В якості основного покарання

Цей вид покарання застосовується у випадках, коли за характером вчинених винним злочинів по посаді чи при занятті певною діяльністю, визначає за неможливе збереження за ним права займати певні посади чи займатися певною діяльністю

Якщо це прямо передбачено в санкції статті, за якою засуджується винний

При призначенні більш м’якого покарання ніж передбачено законом

В якості додаткового покарання його призначення важливе і тоді, коли такий засіб не показаний в санкції закону, або названий в ній як один з основних засобів покарання, але не вибраний підсудному у цій якості

Якщо вчинений злочин ( умисно чи необережно ) за своїм характером не був пов’язаний з виконанням винним службових повноважень, професійних або інших обов’язків

Цей вид покарання

Не застосовується:

Позбавлення права керувати транспортними засобами може бути призначено судом в якості додаткового покарання незалежно від того, що особа вже позбавлена цього права в порядку адміністративного стягнення

Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю припиняється із закінченням строку, на який воно було призначено за вироком суду

Громадські роботи (ст. 56)

Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування ( п.1 cт.56 )

Порядок призначення

Порядок відбування

На строк від шести десяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більше як чотири години на день (п.2 ст. 56)

Призначаються судом в якості основного покарання у випадку скоєння злочину невеликої тяжкості

За місцем проживання засудженого

У порядку призначення більш м’якого покарання (ст.69)

У вільний від роботи чи навчання час

При заміні невідбутої частини покарання більш м’яким (ст. 82)

Вид робіт визначається органами місцевого самоврядування

Контроль за виконанням цього покарання покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи – на органи внутрішніх справ

Громадські роботи не призначаються щодо таких осіб як:

Інваліди першої і другої групи

Вагітні жінки

Особи пенсійного віку

Військовослужбовці строкової служби

Ухилення від відбування громадських робіт, коли їх невиконання відбувається за відсутності для цього причин, є злочином проти правосуддя ( 2.2 ст.389 )

Випрані роботи (ст.57)

Виправні роботи – це примусове залучення засудженої особи до праці на строк, визначений у вироку суду, з відрахуванням у доход держави відповідного відсотку з її заробітку ( ст.57 )

Виправні роботи визначаються судом в залежності від характеру скоєного злочину і особи винного ( від 6 місяців до 2 років )

Відбуваються за місцем роботи засудженого, в доход держави відраховується від десяти до двадцяти відсотків

1. Коли така міра покарання передбачена в санкції статті кримінального кодексу (у випадку скоєння злочинів невеликої тяжкості і середньої тяжкості)

Виправні роботи застосовуються:

до працюючих осіб.

2. Призначається як більш м’яке покарання, чим передбачено законом (ст.69)

3. При заміні невідбутої частини покарання у виді обмеження або позбавлення волі (ч.1 ст.82)

4. При заміні штрафу у разі неможливості його сплати ( ч.4 ст.53 )

Неповнолітні до 16 років, особи пенсійного віку, непрацюючі

Виправні роботи не застосовуються до таких осіб:

До військовослужбовців, вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною

Ухилення від відбування виправних робіт є злочином проти правосуддя – ч.2 ст.389 КК

Службові обмеження для військовослужбовців

Службові обмеження для військовослужбовців – це позбавлення можливості на строк, вказаний у вироку суду, підвищення військовослужбовців за посадою, у військовому званні, з обов’язковим утриманням у доход держави відповідного відсотку грошового забезпечення, одержаного засудженим ( ст.58 )

Застосовується до засуджених військовослужбовців ( крім військовослужбовців строкової служби )

Встановлюється на строк від шести місяців до двох років

З відрахування із суми грошового забезпечення засудженого в доход держави у розмірі від десяти до двадцяти відсотків

Службове обмеження може бути застосоване за зловживання військовою владою або службовим становищем ( ч.1 ст.423 )

Арешт

Арешт – тримання засудженого в умовах ізоляції від суспільства ( ст.60 )

Застосовується у якості основного покарання

Не застосовується:

До осіб віком до шістнадцяти років

У випадку скоєння злочинів невеликої та середньої тяжкості

До вагітних жінок

Ізоляція від суспільства на строк від одного до шести місяців

До вагітних жінок, які мають дітей віком до семи років

Військовослужбовці, засуджені до арешту, відбувають покарання на гауптвахті

( ч.2 ст.60 )

Обмеження волі (ст.61)

Обмеження волі – тримання особи у кримінально-виховних установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці ( ст.61 )