2) У характері;

Зобов’язання із завдання шкоди має охоронний характер (відшкодування шкоди це завжди новий обов’язок, якого раніше не існувало; він виникає із порушення абсолютних прав інших осіб.

Відшкодування збитків за договором не є новим зобов’язанням, а замінює невиконаний договірний обов’язок.

3. У способі регулювання (імперативний та диспозитивний);

4. У змісті обов’язків;

У зобов’язанні із відшкодування шкоди лише відшкодування, у договорі – крім збитків, може включати інші (додаткові) обов’язки (форми): сплата неустойки, виплата індексу інфляції, втрата завдатку, позбавлення права тощо.

(Ухвала ВСУ від 09.06.2010 р., індекс інфляції не стягується у деліктних зобов’язаннях, а поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов’язання, яке визначено договором).

5. У розподілі обов’язків із множинністю осіб;

У зобов’язанні із завдання шкоди розподіляється солідарно, у договорі – частково.

6. У критеріях зменшення розміру відшкодування.

У зобов’язаннях із завдання шкоди враховується ступінь вини потерпілого (груба необережність), матеріальне становище фізичної особи-заподіювача шкоди.

3. Підставою виникнення зобов’язання із завдання шкоди є юридичний факт, з яким закон пов’язує виникнення зобов’язання. Таким юридичним фактом відповідно до п.3 ч.2 ст. 11 ЦК є:

• Завдання майнової (матеріальної) шкоди;

• Завдання моральної шкоди.

Умови виникнення зобов’язання

Під умовами виникнення зобов’язання із завдання шкоди розуміються вимоги (ознаки), яким повинна відповідати підстава виникнення у кожному конкретному випадку, і за відсутності яких зобов’язання не виникає.

За сферою застосування умови поділяється на:

1. загальні;

2. спеціальні: обмежені (за відсутності однієї із загальних умов)

додаткові (окрім загальних умов - шкода завдана працівником)

змішані (і відсутність окремих умов, і наявність додаткових – наприклад, за шкоду, завдану правоохоронними органами. Ухвала ВСУ від 11.03.2009 р. – апеляційний суд скасував рішення суду І інст. про відшкодування моральної шкоди, оскільки не було надано доказів визнання незаконними дій правоохоронного органу. Верховний суд скасував, встановивши, що справу було закрито у зв’язку із відсутністю складу злочину. Право на відшкодування виникає незалежно від вини органу, але якщо є реабілітуючі обставини – закриття справи за відсутності складу злочину).

Загальні умови

Шкода (відсутність шкоди виключає виникнення цього зобов’язання, на відміну від договірного – прострочення поставки має наслідком стягнення неустойки).

Сукупність несприятливих (негативних) для особи наслідків майнового та особистого характеру, що виникли внаслідок порушення суб’єктивних цивільних прав особи.

• Майнова шкода – зменшення або втрата майнових благ особи (ст. 22 ЦК).

• Моральна шкода – фізичний біль та душевні страждання, яких зазнала особа внаслідок порушення її прав (ст. 23 ЦК).

Наявний характер шкоди.

(Закон «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” від 22.09.2005 р. Ст. 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою у разі її недостатності для повного відшкодування шкоди.

Ухвала Вищого спец суду від 23.03.2011 р. - розмір шкоди автомобілю, визначений страховиком 10 000 грн. Позивач не оспорював розміру. Він був виплачений повністю. За висновком експерта, призначеного судом, розмір шкоди становив на 5 000 грн. більше, тобто 15 000 грн. Апеляційний суд стягнув різницю. Вищий спец суд вважав, що шкоди немає, оскільки позивач не оспорював розміру відшкодування, встановленого страховиком. Відповідно до ст. 22 Закону страховик виплачує відшкодування відповідно до лімітів відповідальності в межах розміру завданої шкоди (ліміт майнової відповідальності 25 500 грн.).

Протиправність.

Теорія «Генерального делікту» (Братусь С.М.) – завдання шкоди завжди вважається протиправним.

Ст. 1166 ч.4 - Правомірні дії і відшкодування: