Проблема обсягу відшкодування

Відповідно до ч.1 ст. 1192 ЦК України завдані збитки відшкодовуються у повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст. 1192 ЦК – розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Елементи відшкодування збитків:

- реальні збитки (у тому числі, додаткові витрати, які особа змушена буде здійснити для усунення негативних наслідків порушення – Савицька А.М // Вісник ЛУ 1985 № 23);

Постановляючи рішення про відшкодування вартості пошкодженого майна, яке не може бути використано за цільовим призначенням, суд повинен вирішити питання про передання цього майна заподіювачу шкоди (Постанова Пленуму ВСУ №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).

При відшкодуванні вартості пошкодженого майна враховується його зношеність (згадана постанова).

- упущена вигода (підлягає відшкодуванню (оскільки у повному обсязі); не підлягає відшкодуванню (оскільки відповідно до реальної вартості втраченого майна).

(Приклад із ринком Південний – постанова Вищого господарського суду про відмову у виплаті упущеної вигоди).

Способи відшкодування моральної шкоди (ч. 3 ст. 23 ЦК України):

• грішми;

• іншим майном;

• в інший спосіб.

5. Система зобов’язань із завдання шкоди – сукупність взаємопов’язаних між собою окремих видів зобов’язань, які виділяються за різними критеріями.

• за суб’єктами (залежно від заподіюча шкоди та потерпілої особи);

• за об’єктом завдання шкоди (особі чи майну особи);

• за особливостями умов виникнення:

загальне зобов’язання із завдання шкоди (ст. 1166 ЦК);

спеціальні зобов’язання із завдання шкоди:

1. відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою;

2. відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади АРК, або органом місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами;

3. відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду;

4. відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину;

5. відшкодування шкоди, завданої малолітньою та неповнолітньою особою, недієздатною особою, особою, цивільна дієздатність якої обмежена, особою, яка в момент завдання шкоди не усвідомлювала значенняисвоїх дій та/або не могла керувати ними;

6. відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки;

7. відшкодування ядерної шкоди;

8. відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю;

9. відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товару (робіт, послуг).