Професійна профорієнтація і профвідбір. Лекція 8а
ЛЕКЦІЯ 8а
Класифікація професій
Класифікація професій.
Професії типу «людина-людина».
Професії типу «людина-техніка».
Професії типу «людина-природа».
Професії типу «людина-знакова система».
Професії типу «людина-художній образ».
класифікація професій
Відомо немало спроб класифікації. Так О. Ліпман поділяв професії:
ті, що передбачають контакти з людьми, впливають на людей (педагог, юрист, лікар);
ті, що мають відношення до неживої природи (геолог, механік);
ті, для яких властиве спілкування з живою природою (біолог, агроном);
Але ця класифікація надто узагальнена.
На початку 20-тих років ХХ ст.. Струмилін запропонував класифікацію професій, основою якої була ступінь складності автоматизації зусиль працівників у процесі праці. Є 5 типів:
автоматична рефлекторна праця;
напівавтоматична звична праця (телеграфіст, друкарка);
шаблонна виконавча праця (токар, слюсар);
самостійна праця в межах завдання (педагог, конструктор, лікар);
вільна творча праця (вчений, художник, композитор).
У даній класифікації має місце спроба характеризувати професії за співвідношенням у них творчих і шаблонних компонентів, але вона мало придатна для профорієнтації.
Іноді використовують розподіл на професії фізичної та розумової праці. Під першими розуміють професії, що вимагають фізичної сили і різноманітних психомоторних якостей; до других відносять професії, що не вимагають цих якостей, а насамперед ставлять вимоги до розумової діяльності. Цей розподіл дуже загальний і не відображає відмінностей між професіями або їх подібності.
Існує класифікація професій за галузевою ознакою:
промислові;
сільськогосподарські;
транспортні;
торгівельні;
адміністративно-управлінські;
канцелярські;
медичні;
педагогічні;
юридичні;
військові;
наукові;
мистецькі;
спортивні та інші.
Але за цієї класифікації не завжди можна віднести ряд професій до одного з вказаних типів. Крім того, з одного боку, в межах кожного з вказаних типів є мало подібних між собою професій, а з іншого, деякі професії з різних груп мають подібні психологічні характеристики (лікар, педагог). Нарешті, професії наукових працівників можуть бути представлені і в медицині, і в педагогіці, і в сільському господарстві. Така класифікація зручна для керівників підприємств і навчальних закладів і малопридатна для профорієнтації. Адже одна галузь об’єднує спеціалістів різних професій. Так, у нашій промисловості працюють модельєри, слюсарі, швачки, бухгалтери, економісти, менеджери, рекламісти, програмісти, тощо. Всі вони різняться за психологічною характеристикою праці. Тому для профорієнтації мабуть найкраще користуватися класифікацією, побудованою за ознаками, які йдуть безпосередньо від людини як учасника процесу праці.
Справді, коли людини працює, її увага спрямовується на предмет праці, те, що потрібно робити з предметом – мета праці лише реалізується за допомогою тих чи інших знарядь, засобів, і, що для людини суттєво – у певних умовах.
Саме на цих чотирьох ознаках будується профорієнтаційна класифікація Є. О. Клімова, яка серед розробок заслуговує уваги. Предмет праці – це об’єкт, на який спрямована людська діяльність. Це може бути інша людина, жива і нежива природа, технічні об’єкти, символи, знаки, художній образ. Тож ,є п’ять головних типів професій: «людина-людина», «людина-природа», «людина-техніка», «людина-знакова система», «людина-художній образ».
Названі типи не можуть бути жорстко регламентовані. У будь-якій професії є елементи взаємодії людей.
Професія тракториста-машиніста відноситься до типу «людина-природа», хоч має підстави бути віднесеною до типу «людина-техніка», але ж предметом праці виступає земля.
Таким чином, характер предмета праці значною мірою визначає вимоги професії до людини. Тому згруповані таким способом професії мають багато спільного як щодо характеру діяльності, так і щодо вимог, які ставляться до працівника. В даній класифікації виділяються стрижневі професії, психологічна структура яких найбільшою мірою є типовою для всієї групи. Психологічна характеристика даних груп є психологічною характеристикою всього типу професій. Немає необхідності ознайомлювати людину з кожною професією, для орієнтації досить вивчити кілька стрижневих професій кожного типу, конкретніший вибір залежить від інтересів, відношень і установок людини.
