- •1.Культура як об’єкт наукового дослідження
- •2.Структура культури
- •3.Проблема визначення поняття «культура»
- •4.Соціальні функції культури
- •5.Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України
- •6.Особливості культури трипільського населення
- •7.Особливості культури племен епохи бронзи
- •8.Культура кочовників залізного віку
- •9.Культура східних словян
- •10.Християнізація та її вплив на культуру Київської Русі
- •11.Памятки давньоруської писемності
- •12.Розвиток та поширення освіти в Київській Русі
- •13.Наукові знання в Київській Русі
- •14.Перекладна та оригигінальна література Київської Русі
- •15. Музика та театральні видовища Київської Русі.
- •16 Особливості Давньоруської мистецтва
- •17. НайвідомішіархітектурніспорудиКиївськоїРусі.
- •18.Особливості українськоїархітектури 14-16ст.
- •19.Образотворче мистецтво 14-16 ст.
- •20. Роль братств у розвитку культури України.
- •21. Криза православ*я. Берестейська церковна унія та її наслідки.
- •22. Відновлення православної ієрархії. Йов Борецький. Петро Могила.
- •23. Початок книгодрукування на Україні.
- •24. Полемічна література.
- •25. Острозька академія. Її значення у розвитку української культури.
- •26.Києво-Могилянський колегіум
- •27.Значення творчості Григорія Сковороди
- •28.Українське бароко в архітектурі.
- •29.Образотворче мистецтво України 18 ст.
- •30.Література 18 ст.
- •31.Музика та театр українського бароко.
- •32. Руйнація українських освітніх традицій у 18-19 ст.
- •33.Влив національного відродження на розвиток культури 19ст.
- •34.Література та національне відродження 18-19 ст.
- •35.Українське театральне мистецтво 19 ст
- •36.Українська музика 19 ст.
- •37.Український живопис 19ст.
- •38.Літературна та художня творчість т.Шевченка
- •39.Розвиток науки в Україні у 19 ст.
- •40. Жанри укр.Літератури другої половини хіх – початку хх ст..
- •41. Досягнення укр. Архітекторів та скульпторів хіх ст..
- •42.Український живопис другої половини 19 ст.
- •43. Освіта в Україні в 19 ст.
- •44.Наука та освіта у 1917-1920 рр. Українська академія наук
- •45. Радянська українізація та культурна революція
- •46. Українське образотворче мистецтво 20 століття
- •47. Утвердження "соціалістичного реалізму". "Розстріляне відродження"
- •48.Утвердження соціалістичного реалізму.Розстріляне відродження
- •49. Здобутки українскьої кінематографії. О. Довженко
- •50. Втрати культурних цінностей урср під час Другої світової війни.
- •51.Розвиток культури в роки Другої світової війни
- •52.Література і мистецтво у повоєнні роки.Жданівщина
- •53.Посилення русифікації.Злиття націй.
- •54.Науково технічна революція у 50-60 роках
- •55.Творчість українських шыстедисятників
- •56.Монументальне та образотворче мистецтво урср
- •57.Архітектура урср
- •58.Українське радянське театральне мистецтво.Музика.
- •59.Українське радянське кіномистецтво
- •60.Українська радянська поезія та проза
- •61.Досягнення і проблеми культури незалежної України
- •62.Архітектура сучасної України
- •63.Сучасна Українська література
- •64.Сучасна Українська музика
- •65.Театральне мистецтво незалежної Українии
- •66.Образотворче мистецтво незалежної України
17. НайвідомішіархітектурніспорудиКиївськоїРусі.
