1 Див.: Кострова г. Агробіржа: рецепти успіху // Урядовий кур'єр. — 1997. — є вересня.

рознарядку про відправку продукції не за своєю адресою, а за адресою іншої організації-одержувача, з якою він перебуває в договірних відносинах з поставки. Тоді просування сільгосппродукції від господарства до споживача (промислового чи торговельного підприємства) оформляється двома договорами — договором контрактації і договором поставки. Договір поставки зв'язує заготівельника та одержувача продукції.

Предметом договору контрактації є сільгосппродукція у сирому вигляді або така, що пройшла первинну обробку. Проте при укладенні договору сторони можуть передбачити, що в рахунок виконання зобов'язань щодо здачі продукції у свіжому (натуральному) вигляді господарство частину продукції продає у переробленому вигляді. За предметом і змістом договір контрактації близький до договорів купівлі-продажу і поставки.

Сільгосппродукція у сирому вигляді є предметом договору поставки, якщо він укладений між заготівельною організацією і промисловим підприємством. За загальним правилом, на реалізацію переробленої продукції укладається договір поставки. Проте, щоб уникнути укладення двох договорів з одним господарством — на реалізацію сільгосппродукції у сирому вигляді і окремо у переробленому вигляді, укладають тільки договір контрактації. Сторонам надається можливість вибору правової форми реалізації сільгосппродукції (купівля-продаж, контрактація, поставка, комісія тощо). Якщо одна із сторін заперечує проти укладення договору поставки на реалізацію сільгосппродукції у сирому вигляді чи після первинної обробки, то арбітражний суд при вирішенні спору виносить рішення про укладення договору контрактації незалежно від того, що сторони раніше укладали договори поставки. У цьому найбільше зацікавлено господарство, оскільки за договором контрактації на заготівельника можуть покладатися зобов'язання, зокрема щодо сприяння в організації виробництва сільгосппродукції, забезпечення господарства тарою і пакувальними матеріалами, відпуску промислових чи продовольчих товарів або комбікормів у порядку зустрічного продажу, що не передбачено законодавством про поставки.

Договори на реалізацію сільськогосподарської продукції 357

Укладення договорів на реалізацію сільгосппродукції на спеціалізованих аграрних біржах визначається правилами організації та проведення торгів ф'ючерсними та форвардними контрактами під закупівлю сільгосппродукції та продуктів її переробки. Порядок укладення, зміни і розірвання договорів поза біржею, як і інших господарських договорів, визначено статтями 10 і 11 Арбітражного процесуального кодексу України. Договірні відносини з контрактації регулюються типовими договорами контрактації та іншими нормативними актами.

Білет 58

Ефективність використання кооперативних УКС – проектів та їх значення у господарській діяльності підприємств та організацій споживчої кооперації

На виконання рішень з'їздів споживчої кооперації України, зборів Ради Укоопспілки та постанов Правління Укоопспілки, підприємством "Укоопінком" проводиться цілеспрямована робота зі створення та розвитку власної ІТ-інфраструктури системи споживчої кооперації. Особлива увага спрямовується на формування корпоративної ІТ-мережі з впровадження інформаційно-комп'ютерних технологій. Створено ряд філій підприємства "Укоопінком". Для узгодження і регламентації взаємодії суб'єктів організаційної мережі створено відповідні положення.

Реальними кроками до реалізації стратегії створення єдиного інформаційно-комп'ютерного середовища є розроблення підприємством "Укоопінком" типових комп'ютерних проектів:

- УКС-Звіт та аналіз (Автоматизована система обробки звітів та складання аналізів діяльності суб'єктів господарювання).

- УКС-Бухгалтерія (Автоматизована система бухгалтерського обліку).

- УКС-Зарплата (Автоматизована система розрахунку заробітної плати).

- УКС-Маркет (Автоматизована система управління торговельно-роздрібним підприємством).

- УКС-Реєстр об'єктів майна (Автоматизована система ведення електронного реєстру об'єктів нерухомого майна споживчої кооперації України).

- УКС-Кадри (Автоматизована система обліку кадрів).

- УКС-Кооперативні виплати (Автоматизована система обліку придбання товарів членами, асоційованими членами споживчого товариства та розрахунок кооперативних виплат).

- УКС-Пайовий капітал (Автоматизована система обліку пайового капіталу споживчого товариства).

- УКС-Реєстр пайовиків (Автоматизована система ведення електронного реєстру членів споживчих товариств).

Розроблення цих проектів проводилося на базі типових алгоритмів бізнес-процесів та відповідних нормативних актів системи споживчої кооперації.

Білет 59

Поняття і зміст організаційно-кооперативної роботи в споживчій кооперації України. Сутність організаційно-кооперативної роботи в сучасних умовах

Розвиток агропромислового комплексу в перехідний період до ринкових відносин нерозривно пов'язаний з діяльністю споживчої кооперації, організації якої беруть участь у відтворенні його кінцевого продукту. Споживча кооперація є невід'ємною частиною сільського побуту, без якої неможливо уявити повсякденне життя українського села. Нині майже у кожній сільській хаті є пайовики, які вбачають у кооперації реального захисника своїх економічних та соціальних інтересів, культурних потреб сільських жителів. Споживча кооперація залишилася нині практично єдиною керованою структурою на селі, яка, незважаючи на погодні умови й бездоріжжя, постачає селянам товари повсякденного попиту. Це сприяє відтворенню робочої сили, вирішенню соціальних проблем на селі. Разом з тим, споживча кооперація виступає солідним виробником найпотрібніших товарів. Вона забезпечує закупівлю і збут сільськогосподарської продукції, стимулюючи розвиток сільськогосподарських підприємств і забезпечення їх економічної стабільності, формує ресурси сільськогосподарської сировини і продуктів та забезпечує ними інші системи, організації і підприємства. Тому переоцінити нині роль споживчої кооперації в економічних і соціальних перетвореннях на селі, в тому числі в агропромисловому комплексі, важко.

Рівень розвитку споживчої кооперації (торгівлі, заготівель, громадського харчування, виробничої діяльності), спільні інтереси та повсякденні взаємостосунки з селянами здатні суттєво впливати на створення на селі відповідного соціально-економічного середовища та необхідних передумов розвитку АПК.

Організації Укоопспілки спрямовують свою діяльність на посередницькі зв'язки виробників і споживачів сільськогосподарської продукції, сприяють наповненню ринку продукцією споживання, впливають на рівень цін та їх стабілізацію залежно від сезонного характеру виробництва, підтримання життєвого рівня населення.

Споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.

Виходячи з делегованих споживчими товариствами повноважень Центральна спілка споживчих товариств України представляє інтереси споживчої кооперації в Міжнародному кооперативному альянсі та здійснює інші зв'язки з міжнародними організаціями, сприяє розвитку солідарності та співробітництва кооперативного руху різних країн, пропаганді кооперативних принципів і цінностей[9, c. 14-15].

Споживчі товариства, їх спілки та підпорядковані їм підприємства самостійно встановлюють міжнародні зв'язки з організаціями зарубіжних країн і відповідно до законодавчих актів України створюють спільні підприємства та здійснюють інші види зовнішньоекономічної діяльності.

Споживчі товариства та їх спілки, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, користуються кредитами банків України, зарубіжних банків, комерційним кредитом в іноземній валюті і погашають їх за рахунок валютних коштів, одержаних від реалізації продукції, що імпортується, або за рахунок інших власних коштів.

Порядок використання виручки в іноземній валюті, що надходить споживчому товариству, спілці, визначається валютним законодавством України[1].

