Види покарань (cт.52 )

Основні:

1. громадські роботи;

2. виправні роботи;

3. службові обмеження для військовослужбовців;

4. арешт;

5. обмеження волі;

6. тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;

7. позбавлення волі на певний строк;

8. довічне позбавлення волі

Додаткові:

1. позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину, кваліфікаційного класу;

2. конфіскація майна

Як основні так і додаткові:

1. штраф;

2. позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю

За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань.

Штраф (ст.53)

Штраф - грошове стягнення, яке накладається судом у випадку і межах, встановлених законом

Розмір штрафу встановлюється в залежності від тяжкості злочину з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини КК не передбачено вищого розміру штрафу

1. В якості основного призначення

Штраф застосовується:

в якості як основного так і додаткового засобу покарання у випадках, коли обмеження майнових інтересів винного, забезпечує каральний вплив і його достатньо для досягнення мети його виправлення

2. Якщо передбачений в санкції статті Особливої частини

3. В порядку заміни громадських або виправних робіт ( п.4 cт.53)

4. При призначенні покарання більш м’якого ніж передбачає закон ( cт.69 )

5. В якості додаткового покарання лише у випадках, коли такий засіб передбачений санкцією статті, за якою підсудний визнаний

У випадках, коли санкція статті закону, за якою кваліфіковані дії винного не передбачає штрафу, він може бути призначений в якості основного покарання за злочин лише в порядку переходу до більш м’якого виду покарання

Ухилення від сплати штрафу – карається виправними роботами на строк до двох років або обмеження волі на той же строк ( ч.1 cт.389 )

У разі неможливості сплати штрафу суд може замінити несплачену суму покаранням у вигляді виправних робіт із розрахунку

1 місяць випраних робіт

4 неоподаткованих мінімумів доходів громадян

але на строк не більше двох років

або громадянськими роботами із розрахунку

10 годин громадянських робіт

1 неоподаткований мінімум доходів громадян

Конфіскація майна (ст.59)

Конфіскація майна – примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, яке є особистою власністю засудженого.

Конфіскації підлягає майно, яке є особистою власністю, в тому числі його частка від загальної власності, а також вклади засудженого в державних трудових касах та банках України.

Не підлягає конфіскації майно, яке необхідне для повсякденного життя самому засудженому або особам, які знаходяться на його утриманні. Перелік майна, яке підлягає конфіскації вказаний (ч.3 cт.59)