10. Форс-мажорні обставини.

Форс-мажор — незалежні від учасників угоди надзвичайні не перед­бачувані обставини, непереборні перешкоди, через які виконання зобов'я­зань однією зі сторін стає повністю або частково неможливим.

Цей розділ містить відомості про те, за яких випадків умови договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше). При цьому сторони звільняють­ся від виконання зобов'язань на строк дії цих обставин, або можуть відмо­витися від виконання договору (контракту) частково або в цілому без до­даткової фінансової відповідальності. Строк дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.

До форс-мажору відносять обставини, які мають об'єктивний і абсо­лютний характер;

Юридичний форс-мажор — рішення вищих державних органів, забо­рона імпорту або експорту, валютні обмеження тощо.

11. Санкції та рекламації.

Цей розділ встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред'явлення рекламацій у зв'язку з невиконан­ням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов'язань.

При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів — від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій.

12. Регулювання спорів у судовому порядку.

У цьому розділі визначаються умови та порядок вирішення спорів у судо­вому порядку щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду або чітких критеріїв визначен­ня суду будь-якою зі сторін залежно від предмета та характеру спору, а також погоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке бу­де застосовуватися цим судом, та правил процедури судового урегулювання.

13. Місце розташування (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися до­даткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм навантажен­ня (розвантаження), умови передачі технічної документації на товар, зберігання, торгових марок, порядок оплати податків, митних зборів, різно­го роду захисні застереження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних примірників договору (контракту), можливість та порядок внесення змін до договору (контракту) тощо.

Примітка. У зовнішньоекономічний контракт можуть бути включені додаткові умови, наприклад, страхування, гарантії якості.

2.3. Види зовнішньоекономічних контрактів

Основні види зовнішньоекономічних угод, які складаються між учас­никами зовнішньоекономічної діяльності, представлені на рис. 2.1.

и^иі сипі

ииспдш

іпвс^іицшпі

Рис. 2.1. Основні види зовнішньоекономічних угод 1. Зовнішньоекономічний контракт купівлі продажу

	Резидепт
		\
Коптра		зшти
і		/
	Нерезидепт
	Рис. 2.2. Спрощена	стела

Під час реалізації зовнішньоекономічних угод купівлі-продажу то­варів необхідно враховувати вимоги вітчизняної системи валютного регу­лювання щодо повернення валютного виторгу або товарів на територію України. А саме, виконання Закону України від 23.09.94 р. за №185/94-ВР «Про порядок здійснення взаєморозрахунків в іноземній валюті».

Що стосується розрахунків у валюті України, то пунктом 17 Наказу Президента України від 21.01.98 р. за №41/98 «Про введення режиму жорсткого обмеження бюджетних витрат і других державних витрат, за­ходів по забезпеченню надходження доходів в бюджет і запобігання фінансової кризи» встановлено, що розрахунки у валюті України по екс­портно-імпортним операціях проводяться резидентами в порядку, перед­баченому для розрахунків у іноземній валюті Законом України «Про по­рядок проведення розрахунків в іноземній валюті».

Аналогічні вимоги встановлені і щодо імпортних операцій, тобто, надходження товарів в Україну має здійснитися не пізніше 90 календар­них днів з моменту проведення авансових платежів або надання векселя на користь постачальника продукції.

Для здійснення імпортних операцій з перевищенням строків розра­хунків необхідна індивідуальна ліцензія Національного банку України.

Особливості умов здійснення зовнішньоекономічних угод купівлі-продажу описані в Конвенції Організації Об'єднаних Націй щодо дого­ворів купівлі-продажу товарів 1980 р. Ця Конвенція регулює питання сто­совно купівлі-продажу товарів, з правами та обов'язками продавців і по­купців, які виходять із таких договорів, з відповідальністю за невиконан­ня сторонами даних обов'язків, з розподілом прибутку, з наслідками після розірвання договору тощо.