Міжнародна діяльність споживчої кооперації України характеризується такими негативними тенденціями: 1) основною формою інтеграції споживчої кооперації України є переважно зовнішньоторговельна діяльність, не використовується потенціал участі в міжнародних кооперативних об'єднаннях для налагодження економічних зв'язків, розвитку інвестиційної діяльності; 2) співпраця з кооперативними організаціями зарубіжних країн обмежується разовими експортними (рідше імпортними) угодами; 3) пониженням ролі споживчої кооперації як суб'єкта зовнішньоекономічних зв'язків національної економіки; 4) скороченням бази традиційної номенклатури експорту; 5) несистемністю зовнішньоекономічної діяльності внаслідок відсутності стратегічного планування розвитку цієї сфери та належної державної підтримки; 6) незначною кількістю спільних підприємств в системі споживчої кооперації; 7) недостатньо активною позицією апарату управління щодо визнання державою особливої соціальної функції споживчої кооперації на сільському споживчому ринку і необхідності відповідних пільг, та щодо встановлення зв'язків та використання досвіду кооперативних спілок інших країн; 8) невикористанням можливостей розвитку діяльності в сфері послуг, особливо в галузі туризму, в фінансово-кредитній сфері при співпраці з зарубіжними кооперативними організаціями; 9) слабкою участю в міжнародних програмах обміну досвіду та налагодження міжнародних коопераційних зв'язків.

Через інтеграційні зв'язки кооперативних систем України та європейських країн будуть досягнуті такі позитивні ефекти: 1) розширення торгівлі між країнами, що вступають в інтеграційні зв'язки; 2) зростання продуктивності вітчизняного кооперативного сектора; 3) структурна перебудова економіки, особливо агропромислового комплексу; 4) збільшення обсягів зарубіжних інвестицій, трансферу технологій у агропромисловому комплексі; 5) розвиток багатопланової співпраці країн, що інтегруються, в різних сферах життєдіяльності; 6) посилення національної конкурентоспроможності, зокрема легального сектора економіки.

Білет 60

Типове положення про управління (відділ) організаційно-кооперативної робочої обласної, районної спілки споживчих товариств і районних СТ

1. Споживчі товариства та районні спілки споживчих товариств на добровільних засадах об'єднуються в обласну (республіканську) спілку, виконують вимоги її статуту та мають право вільного виходу з неї.

Відносини, пов'язані зі створенням і діяльністю обласної (республіканської) споживспілки, регулюються Законом "Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ), іншими законодавчими актами України та нормативними документами Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки).

2. Основним документом, що регулює діяльність обласної (республіканської) споживспілки, є Статут.

3. Споживспілка вважається створеною, набуває права юридичної особи, здійснює господарську, та іншу діяльність з дня її державної реєстрації, має самостійний баланс, печатку та штамп зі своєю назвою та є некомерційною організацією.

4. Споживспілка на добровільних засадах входить до складу Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки), виконує зобов'язання членів спілки, визначених її статутом та має право вільного виходу з неї.

Відповідно до своїх статутних цілей і завдань вона може на договірних засадах входити до державних, кооперативних, громадських та інших об'єднань (спілок) із збереженням своєї повної господарської самостійності та прав юридичної особи.

5. Споживспілка може делегувати Укоопспілці додатково до функцій, передбачених Законом України "Про споживчу кооперацію"

6. Основними цілями і завданнями споживспілки є:

а) сприяння розвитку споживчої кооперації, виконання делегованих їй споживчими товариствами, райспоживспілками повноважень і функцій, координація діяльності споживчих товариств, райспоживспілок, а також розвиток власної господарської діяльності для задоволення потреб пайовиків і населення в товарах народного споживання та послугах;

б) розвиток кооперативної демократії, пропаганда кооперативного руху, організаторська робота щодо залучення населення у члени споживчих товариств, забезпечення дотримання прав пайовиків;

в) збереження майна споживчої кооперації, забезпечення захисту інтересів і майнових прав споживчих товариств, райспоживспілок, надання їм юридичної, консультативної та іншої допомоги; представлення їх інтересів у державних, судових органах, органах місцевого самоврядування;

г) захист прав та інтересів пайовиків і обслуговуваного населення як споживачів щодо забезпечення їх якісними товарами та послугами;

д) розвиток мережі торгових, виробничих, заготівельних та інших підприємств; співпраця з органами державної виконавчої влади і сільськогосподарськими товаровиробниками в створенні інфраструктури аграрного ринку;

е) забезпечення ефективності господарсько-фінансової діяльності, підвищення продуктивності праці працівників, їх соціальний захист шляхом збереження і створення нових робочих місць, впровадження нових технологій та передового досвіду, організація трудового суперництва, підготовка і перепідготовка кадрів.

