
- •Тема. Загальні положення про зобов’язання із завдання шкоди.
- •Література:
- •Поняття
- •Правова природа
- •Різновид цивільно-правової відповідальності (Боброва д.В.)
- •Самостійний вид цивільного правовідношення (зобов’язання), яке є ширшим за змістом ніж відповідальність (Дзера о.В.).
- •Структура (елементи) правовідношення (зобов’язання):
- •Суб’єкт (кредитор і боржник)
- •Відмінності між цими зобов’язаннями
- •2) У характері;
- •У способі регулювання (імперативний та диспозитивний);
- •У змісті обов’язків;
- •У розподілі обов’язків із множинністю осіб;
- •У критеріях зменшення розміру відшкодування.
- •Умови виникнення зобов’язання
- •Загальні умови
- •За загальним правилом, не відшкодовується;
- •У випадках, передбачених законом, відшкодовується.
- •Проблема обсягу відшкодування
За загальним правилом, не відшкодовується;
У випадках, передбачених законом, відшкодовується.
Форми протиправної поведінки:
рішення (зовнішньо оформлене у виді правового акта);
дія;
бездіяльність.
Рішення та дія (активна поведінка) - порушення встановленої законом заборони на вчинення певних дій (правової заборони), а також порушення суб’єктивних прав потерпілого;
Савицька А.М. – правова заборона за сферою поширення поділяється на:
а) загальну (ст. 1166 ЦК);
б) окрему (ст. 259 ч.2: недопустимість скорочення тривалості позовної давності, встановленої законом).
Бездіяльність (пасивна поведінка) – невиконання покладеного обов’язку:
особа не вчиняє дій, які зобов’язана була вчинити згідно з вимогами закону;
за даних обставин особа об’єктивно могла вчинити відповідні дії.
Причиновий зв’язок.
протиправна поведінка передувала настанню шкідливих наслідків;
шкідливі наслідки є результатом саме цієї протиправної поведінки.
(Ст. 27 закону «Про нотаріат» шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі.
Ухвала ВСУ від 08.09.2010 р., звільнив нотаріуса від відповідальності, оскільки немає вироку суду щодо нього, яким були б підтверджені незаконні дії чи недбалість, що призвели до спричинення шкоди, а також рішення суду, яким встановлено причинний зв’язок між його діями та шкодою – Справа про укладення договору купівлі-продажу на підставі довіреності, яка посвідчена за підробленим тимчасовим посвідченням. Суд дійшов до висновку, що нотаріус не повинен перевіряти дійсність посвідчення особи).
Вина.
Загальне визначення ‒ психічне ставлення особи до вчинюваної поведінки та її наслідків (Матвєєв Г.К.)
Форма вини, за загальним правилом, не має значення для особи, яка завдала шкоду (для покладання обов’язку).
Ст. 27 закону «Про нотаріат» відповідальність за недбалість.
Але має значення у діях потерпілої особи – для звільнення від відшкодування (умисел) чи його зменшення (груба необережність) щодо особи, яка завдала шкоди.
Груба необережність – особа порушує елементарні правила поведінки: «не розуміє того, що всі розуміють»
(Приклад з Прімою, який залишив автомобіль без ручного тормоза і тому він з’їхав на вул. Сахарова).
В законі (ст. 1192 ЦК Уккраїни) встановлено два способи відшкодування завданої майнової шкоди:
Відшкодування шкоди в натурі (передання речі того ж роду і такої ж якості, полагодження пошкодженої речі);
Відшкодування збитків у повному обсязі.
Спосіб відшкодування визначається судом за вибором потерпілого. Вибір потерпілого має дві межі:
- відшкодування шкоди в натурі можливе лише у разі, коли шкода полягає у знищенні або пошкодженні майна (на відміну від відшкодування в натурі, відшкодування збитків може бути застосовано у будь-яких випадках завдання шкоди);
- врахування судом обставин справи (відшкодування шкоди в натурі у зобов’язаннях особистого характеру – наприклад, полагодження твору мистецтва; випадки, коли закон чітко визначає обсяг відшкодування – ст. 1195 шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; ін.).
У свою чергу, залежно від послідовності дій щодо здійснення відшкодування, воно може відбуватися:
одноразово; («або/або» ст. 1168/1202 – моральна шкода, завдана каліцтвом …; майнова шкода, завдана каліцтвом …- одноразово не більш як за 3 роки наперед)
шляхом здійснення періодичних (щомісячних) платежів (ст.ст. 1168, 1202 ЦК України).