3. Заголовок алгоритму

Запис усякого алгоритму починається із заголовка. От приклад заголовка алгоритму знаходження остачі від ділення двох натуральних чисел:

алг остача від ділення (нат ділене, нат дільник, нат остача)

арг ділене, дільник

рез остача

У цьому прикладі остача від ділення — назва алгоритму, ділене, дільник, і остача — імена величин. Перед кожним ім'ям величини зазначений її тип. Вихідними даними для алгоритму знаходження остачі від ділення двох натуральних чисел є величини ділене, дільник типу нат, а в результаті його виконання величина остача здобуває значення, рівне остачі ділення значень величин ділене й дільник. Величини, які є вихідними даними для алгоритму, називаються аргументами. Їхній список міститься після службового слова арг (аргумент). Результати алгоритму (у даному прикладі — величина остача) перераховуються після службового слова резvльтат).

Загальний вигляд заголовка алгоритму такий:

алг назва алгоритму (список величин із вказівкою типів)

арг імена аргументів

рез імена результатів

Імена аргументів і результатів алгоритму перераховуються через кому.

В процесі розв’язування задачі спочатку необхідно визначитися з набіром даних, необхідних для розв’язання задачі, які називаються вхідна інформація. Саме розв’язання – це обробка інформації – тобто процес перетворення вхідної інформації у результат.

Приклад 6.1. Заголовок алгоритму Евклида:

алг знаходження найбільшого спільного дільника (НСД) (нат М, N, нат НСД)

арг М, N

рез НСД

Урок 5 Тема. Алгоритми з розгалуженнями

Уявім собі… Англія, Лондон, Бейкер-Стрит, будинок знаменитого детектива Шерлока Холмса. Увійдемо з дозволу хазяїна, присядемо біля каміна й послухаємо його діалог з доктором Ватсоном в оповіданні Артура Конан-Дойля «Строката стрічка»:

«....Так що ж ви про все це думаєте, Ватсон? - запитав Шерлок Холмс, відкидаючись на спинку крісла.

- По-моєму, це найвищою мірою темна й брудна справа.

- Досить брудна й досить темна. Але якщо наша гостя права, стверджуючи, що підлога й стіни в кімнаті міцні, так що через двері, вікна й коминкову трубу неможливо туди проникнути, виходить, її сестра в хвилину своєї таємничої смерті була зовсім одна...

- У такому випадку, що означають ці нічні свисти й дивні слова вмираючої?

- Уявити собі не можу.

- Якщо зіставити факти: нічні свисти, цигани, з якими в цього старого доктора такі близькі стосунки, натяки вмираючої на якусь стрічку й, нарешті, той факт, що місс Элен Стоунер чула металевий брязкіт, що міг видавати залізний засув від ставні... Якщо згадати до того ж, що доктор зацікавлений у запобіганні заміжжя своєї пасербиці, — я думаю, що ми напали на вірні сліди, які допоможуть нам розгадати цю таємничу подію.

- Але тоді при чому тут цигани?

- Гадки не маю...»

Зверніть увагу на виділене курсивом слово якщо, що кілька разів використовує Шерлок Холмс у своїх міркуваннях про здійснений злочин. Уживання цього слова має глибокий зміст — у ситуації невизначеності воно дозволяє направити хід міркувань по одному з декількох можливих шляхів. Слово якщо або пари якщо... то є незмінними супутниками логічних міркувань. Мабуть, мистецтво вживання цих слів і становить секрет геніальності Шерлока Холмса?