18.Особливості українськоїархітектури 14-16ст.

У XIV — XV ст. візантійсько-українська культура попередньоїдобивиявляється у формах планів і просторовомуоб’ємі, тоді як готика спричиняється до невеликих конструктивнихзмін і деталей. Прикладом таких будовслужатьвірменська кафедра у Львові (1363), церкваРіздва Христова в Галичікінця XIV ст. і церква в Межирічі на Волинісередини XV ст. — усі з тринавнимзаложенням княжих часів, але з готичними лучами та іншимигостролучними деталями. Єдиною в своємуроді є найстаршацерква у Львові св. Миколи (XIV — XI ст.) з деякимироманськимиархаїзмами. В XIV — XV ст. на Українівідомийтакож тип т. зв. триконховихбудоввізантійськоговідродження, що приходить із гори Афон у Греціїспочатку до українськоїчастиниБуковини (дві церкви в Серетікінця XIV ст. і три церкви в Путні коло Чернівців), пізніше — до Галичини (цікаватридільнацерква в Лаврові на Бойківщині XV — XVI ст.) і нарешті — на Поділля (церкви в Кам’янці XVI ст., Зінькові, Могилеві-Подільському), в Замостя.

Неспокійнічаси XIV — XV ст., боротьба з татарщиною й нова економічнакон’юнктура з колонізаційноюполітикоюшляхтизумовлювалиголовним чином оборонно-замковебудівництво. До найвизначнішихпам’ятокцієїдоби належать т. зв. гальовацерква в Рогатині XIV — XV ст. і знаменита церква-твердиня в Сутківцях на Поділлі. Готика у своїхвиробленихзахіднихзразкахспочатку мала доступ до більшихмістЗахідноїУкраїни, де впершез’являютьсясуцільніверствиміщанства й ремісництва, організовані на західнихзразках (Магдебурзьке право). Цівпливи, щопроточувалисярівночасно з хвилеюнімецькоїколонізації, йшлитрьома шляхами — ізШльонська, через ЗахіднеЗакарпаття і Семигород. Певнезначеннямав великий торговельний шлях з Італії через Угорщину й СхіднуСловаччину до Галичини через ЗахідніКарпати з торговельними і культурнимиосередками в Пряшеві й Бардієві (кафедра, ратуша XIV — XV ст.).ІзСемигородамистецькітечіїдіставалися через Буковину і СхіднеЗакарпаття (кафедра в Берегові). НайбільшеготичнихбудовмавЛьвів, але вони булизнищеніпід час пожежіміста 1527 р. та при пізнішихперебудовах. Порівнянонайліпшезбереженаготична кафедра Львова кінця XIV ст., так само як і деякііншіпам’ятки, щовказують на впливинімецькі та спеціальношльонські. Приблизно до тоїсамоїгрупи належать римо-католицькікафедри в Перемишлі 1460 р. і в Кам’янці-Подільськомукінця XV ст. та меншіпровінційнікостьоли, щозатримуютьготичнігостролучніформинавітьукінці XVII ст. У той час, коли римо-католицькіхрамизвичайноповторювали без усякихзмінвідоміготичнізразки, церкви східного обряду є більшоригінальними та вказують на певнутворчупереробкуготичного стилю. Тоді, міжіншим, усталюютьсятрикамерна система плану (бабинець, середнячастина і вівтар) і тридільністьперекриття (три бані), типові для українського церковного будівництва в дереві й камені (Нижанківці, Вишнівці, Риботицька Посада, Залужжя та ін.), хочзустрічаються церкви і в чисто західних формах (Кодня, Перемишль).

Ізчисленнихзамківдеякіготичнірисизберегли замки в Хотині на Бессарабщині (XIV ст.), на Волині — Острог (XIV — XV ст.), Луцьк (XIV — XVI ст.), Кременець (XV — XVI ст.), наПоділлі — Меджибіж (XV ст.), Кам’янець. Особливоїувагизаслуговує добре збережений, колись славнийсвоєюнеприступністю замок у Кам’янці-Подільському, заснованийще в XIV ст. князями Коріатовичами та відбудований на початку і в середині XVI ст. Планизамісів

XV — XVI ст. булирізноманітними: трикутні (Зіньків), чотирикутні (Сутківці), п’ятикутні й т. д. з наріжнимивисокими вежами, що сильно виступали поза обороннімури.

Коли в добу готики на Українійшлапереорганізаціяміст за західнимизразками (що дало в мистецтвіперехідний стиль із великою домішкоюстароївізантійськоїспадщини), то в XV — XVI ст. настаєцілковитийзворот до Заходу, особливо радикальнийіз того моменту, коли вага й першість в економічномужиттіперейшли до міст. Одначецяорієнтація на Західприйнялаособливезабарвлення, бо коли в добу готики на Україніпрацювалобагатонімецькихмайстрів, то в добуренесансу (відродженняантичності) — переважноіталійцізіШвейцарії й Венеціанськоїреспубліки. По українськихмістахцімайстри, вступаючи до цехів, діставалимісцевіпрізвища: Петро Італієць, Петро Красовський, Петро Барбона, Домінічі Римлянин, АмвросійПрихильний та ін.

Стиль «ренесанс» (щовитворюється в Італії в XV ст. й поширюється в цілійЄвропізамістьгостролучного стилю готики спочатку як «відродження» класичності) дав зрівноважені, впорядкованікомпозиціїзіспокійними, логічнопродуманими й чистими формами, почерпнутими з античноїархітектури. В поширенніцього нового напрямку на Українівелику роль відігрававзгаданийторговельний шлях через Пряшів і Бардіїв, як то свідчатьранніренесансовіформиратуші в Бардієві 1506 — 07 рр., будови м. Коросна 20-х років XVI ст.

Найвищідосягненняукраїнськогоренесансузосереджуються в чотирьохбудовах Львова. Це — вежа й дімКорнякта, Братська (Успенська) церква і Трисвятительськакаплиця.