- •Біохімічні основи раціонального харчування спортсменів
- •Принципи раціонального харчування спортсменів
- •2. Енергоспоживання організму і його залежність від роботи, що виконується
- •Калорійність окремих харчових продуктів
- •3. Збалансованість поживних речовин у раціоні спортсмена
- •4. Біохімічний контроль та організація харчування спортсменів
- •Роль вуглеводів у забезпеченні м'язової діяльності
- •Роль жирів у забезпеченні м'язової діяльності
- •Роль білків у забезпеченні м'язової діяльності
- •Роль вітамінів у забезпеченні м'язової діяльності
- •Роль мінеральних речовин у режимі харчування спортсменів
- •5. Харчові добавки і регулювання маси тіла
- •6. Використання біокоректорів в спортивній практиці
- •Контроль за застосуванням допінгу в спорті
- •Класифікація допінгів
- •Задачі, об'єкти і методи допінгконтролю
- •Організація і проведення допінгконтролю
2. Енергоспоживання організму і його залежність від роботи, що виконується
Раціональне харчування передбачає дотримання енергетичної рівноваги в організмі відповідно до наступного принципу: кількість енергії, що надійшла, повинна відповідати кількості витраченої енергії.
Енергія в організм людини надходить з їжею у виді вуглеводів, жирів і білків. У клітинах організму в процесі їх хімічних перет-ворень синтезується енергія і використовується для різних потреб. При окисненні 1 г вуглеводів, як і білків, виділяється 4 ккал (17 кДж), а жирів – 9 ккал (37 кДж) енергії. Знаючи хімічний склад харчових продуктів і їх калорійність, що наводиться в спеціальних таблицях, можна розрахувати калорійність будь-якого меню чи дієти. Зазвичай калорійність або енергетична цінність продуктів виражається в кілокалоріях на 100 г продукту.
Калорійність окремих харчових продуктів
-
Харчові продукти (100 г)
Калорійність (ккал)
Олія рослинна
Сало
Масло вершкове
Маргарин столовий молочний
Горіхи
Шоколад молочний
Халва
Мед
Цукор-пісок
Шоколад
Майонез, 50 % жирність
Сир „Голандський”
Сир „Російський ”
Булочка здобна
Кури І категорії
Телятина І категорії
Свинина
Оселедець солений
Скумбрія
Сметана 25 % жирність
Молоко, 3,5 %, 250 мл
Печінка
Хліб пшеничний білий
Вершки 20 %
Хліб житній
Морозиво вершкове
Яйця курячі
Ковбаса „Любительська”
Сосиски
Банани
Творог 20 % жирності
Кефір жирний
Пиво, 250 мл
Картопля
Сухий сніданок
Макаронні вироби
Рис
Горох
Квасоля
Крупа гречана
Крупа манна
Крупа пшенична
Крупа вівсяна
Крупа перлова
Кукурудзяні пластивці
Мюслі
Мінтай
Камбала
Короп
Яблука
Морква
Капуста
Баклажани
Гриби
Кабачки
Сік фруктовий, 250 мл
899
887
748
743
707
550
508-523
320
379
568
502
352-377
360
335
241
218
384
261
238
284
160
87
226
206
214
179
157
291
204
89
233
62
112
83
402
330
332
325
310
329
333
335
356
330
388
382
72
92
87
45
30-34
27
24
41
27
120
Добові енерговитрати організму людини включають:
основний обмін (мінімальна кількість енергії, необхідна для підтримки основних функцій організму і процесів біосинтезу в стані відносного спокою);
специфічні – динамічна дія їжі, чи енерговитрати на травлення й всмоктування їжі (при змішаному харчуванні – у середньому 10–15 % добових витрат енергії);
а також енерговитрати на різні види його діяльності.
