Моя мама

Хоч в простій кофтині

Моя рідна мама

Та у всьому світі

Вона краща сама.

А коли зі мною

Дивиться в віконце,

То неначе завжди

Світить тепле сонце.

8 Березня

Сніжок на сонці тане,

Повітря запашне!

Сьогодні в мами свято -

Велике, весняне!

Вже зеленіє брунька,

Синіє далина

Під вікном бурулька

Тане льодяна.

Березень сміється

І щораз несе

Мамам в подарунок

Сонечко ясне!

БАБУСІ

Коли я встаю раненько -

Жде сніданочок смачненький

Мене бабусенька чекає

Казочки мені читає.

Рукавички теплі в'яже,

Геть про все мені розкаже

Як мене бабуся любить, -

Поцілує, приголубить.

* * *

Працює мамуся моя

В дитсадочку.

Всі дітки для неї -

Як дочки й синочки.

Хороша, ласкава

Мамуся моя.

Усі її люблять

Так само, як я.

* * *

Хто завжди нам допоможе?

Хто все вміє і все може?

Хто все зробить, як годиться?

Хто ця мудра чарівниця?

В цілім світі найдобріша, Найдорожча, наймиліша,

Лагідна і ніжна сама

Це звичайно, наша мама!

Хай матуся відпочине

Як прийду я з дитсадочка -

Нагодую вдома квочку,

Підмету у хаті, в сінях,

Принесу теляті сіна.

Хай матуся відпочине,

Щоб не поралась сама.

Бо який же я мужчина,

Якщо помочі нема.

Мама, мама

"Мама! Мама!" - гарне слово!

Тільки скажеш - все готово!

"Мамо, кашки" - кашка є.

"Мамо, чаю" - вже наллє.

"Мамо, спатки!" - вже роздутий

І на ліжку, і накритий.

"Мамо, ніжку зав'яжи!"

"Мамо, казку розкажи!"

"Мама! Мама!" - гарне слово,

Тільки скажеш - все готово!

Моя матуся

Працює матуся моя

В дитсадочку.

Всі дітки для неї -

Як дочки й синочки.

Хороша, ласкава

Матуся моя.

Усі її люблять

Так само, як я.

* * *

Ще в колисці немовля

Слово "мама" вимовля.

Найдорожче в світі слово

Так звучить у рідній мові:

Мати,

Матінка,

Матуся,

Мама,

Мамочка,

Мамуся!

Називаю тебе я,

Рідна ненечко моя!

Я МАТУСЮ ДОЖИДАЮ

Поглядаю, поглядаю

У вікно частенько,

Дожидаю, дожидаю

Із роботи неньку.

І на кухні, і в світлиці

Підмела, прибрала.

І водиці із криниці

Два відра набрала.

І посуду перемила –

Буде рада ненька.

Прийде, скаже:

- Ти стомилась,

Відпочинь, рідненька!

ЧИ Є В СВІТІ ЩО СВІТЛІШЕ

Чи є в світі що світліше,

Як мамині очі,

Що все зорять за дітками,

Як вдень, так і вночі?

Чи є в світі що щиріше,

Як серденько мами,

Яке б'ється для дитини

Днями і ночами?

Чи є в світі що дорожче,

Як мама кохана,

Що трудиться для дитини

До ночі від ранку?

МАМИНЕ СВЯТО

Мамине свято

Я зустрічаю

Я для матусі

Віршика знаю.

Я подарунок

Мамі роблю.

Я мою маму

Дуже люблю.

Я МАТУСЮ ДОЖИДАЮ

Поглядаю, поглядаю

У вікно частенько.

Дожидаю, дожидаю

Із роботи неньку.

І на кухні, і в світлиці

Підмела, прибрала.

І водиці у криниці

Два відра набрала.

Гарно посуд перемила -

Буде рада ненька.

Прийде, скажу:

- Ти стомилась,

Відпочинь, рідненька!

ВИШИВАНКА

Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні:

- На, вдягай, синочку.

В нитці сонце золоте,

Пелюстки багряні.

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

Швидко одягнуся,

Підійду і обніму

Я свою мамусю.

ДЛЯ МАМУСІ

Нині свято-Мамин день!

Заспіваю пісень

Для матусі.

Ще й рясних, запашних

Нарву квітів польових

Для матусі.

Затанцюю гопака -

У присядку ще й млинка

Для матусі.

І гукну на цілий світ,

Що бажаю многих літ

Я матусі!

* * *

Це моя бабуся,

Я до неї притулюся,

Все бабуся зрозуміє,

Поцілує, пожаліє.

Бо бабуся - охорона

Від хвороб всіх оборона.

ПОДАРУНОК МАМІ

З Восьмим березня, мамо, із святом!

З любим святом весни і пісень!

Ми для тебе сьогодні із татом

Подарунок шукаєм весь день.

Ми купили вже квітів багато

І шкатулку з намистом рясним...

Та усе нам здається із татом –

Не таким, не таким, не таким.

Мама й каже: - Я знаю, я знаю,

Що було вам не легко... А втім,

Я від вас подарунок вже маю

І цілком задоволена ним.

Ні, його не купити за гроші,

Не підлеглий він жодній ціні...

Що такі ви у мене хороші -

Це найкращий дарунок мені!

МАМИНІ РУКИ

Мамині руки - щедрі, робочі -

Втоми не знають з ранку до ночі. Вранці, коли ще усі спочивають, Сонце, напевно, вони піднімають. Мамині руки - ніжні і милі -

Воду ранкову з криниці носили.

Діти плескались, діти вмивались, Сонцю і матері щиро всміхались. Мамині руки - добрі, ласкаві -

Всюди в пошані, всюди у славі.

І на заводі біля верстата,

В полі, у школі - всюди їх знати. Мамині руки все вміють робити,

Як же нам руки ці не любити.

«Звідки хліб прийшов?»