Білет 61

Основні завдання і функції організаційно-кооперативної роботи

Виконавчо-розпорядчі органи управління кожної ланки споживчої кооперації створюють професійний апарат управління, який складається з фахівців, об'єднаних у відділи, групи, управління. Таким чином, у споживчих товариствах та в споживспілках застосовується лінійно- функціональна (штабна) організація управління, а в підприємствах споживчих товариств і споживспілок застосовується лінійна.

Професійний апарат управління споживчого товариства складається з голови правління, його заступників по торгівлі, по заготівлях та по кадрах, з фахівців, об'єднаних у два відділи — бухгалтерію і торговий відділ, та з окремих виконавців, включаючи технічних працівників.

Бухгалтерію споживчого товариства очолює головний бухгалтер. До її складу входять бухгалтери, що відпо­відають за окремі ділянки обліково-фінансової роботи: облік товарно-матеріальних цінностей, грошей, пайовиків та ін. Головному бухгалтеру підпорядковуються також ревізор-інвентаризатор та касир.

Торговий відділ споживчого товариства складається з товарознавців та товарознавців-організаторів торгівлі. Очолює торговий відділ заступник голови правління споживчого товариства з торгівлі. У складі торгового відділу може бути також інструктор або інженер-технолог громадського харчування.

Управлінські функції з окремих напрямів діяльності споживчого товариства здійснюють інструктор з органі­заційно-кооперативної роботи, інструктор (інспектор) по кадрах, голова ревізійної комісії, економісти (планово-економічна група) та ін. У складі апарату споживчого товариства є також секретар правління.

Апарат управління райспоживспілки включає в себе підпорядковані правлінню функціональні підрозділи, а також окремих фахівців і допоміжний персонал, який виконує функції обслуговування.

До функціональних підрозділів апарату управління райспоживспілки належать такі: торговий відділ, плано­во-економічний відділ, відділ кадрів, бухгалтерія, а також окремі виконавці (юрисконсульт, інженер з техніки безпеки та ін.). До технічного персоналу відносять водіїв персональних автомобілів керівників райспоживспілки, секретаря-друкарку, завідуючого архівом та ін.

Структурні підрозділи очолюють начальники відділів, а групи (сектори) — головні, провідні фахівці або ж фахівці І категорії.

Функції управління між головою правління і його заступниками, а також між підрозділами апарату управ­ління розподіляються таким чином.

Голова правління здійснює загальне керівництво бухгалтерською, фінансовою, контрольно-ревізійною, юридичною роботою, охороною праці, пожежною безпекою, діловодством. Йому підпорядковане також будівництво.

Заступник голови правління по торгівлі організовує торгову діяльність, керує громадським харчуванням, транспортом райспоживспілки.

Заступник голови правління з економічних питань здійснює загальне керівництво планово-економічною ро­ботою в системі райспоживспілки.

Заступник голови правління по кадрах очолює роботу з добору та розстановки кадрів, а також організа­ційно-кооперативну роботу.

Заступник голови правління по заготівлях одночасно є директором райзаготконтори (райкоопзаготпрому).

Основні завдання і функції відділів апарату управління райспоживспілки полягають у наступному.

Планово-економічний відділ забезпечує планування і аналіз господарської діяльності підприємств і органі­зацій, які підпорядковані безпосередньо райспоживспілці, а також здійснює оперативний облік виконання планів та завдань, складає статистичну звітність по підприємствах і об'єднаннях власного господарства, а також зведену статистичну звітність по споживчих товариствах.

Білет 62

Типова посадова інструкція інструктора з організаційно-кооперативної роботи райспоживспілки (СТ)

Це Закон України Про споживчу кооперацію.

Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи діяльності споживчої кооперації в Україні. Закон спрямований на відродження і зміцнення демократичних основ споживчої кооперації, захист інтересів її членів і сільського населення як споживачів та регулює відносини з органами державної виконавчої влади.

Закон України Про кооперацію

Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

Укази Президента.

Примірні статути (споживчого товариства,Райспоживспілки) тощо