
- •1.Культура як об’єкт наукового дослідження
- •2.Структура культури
- •3.Проблема визначення поняття «культура»
- •4.Соціальні функції культури
- •5.Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України
- •6.Особливості культури трипільського населення
- •7.Особливості культури племен епохи бронзи
- •8.Культура кочовників залізного віку
- •9.Культура східних словян
- •10.Християнізація та її вплив на культуру Київської Русі
- •11.Памятки давньоруської писемності
- •12.Розвиток та поширення освіти в Київській Русі
- •13.Наукові знання в Київській Русі
- •14.Перекладна та оригигінальна література Київської Русі
- •15. Музика та театральні видовища Київської Русі.
- •16 Особливості Давньоруської мистецтва
- •17. НайвідомішіархітектурніспорудиКиївськоїРусі.
- •18.Особливості українськоїархітектури 14-16ст.
- •19.Образотворче мистецтво 14-16 ст.
- •20. Роль братств у розвитку культури України.
- •21. Криза православ*я. Берестейська церковна унія та її наслідки.
- •22. Відновлення православної ієрархії. Йов Борецький. Петро Могила.
- •23. Початок книгодрукування на Україні.
- •24. Полемічна література.
- •25. Острозька академія. Її значення у розвитку української культури.
- •26.Києво-Могилянський колегіум
- •27.Значення творчості Григорія Сковороди
- •28.Українське бароко в архітектурі.
- •29.Образотворче мистецтво України 18 ст.
- •30.Література 18 ст.
- •31.Музика та театр українського бароко.
- •32. Руйнація українських освітніх традицій у 18-19 ст.
- •33.Влив національного відродження на розвиток культури 19ст.
- •34.Література та національне відродження 18-19 ст.
- •35.Українське театральне мистецтво 19 ст
- •36.Українська музика 19 ст.
- •37.Український живопис 19ст.
- •38.Літературна та художня творчість т.Шевченка
- •39.Розвиток науки в Україні у 19 ст.
- •40. Жанри укр.Літератури другої половини хіх – початку хх ст..
- •41. Досягнення укр. Архітекторів та скульпторів хіх ст..
- •42.Український живопис другої половини 19 ст.
- •43. Освіта в Україні в 19 ст.
- •44.Наука та освіта у 1917-1920 рр. Українська академія наук
- •45. Радянська українізація та культурна революція
- •46. Українське образотворче мистецтво 20 століття
- •47. Утвердження "соціалістичного реалізму". "Розстріляне відродження"
- •48.Утвердження соціалістичного реалізму.Розстріляне відродження
- •49. Здобутки українскьої кінематографії. О. Довженко
- •50. Втрати культурних цінностей урср під час Другої світової війни.
- •51.Розвиток культури в роки Другої світової війни
- •52.Література і мистецтво у повоєнні роки.Жданівщина
- •53.Посилення русифікації.Злиття націй.
- •54.Науково технічна революція у 50-60 роках
- •55.Творчість українських шыстедисятників
- •56.Монументальне та образотворче мистецтво урср
- •57.Архітектура урср
- •58.Українське радянське театральне мистецтво.Музика.
- •59.Українське радянське кіномистецтво
- •60.Українська радянська поезія та проза
- •61.Досягнення і проблеми культури незалежної України
- •62.Архітектура сучасної України
- •63.Сучасна Українська література
- •64.Сучасна Українська музика
- •65.Театральне мистецтво незалежної Українии
- •66.Образотворче мистецтво незалежної України
1.Культура як об’єкт наукового дослідження
Походження поняття “культура”. Зі всього розмаїття соціальних процесів, відносин і фактів, які існували у минулому й існують нині, ми виділяємо певну особливу сферу, яка іменується культурою. Більшість людей переконана, що саме культура - те головне, основне, що відрізняє людське і соціальне буття від існування дикої природи. Пояснення і докази цієї тези наводяться найрізноманітніші - в залежності від того, що розуміється під культурою.
Слово “культура” - латинського походження, яке буквально означало обробку, догляд, поліпшення, обробіток. У класичній давнині воно вперше було зафіксоване в праці Марка Порція Катона “De agri cultura” (ІІІ ст. до н.е.), присвяченій турботам землевласника, який обробляв землю з використанням рабської праці. Слово “культура” набуло багатозначності у знаменитого римського оратора і публіциста Ціцерона. У одному з своїх листів він говорить про “культуру духу”, тобто про розвиток розумових здібностей, що є гідним завданням для вільної людини і дається завдяки заняттям філософією.
Зігравши роль універсальної мови у середньовічній Європі, латина донесла до нас слово “культура” через пітьму сторіч. Правда, вживалося воно тільки у словосполученнях і означало ступінь майстерності в якій-небудь галузі (наприклад, cultura juris - вироблення правил поведінки, cultura scientiae - засвоєння науки, cultura literarum - вдосконалення письма).
Така різноманітність контекстів вживання слова “культура” не пройшла безслідно. Завдяки зусиллям філософів і істориків, за останні три сторіччя скромне латинське слово увійшло у всі європейські мови, набуло універсального значення, перетворилося на філософське поняття і стало об'єктом наукових досліджень.
Визначення поняття “культура”. Культурні процеси і явища відрізняються складністю і багатоплановістю. Тому у сучасній науці нараховується декілька сотень визначень культури. Деякі з них широко відомі: культура - це сукупність досягнень людства; все багатство матеріальних і духовних цінностей; це інтегральний образ, що об'єднує науку, освіту, літературу, мистецтво, мораль, уклад життя при визначальній ролі світогляду. У таких визначеннях міститься вказівка і перелік елементів культури.
Сучасне розуміння культури у контексті соціальної історії розглядає її я
к систему життєвих орієнтацій людини. Культура – це сфера духовної, ціннісної, комунікативної організації суспільства, яка визначає норми поведінки, мислення, почуттів різних верств населення і націй в цілому (Гуревич, 1991; Парахонський, 1995).
Якщо відволіктися від змісту культури, то її можна визначити як сукупність знаків, об'єднаних у системи. Знаки - це сигнали, предмети, взагалі все, що може бути носієм значення (наприклад, звуки мови, букви, цифри, слова і числа, символи, зображення тощо).
Таким чином, культура - це поняття, яке означає певний історичний рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, втілений у типах і формах організації життя і діяльності людей, а також в цінностях, які створюються ними.