Таким чином, використання класифікації професій у профорієнтаційній роботі допомагає ефективніше враховувати професійну спрямованість особистості при виборі при виборі чи зміні професії та перенавчанні, економніше будувати профконсультаційну роботу і профвідбір, ефективно підходити до проблеми саморегуляції і творчості людини в професійній діяльності.
Професії типу «Людина-людина»
Вид діяльності – виховання, навчання, управління, медичне, побутове, правове, інформаційне обслуговування.
Предмет праці – людина, групи людей, колектив , бригада робітників, військові підрозділи, клас, група, екіпаж.
Основні вимоги, що ставляться професією до особи – здатність встановлювати взаємини з людьми, допомога в оволодінні основами наук, акуратність, пунктуальність, доброта, готовність прийти на допомогу іншій людині, привітність, доброзичливість, самокритика, самовладання, спостережливість, емоційна стійкість, розподіл уваги, логічність мислення, високі показники пам’яті.
Приклади професій – учитель, вихователь, перекладач, бібліотекар, лікар, медсестра, працівники міліції, суду, прокуратури, юрист, офіціант, стюардеса, продавець, адміністратор, культпрацівник, екскурсовод, тренер, кореспондент.
Група професій типу «людина-людина» включає велику кількість професій. Багато з них мають однакові цілі, завдання, одну і ту ж спрямованість діяльності, ставлять близькі за змістом вимоги до працівника і об’єднуються на цій основі у підгрупи.
У змісті діяльності спеціалістів підгрупи професій, які Климов визначив як «гностичні», переважає пізнавальна (гностична) діяльність. Так, головна мета роботи слідчого – з’ясувати, встановити події, мотиви вчинків людей, тощо. Мета людей на підставі вивчення і узагальнення фактів, документальних чи літературних джерел, інтерв’ю.
У ряді професій гностична, пізнавальна діяльність тісно пов’язана з оперативно-виконавчою. Тож, можемо поділити професії типу «людина-людина» на гностичні та
Г |
ностико-оперативні
-
Керування людьми
Обслуговування людей
В управлінській діяльності головне завдання – зрозуміти громадські цілі і спрямувати зусилля на їх досягнення
Зрозуміти і задовольнити потреби людини
Управління людьми, у свою чергу, поділяється на дві підгрупи. В одній домінують завдання керівництва, організації дій колективу (керівник установи, закладу, майстер цеху), у другій головну роль відіграють навчання, виховання (вчитель, викладач, вихователь у дитячому садку, тренер).
Обслуговування людей поділяється на
а) професії інформаційного обслуговування, в завдання яких входять повідомлення довідкової, наукової, політичної, консультаційно-юридичної інформації (лектор, адвокат-консультант, працівник довідкового бюро), задоволення естетичних потреб людей засобами мистецтва (Djeu);
б) професії матеріального обслуговування, до яких відносяться, крім торгівельного обслуговування (продавець, касир, офіціант, бармен) і соціально-побутового обслуговування (страховий агент, приймальник ремонтної майстерні, ательє, працівник готелю), також медичне обслуговування (лікар, медсестра, санітарка).
Спеціалісти професій типу «людина-людина», з одного боку користуються різними приладами, інструментами (апарати у контролера-касира, ваги у продавця, медична апаратура та інструментарій у лікаря, медсестри). З іншого, як знаряддя виступає рука і функціональні засоби організму – виразні засоби поведінки, мови, міміки тощо.
Характеризуючи умови праці працівників групи професій «людина-людина» слід виділити:
мікрокліматичні, гігієнічні умови;
соціальні умови.
Користуючись класифікацією умов праці, яку запропонував Є. О. Климов, можна констатувати, що робота даної групи спеціалістів проходить у приміщенні з мікрокліматом, близьким до побутових норм. У складніших умовах працюють продавці: вони іноді зазнають впливу повітря високої та низької температури, протягів, тощо. Коли йдеться про соціальні умови працівників групи професій «людина-людина», варто підкреслити, що вони висувають підвищені вимоги до морального образу людини, її дисциплінованості, принциповості, відповідальності.