Сумарний результат за результатами досліджень

(вибірка 5857 осіб)

		Вік	У	роках
%	14	20	25	30	35	40	45
95	53	55	55	54	53	52	50
90	52	54	54	53	51	49	47
75	48	49	49	47	45	43	41
50	44	44	44	42	40	38	35
25	38	37	37	34	30	27	24
10	28	28	28	25
5	23	23	23	19

Визначення темпераменту особистості (опитувальник Айзенка)

Англійський психолог Г.Айзенк виявив два параметри-виміри індивідуальності людини: екстраверсію - інтроверсію та нейротизм - стабільність. Тест Айзенка використовується в профорієнтації при профвідборі.

Методика призначена для оцінки симптомокомплексу екстра-версії-інтроверсії й нейротизму (емоційної стабільності). В основу свого опитувальника Г. Айзенк (1964) поклав дві основні якості ВНД, котрі, як вважає більшість дослідників, визначають всю різноманітність типів особистості. Це екстраверсія-інтроверсія й емоційно-вольова нестабільність, або нейротизм. Автор пов'язує екстра- та інтроверсію з вираженістю процесів збудження й гальмування в корі головного мозку. При цьому типових екстраверта та інтроверта він розглядає як полярно протилежні особистості.

   Екстраверт впевнений у собі, ризикує, гарячкуватий, діє під впливом моменту, імпульсивний, безтурботний, оптимістичний, любить спілкуватись. Його емоції та почуття не контролюються.    Інтроверт — спокійний, стриманий й віддалений від усіх, крім самих близьких людей. Він завжди контролює свої почуття, рідко буває агресивним, любить порядок та серйозність прийняття рішень.

   Нейротизм - емоційна збудженість, схильність до психопатології в емоційній сфері. Індивід з вираженим нейротизмом емоційно нестійкий і характеризується переважно не вольовою, а емоційною регуляцією.

   Фактори екстраверсія-інтроверсія й нестабільність-стабільність (нейротизм) вважають незалежними, і в сполученні вони можуть характеризувати той чи інший тип особистості.

Екстраверти - люди, орієнтовані на об’єктивну реальність, товариські, відкриті в емоційних проявах, щирі, активні, полюбляють рух і ризик.

Інтроверти - відлюдкуваті, схильні до роздумів, до самоаналізу, для них нерідко важливіші свої теорії і оцінки реальності, ніж сама реальність, у спілкуванні вони дещо відсторонені від співрозмовника.

Стабільні - люди, не схильні до хвилювання, стійкі відносно зовнішніх впливів, висловлюють довіру, схильні до лідерства.

Нейротичні - тривожні, емоційні, чуттєві, схильні засмучуватися від дрібниць і хворобливо сприймати невдачі.

Якщо умовно відобразити координати на листі паперу і відкласти бали за шкалою «інтроверсія - екстраверсія» від 0 до 24, а також за шкалою “стабільність – нейротизм” від 0 до 24, то в правому верхньому квадранті (нестабільні екстраверти) “помістяться” люди, які мають холеричний темперамент; у правому нижньому квадранті - сангвініки, у лівому верхньому - меланхоліки, в лівому нижньому - флегматики.

Усі 57 питань поділяються на три групи («шкали»):

1) екстраверсія - інтроверсія (24 питання);

2) нейротизм - стабільність (24 питання);

3) скритність - відвертість (9 питань).

Бали за шкалою складаються: за кожну відповідь, що співпадає з ключем, дається 1 бал.

24

Н

Е

Й

МЕЛАНХОЛІК

р ХОЛЕРИК

О

Т

И

З

М

інтроверсія

екстраверсія

0

112

224

С

Т

А

Б

І

ФЛЕГМАТИК

л САНГВІНІК

Ь

Н

І

С

Т

0

Ь

Третя шкала - шкала контролю - на графіку не відображена. Вона діагностує схильність давати соціально-бажані відповіді. Якщо респондент набирає 5 балів за цією шкалою, його результати не розглядаються.

Інструкція: “Вам пропонуються 57 питань щодо особливостей вашої поведінки і ваших почуттів. При позитивній відповіді на питання слід поставити “+”, а при негативній “-“. Працюйте швидко, не втрачаючи багато часу на обмірковування питань, тому що найбільш цікавою є ваша перша реакція, а не результат надто тривалих роздумів. Пам’ятайте, що відповідати потрібно на кожне питання, не пропускаючи жодного. Тут не може бути хороших або поганих відповідей, це не випробування ваших здібностей, а лише виявлення особливостей вашої поведінки”.