Основний обмін залежить від віку, статі, маси тіла, зовнішніх умов, індивідуальних особливостей людини і складає в середньому в дорослого чоловіка з масою тіла 65 кг – 1600–1800 ккал, а в жінок з масою тіла 55 кг – 1300–1400 ккал. У дітей у розрахунку на одиницю маси тіла основний обмін у 1,5 рази вище, ніж у дорослих, а в літніх людей – нижче, ніж у дорослих.
Специфічні енерговитрати – динамічна дія їжі може мати різні витрати енергії в залежності від вмісту в їжі білків, вуглеводів і жирів. Найбільші витрати енергії відбуваються при травленні білків (до 30–40 %). Для жирів вони складають 4–14 %, а для вуглеводів – 4–7 %. Навіть випита чашка чаю підвищує основний обмін на 8 %.
При м'язовій активності істотно збільшуються енерговитрати людини. Так, якщо при читанні книги основний обмін збільшується всього на 16 %, то при фізичному навантаженні – у кілька разів більше. Середньодобове споживання енергії чоловіками студентського віку (19–24 р) складає 2900 ккал/добу, а жінками такого ж віку – 2200 ккал/добу. Для людей з іншою масою тіла і більш високою руховою активністю енерготрати в залежності від важкості виконуваної роботи можуть складати приблизно 2200–2500 ккал/добу – у чоловіків і 1800–2200 ккал/добу – у жінок, зайнятих розумовою працею; тоді як у людей, зайнятих важкою фізичною працею – до 4300 ккал/добу – у чоловіків і до 3000 ккал/добу – у жінок.
Отже, їхнє харчування повинно покривати витрати енергії, тобто бути більш калорійним. Проте постійне перевищення добової калорійності їжі над енерготратами на 300 ккал (калорійність 100-грамової здобної булочки) приводить до нагромадження резервного жиру в межах 15–30 г у день, що становить 5–10 кг у рік.
Енерготрати спортсменів різних спеціалізацій залежать від інтенсивності виконуваної фізичної роботи, виду спорту і коливаються від 2000 ккал/добу для шахістів і гімнастів до 7000 ккал/добу для штангістів і спортсменів, що займаються видами спорту на витривалість, наприклад, для велогонщиків (Табл. 6).
Для представників ігрових видів спорту також характерно високе споживання енергії, оскільки її витрата в баскетболістів чоловіків может складати близько 5500 ккал/добу. Найбільші витрати енергії відмічаються в спортсменів циклічних видів спорту, де потрібна велика загальна витривалість: наприклад, у велогонщиків на шосе в чоловіків вони можуть досягати 5900 ккал/добу, іноді близько 7000 ккал/добу, а в жінок – 2000-3200 ккал/добу; у триатлоністів чоловіків – 5230 ккал/добу, у жінок – 4150 ккал/добу.
Середньодобове енергоспоживання у спортсменів різних спеціалізацій
Спортсмени |
Енергоспоживання, ккал/добу (ккал/кг) |
|
Чоловіки |
Жінки |
|
Гімнасти і фігуристи
Бігуни
Баскетбол
Плавання
Важкоатлети
Велогонщики
Триатлон |
2000 – 2900 (43 – 44) 3200 – 4200 (42 – 46) 4000 – 5500 (55 – 70) 3500 – 5200 (50 – 67) 3600 – 4600 (42 – 57) 5000 – 5900 (45 – 73) 4800 – 5300 (58 – 70) |
1200 – 1950 (32 -40) 2000 – 2500 (40 – 42) 2500 – 3000 (37 – 56) 2050 – 3500 (35 – 61) -
2000 – 3200 (40 – 55) 3500 – 4200 (55 – 65) |
Витрата енергії в спортсменів залежить від їхньої спортивної майстерності. З ростом спортивної майстерності витрата енергії при виконанні стандартної роботи зменшується. На величину витрат енергії впливає також емоційний стан спортсмена. Так, у передстартовому стані чи в період змагань енерготрати при виконанні однакової роботи збільшуються на 26–29 % у порівнянні з тренуванням.