Плин часу, начегумка, стирає з лицяземлібагато того, щозведено людьми. Не обійшлаця доля і Києва. Але періодовіКиївськоїРусіпоталанило: збереглисярештки центру стародавньогоКиєва — містоВолодимира, Ярослава, Ізяслава, плануваннявулиць та майданів, решткифундаментівархітектурнихспоруд, прискіпливодослідженихвченими, монастирськікомплексиКиєво-Печерськоїлаври, Видубицького, Межигірськогомонастирів, Берестового. Перше місце посідає комплекс Софії Київської — однієї з найвідоміших пам’яток Європи. Софійський собор, завершений 1037 р., буврелігійним і культурним центром Русі. Звеститакий храм могла лишебагата і сильна держава. Зогляду на те, щовінбуврозписаний фресками та прикрашениймозаїками не тількивсередині, а й зовні, і навітьпідлогавикладенамозаїкою, можнауявити, яке враженнявін справляв на сучасників. Теми і сюжети мозаїк та фресок різноманітні: канонічні зображення святих, світські мотиви — полювання, скоморохи, портрети засновників собору, суцвіття орнаментів, побудованих на національній основі. Вражаєвисокийхудожнійрівень як закордоннихмайстрів, так і місцевиххудожників; їх легко можнарозрізнити за стильовимиознаками. На території Видубицького монастиря збереглися рештки Михайлівської церкви, закладеної 1070 р. біля підніжжя Звіринецької гори на березі Дніпра. Як стверджуютьхроніки, у 1199—1200 рр. зодчий Петро Милонег у комплексі з цим храмом вимурувавмогутнюпідпірнустіну, щонині не збереглася. На околиціКиєва у колишньомувотчомумонастирічернігівськихОльговичів, на високому плато у 1144—1146 рр. вирослаКирилівськацерква, щозбереглась у перебудованомувигляді. Реконструкція проводилась у Х'УП—Х'УШ ст. Частковозбереглися фрески XII ст. Наприкінці ХІХ ст. відомийросійський художник М. Врубель виконавікони до іконостасу та розписи. ПоблизуКиєво-Печерськоїлаври в колишньомуБерестовізбереглисярештки церкви Спаса, усипальницікиївськихкнязів. Тут знаходитьсядомовиназасновникаМосквиЮрія Долгорукого. У 60-ті роки XX ст. українськими реставраторами в нійрозкритоблизько 150 кв. м фресок ХІІ ст. У Києво-ПечерськійлаврізбереглисяуламкиУспенського собору, головної колись споруди ансамблю Києво-Печерськогомонастиря. Йогобулозведено в 1073—1075 рр., а зруйнованопід час Другоїсвітовоївійни. БіляНаціонального музею історіїУкраїнивідкритофундаментиДесятинної церкви — першогокам’яного храму на Русі. Вінбувзведений у 989—996 рр., поряд — залишкифундаментівцивільнихбудинків, якіможнапобачити на вул. Володимирській та прилеглихдонеї районах. У Золотоворітськомусквері — руїниЗолотихворіт та валу, що проходив по вулиціПрорізній вниз до Хрещатика та по вулиціЯрославів вал до Львівськоїплощі, Лядськихворіт. ЗалишкиЗолотихворітсьогоднінакритідекоративноюспорудою, яка начебтовідтворюєЗолотоворітськуцеркву.
На Володимирськійгірці у 1108—1113 рр. булозведеноМихайлівськиймонастир, щобувзруйнований у 1934—1935 рр. у зв’язку з будівництвомурядового центру. Від комплексу залишиласятількитрапезна, а з художньогооформлення ХІІ ст. збереглисялише фрески і мозаїки, яківстиглизняти до того, як собор булопідірвано. Сьогодніїхможнапобачити у Третьяковськійгалереї (Москва), Музеїросійськогомистецтва (Санкт-Петербург) та Софійськомусоборі (Київ).
Середпам’яток, яківизначалиобличчястародавньогоКиєва, вартопригадати Ротонду кінця ХІІ — початку ХІІІ ст., палацовіспорудимістаВолодимира, Михайлівські, Подільські й Лядські ворота, церкви Василівську, Федорівську та ін.
ЗКиївськоїдобизберігся ансамбль пам’яток Х—ХІІ ст. у Чернігові — Спасо-Преображенський собор, закладений князем Мстиславом 1031р. Цеймонументальний храм був, як і СофіяКиївська, багатооздоблениймозаїками і фресками. Нинізалишилисятількиневеликіфрагменти. ПорядстоїтьБорисоглібський собор, завершений 1123 р. князем Давидом Святославовичем. Вінспоруджувався як усипальницячернігівськихкнязів. На наддеснянськихпагорбахстоїтьЄлецькиймонастир, заснованийблизько 1060 р. Головна спорудамонастиря — Успенський собор, побудований у ХІІ ст.
Одна з вишуканихпам’ятокКиївськоїРусі — церкваП’ятниці на торгу, абоП’ятницькацерква. Точний час спорудженняневідомий, фахівцізбігаються на думці, щоїїбулозбудовано в 90-ті роки ХІІ ст.
Навіть та невелика частинапам’яток, щовціліли і дійшли до нас, даєможливістьуявити, як розвивалисьархітектура і мистецтвоКиївськоїРусі.
