і перевірки слідчих версій.
- •Поняття, підстави, принципи, види, прийоми і значення планування розслідування
- •Техніка планування. Форми планів
- •Тема 12. Тактика допиту
- •Поняття, види, завдання допиту, значення показань для розкриття і розслідування злочину
- •Загальні тактичні прийоми допиту на різних його етапах (стадіях).
- •Особливості тактики допиту свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, неповнолітньої особи.
- •Поняття, завдання очної ставки, її тактика.
- •Тема 13. Тактика пред’явлення для впізнання
- •1. Поняття, сутність, види і значення результатів пред’явлення для впізнання в розкритті й розслідуванні злочинів
- •2. Тактичні прийоми підготовчого етапу пред’явлення для впізнання
- •3. Тактичні прийоми робочого етапу пред’явлення для впізнання різних об’єктів
- •Тактичні прийоми на робочому етапі спрямовані на забезпечення додержання процесуального порядку проведення пред’явлення для впізнання, його результативності й доказового значення.
- •4. Заключний етап пред’явлення для впізнання
Основні прийоми побудови і перевірки слідчих версій.
Процес побудови і перевірки версій складається із декількох етапів (певною мірою умовних). Відповідно до етапів визначаються прийоми побудови і перевірки версій, які базуються на логічних методах: аналізі, синтезі, дедукції, індукції, аналогії.
Діяльність слідчого (експерта, судді) при побудові версій складається з таких етапів:
1) отримання вихідної інформації;
2) її логічної обробки;
3) формулювання версій.
Отримання вихідної інформації. Версія буде достатньо обґрунтованою, коли вона спирається на конкретні фактичні дані. Версія як розумовий процес може бути заснована на будь-якій інформації, зокрема, отриманої з таких джерел: протоколів слідчих дій; документів, що містять результати оперативно-розшукової роботи; інших джерел (листів і заяв громадян, перевірок контрольно-ревізійних органів тощо).
Логічна обробка наявних даних включає аналіз отриманої інформації та приведення встановлених фактів в систему (синтез). При цьому послідовно вирішуються наступні основні питання:
1) чи є об’єктивними наявні відомості і чи можна їх використовувати для побудови слідчих версій;
2) чи наявний взаємозв’язок між виявленими фактами і злочином, що розслідується;
3) чи немає серед встановлених фактів таких, які зобов’язують слідчого припинити подальше провадження у справі.
Формування версій. Максимальна кількість версій, що висуваються під час розслідування щодо тієї або іншої обставини злочину, не обмежена. Однак, щоб уникнути необґрунтованої перевантаженості розслідування версіями, необхідно дотримуватись певних правил побудови версій. Останні мають бути: а) реальними (хоча й є припущенням), базуватися на певних фактах, відповідати реаліям; б) конкретними, сформульованими стверджувально, наприклад, мала місце крадіжка; вчинив злочин такий-то громадянин; в) не суперечити загальновідомим фактам, науковим даним, логічним законам побудови умовиводів; г) бути логічно витриманими (обґрунтованими), внутрішньо не суперечливими; д) висуватися компетентною особою (в даному випадку слідчим), яка має право і зобов’язана їх перевірити. Версії є робочим інструментом слідчого і не фіксуються в процесуальних документах, а відображаються в письмових планах розслідування.
Перевірка версій – це дослідження припущень, які містяться в них, на підставі об’єктивних даних про конкретні обставини і факти. Можна виділити певні правила перевірки версій. Вони перевіряються: а) за можливості, паралельно, всі без винятку (хоча за певних обставин на практиці може надаватися перевага одній версії; з іншого боку іноді малоймовірна версія підтверджується); б) проведенням слідчих дій, організаційних (скажімо, документальна перевірка), оперативно-розшукових заходів; в) до тих пір, поки не буде доведена одна версія стосовно події в цілому чи певної однієї обставини, а всі інші спростовані, але лише доказами (а не іншою інформацією). Унаслідок перевірки всі версії можуть бути спростовані, а отримані докази та не процесуальна інформація стати підґрунтям, вихідним матеріалом для побудови нових версій.