
- •Тема. Загальні положення про зобов’язання із завдання шкоди.
- •Література:
- •Поняття
- •Правова природа
- •Різновид цивільно-правової відповідальності (Боброва д.В.)
- •Самостійний вид цивільного правовідношення (зобов’язання), яке є ширшим за змістом ніж відповідальність (Дзера о.В.).
- •Структура (елементи) правовідношення (зобов’язання):
- •Суб’єкт (кредитор і боржник)
- •Відмінності між цими зобов’язаннями
- •2) У характері;
- •У способі регулювання (імперативний та диспозитивний);
- •У змісті обов’язків;
- •У розподілі обов’язків із множинністю осіб;
- •У критеріях зменшення розміру відшкодування.
- •Умови виникнення зобов’язання
- •Загальні умови
- •За загальним правилом, не відшкодовується;
- •У випадках, передбачених законом, відшкодовується.
- •Проблема обсягу відшкодування
Тема. Загальні положення про зобов’язання із завдання шкоди.
Поняття, правова природа та елементи зобов’язань із завдання шкоди.
Співвідношення між зобов’язаннями із завдання шкоди та договірними зобов’язаннями.
Підстава та умови виникнення зобов’язань із завдання шкоди.
Способи відшкодування шкоди, завданої потерпілій особі.
Система зобов’язань із завдання шкоди.
Література:
Боброва Діна Василівна. «Недоговірні зобов’язання в проекті Цивільного кодексу України» // Кодифікація приватного (цивільного) права, Київ, 2000.
Братусь Сергій Микитович. «Юридическая отвественность и законность», Москва, 1976.
Матвєєв Геннадій Костянтинович. «Вина в советском гражданском праве», Київ, 1955.
Савицька Алоїза Миколаївна «Поняття протиправності та її форми за радянським цивільним правом», Львів, 1974.
Поняття
Зобов’язнням із завдання шкоди є правовідношення, у якому сторона, котра завдала шкоди особі або її майну (боржник), зобов’язана відшкодувати завдану шкоду в повному обсязі, а потерпіла сторона (кредитор) має право вимагати її відшкодування.
Правова природа
Визначається із урахуванням співвідношення з цивільно-правовою відповідальністю.
Різновид цивільно-правової відповідальності (Боброва д.В.)
Назви ст.ст. 1166 та 1167 ЦК: «Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду», «Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду».
Теоретична назва (вживається в літературі) – «деліктне зобов’язання» від лат. D e l i c t u m – в римському праві правопорушення.
Деліктні зобов’язання, оскільки виникають із правопорушення (протиправної поведінки). Цим відрізняються від інших видів недоговірних цивільних зобов’язань, підставою яких є правомірні дії.
Самостійний вид цивільного правовідношення (зобов’язання), яке є ширшим за змістом ніж відповідальність (Дзера о.В.).
Цивільно-правова відповідальність є санкцією (наслідком) за вчинене правопорушення. Разом з тим, зобов’язання із завдання шкоди не завжди виникає у зв’язку із вчиненням правопорушення (ч.4 ст. 1166 ЦК).
Гл. 82 (ст.ст. 1170, 1171) та інші ст. 394 ЦК, ст. 277 КТМ.
Ст. 1170 – відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно;
Ст. 1171 – відшкодування шкоди, завданої в стані крайньої необхідності.
Ст. 394 – відшкодування шкоди, завданої власникові земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель у зв’язку із зниженням їх цінності (зниження рівня екологічної та шумової захищеності території, погіршення природних властивостей землі);
(Ст. 394 приклад з Івано-Франківського апеляційного суду – справа Богдана Петровича).
Ст. 277 КТМ – загальна аварія (збитки, яких зазнано внаслідок зроблених навмисно і розумно надзвичайних витрат або пожертвувань з метою врятування судна, фрахту і вантажу, розподіляються між судном, фрахтом і вантажем пропорційно їх вартості).
Дзера О.В. – Зобов’язання із завдання шкоди ділить на дві групи:
Деліктні зобов’язання (з протиправних дій – виникають у всіх випадках завдання шкоди);
Зобов’язання із завдання шкоди правомірними діями (лише у випадках встановлених законом).
«Зобов’язання із завдання шкоди» більш вдале поняття ніж «деліктне зобов’язання», оскільки виникає також у разі вчинення правомірних дій.