2.5. Метод елімірування

Метод елімірування — це метод, що дозволяє розрахува­ти вплив окремих факторів на приріст (зниження) резуль­тативних показників. Метод елімірування складається з чо­тирьох прийомів: абсолютних різниць, відносних різниць, ланцюгових підстановок, перерахунку показників.

Метод економічного аналізу розвивається і конкретизуєть­ся у процесі використання численних технічних прийомів. Отже, технічні прийоми конкретизують метод економічно­го аналізу як загального наукового підходу до вивчення гос­подарських процесів і явищ.

Прийом абсолютних різниць полягає у тому, що розрахо­вується зміна абсолютного значення фактора через відхи­лення його фактичної величини від планової. Наприклад: ЦДП=Д * КР * П, де

ЦДП_{пл, ф} - відповідно цілоденні простої, планові і фактичні.

Д_пл,ф - кількість днів, по плану і фактично.

КР_пл,ф - кількість робітників, по плану і фактично.

П_пл,ф - тривалість зміни, по плану і фактично.

∆ЦДП_∆д = (Д_ф-Д_пл)*КР_пл*П_пл

∆ЦДП_∆КР = Д_ф *(КР_Ф-КРпл)*П_пл.

∆ЦДП_∆П =Д_ф *КР_ф *(П_ф-П_пл).

ЦДП =Д_ф *КР_ф * П_ф

∆ЦДП = ∆ЦДП_∆д + ∆ЦДП_∆КР + ∆ЦДП_∆П .

∆ЦДП = ЦДП_ф – ЦДП_пл .

Прийом відносних різниць — це прийом, що дозволяє розра­хувати вплив факторів і базується на обчисленні процентів виконання плану всіх показників. Вплив кожного фактора дорівнює добутку планового значення результативного по­казника та різниці у процентах. Обчислюючи різниці, необ­хідно від процента задоволення потреби в першому факторі відняти 100%, а від добутку процентів наступного фактора і попередніх факторів відняти добуток попередніх. Замість процента задоволення потреби в останньому факторі бе­руть процент задоволення потреби в результативному по­казнику. Від нього віднімають добуток попередніх факторів.

Прийом перерахунку показників використовується для до­сягнення співставлення показників за обсягом, структу-

ою, якістю. Цей прийом забезпечує базу для порівняння. Віц дає змогу під час порівняння фактичних показників зі скори, гованнми плановими правильно оцінити досягнення підприє­мства і його структурних підрозділів. При цьому виключають­ся фактори, що не залежать від підприємства.

Прийом ланцюгових підстановок полягає в послідовній заміні планової величини кожного із взаємодіючих факторів фактичною його величиною з метою розрахунку впливу фак­торів, а також порівняння результатів, послідовно одержу­ваних при кожній такій заміні (таблиця 2.5).

Реальна планова виробка 5000 грн. (в), кількість робіт­ників фактична 1100 осіб (аі), тому товарна продукція по­винна бути 5500 тис. грн. (якщо аі * в = 1100 • 5500 = 5500), отже підприємство має резерви і необхідно прийняти всі заходи для збільшення обсягу виробництва.

Таблиця 2.5. Аналіз обсягу товарної продукції прийомом ланцюго­вих підстановок

Показники	По плану			По факту			Відхилення товарної продукції фактичної від планової	Бажаниий показник товарної продукції, тис.грн.	Резерв збільшення товарної продукції (відхилення бажаного показника від фактичного ), тис. грн.
	Кількість робітників, чол.	Виробка на 1 робітника , грн	Товарна продукції, тис.грн	Кількість робітників, чол.	Виробка на 1 робітника , грн	Товарна продукції, тис.грн
величина	1000	5000	5000	1100	4900	5390	+390	5500	110
символи	а	в	а*в	а1	в1	а1* в1 в1		а1в	а1в - а1в1