Розділ 5 використання економіко-математичних методів і пакетів прикладних програм
При виконанні курсової роботи необхідне економічне обґрунтування господарських рішень. Вибір найбільш ефективного варіанта доцільно здійснювати з застосуванням методів економіко-математичного моделювання. У літературі з математичного програмування і моделювання економічних процесів розроблені типові моделі з напрямків діяльності підприємства. У курсовій роботі можливе застосування таких типів задач і моделей:
- модель лінійного програмування, за допомогою якої максимізується прибуток підприємства або мінімізуються витрати на виробництво і реалізацію продукції;
- моделі оптимізації номенклатури продукції за критерієм максимального завантаження устаткування й одержання максимуму прибутку;
- задача збалансування виробничої потужності і виробничої програми підприємства;
- ігрова модель обміну товарами;
- задача прикріплення споживачів до постачальників;
- модель визначення стадії життєвого циклу товару;
- модель вибору сегмента ринків;
- структурна і регресійна моделі попиту;
- динамічна модель розвитку виробництва;
- задача вибору пункту розміщення і потужності підприємства;
- оптимізація розподілу капітальних вкладень за об'єктами і періодами часу;
- задача економічно доцільного розподілу ресурсів між споживанням і нагромадженням;
- задача регулювання виробництва за критерієм максимуму прибутку;
- моделі формування інвестиційного портфеля;
- модель оцінки ризику проекту;
- модель оптимізації курсу валюти в опціоні;
- задачі про угоди, розв'язувані з застосуванням методів теорії ігор;
- модель оптимізації стратегії розвитку підприємства;
- прогнозні моделі оптимізації результатів діяльності;
- модель оптимізації бюджету розвитку підприємства;
- ігрова модель формування виробничої програми;
- модель розподілу виробничої програми за періодами;
- задача мінімізації залишків незавершеного виробництва;
- оптимізація завантаження виробничих потужностей;
- моделі управління запасами;
- задачі оптимізації терміну служби і заміни устаткування;
- оптимізація чисельності персоналу;
- оптимізація паливно-енергетичного балансу підприємства;
- моделі аналізу динаміки і прогнозування економічних показників;
- оптимізаційні моделі сіткового планування і управління;
- задачі багатокритеріальної оптимізації;
- математичне моделювання задач планування організаційно-технічних заходів;
- міжгалузеві балансові моделі статичного і динамічного типу.
Більшість задач зведено до задач математичного програмування, для вирішення яких можна застосовувати пакет прикладних програм QSB. Це задачі лінійного, динамічного і цілочисельного програмування, транспортного типу, задачі про призначення, задачі із застосуванням мережних моделей, вирішення задач стохастичного типу. Деякі задачі можуть бути вирішені із застосуванням статистичних і фінансових функцій EXCEL та інших програм.
Розділ 6 загальні вимоги до оформлення курсової роботи
Курсова робота повинна мати обсяг 40-45 сторінок тексту в комп’ютерному наборі. Завершену і оформлену належним чином роботу підписує студент і науковий керівник на титульному аркуші.
Мова курсової роботи – українська (російська), стиль роботи – науковий, чіткий, без ліричних та емоційних відступів, орфографічних і граматичних помилок.
При використанні матеріалів з літературних джерел необхідно правильно оформляти посилання і цитати. Неприпустимо без посилань і цитування використовувати матеріали з джерел літератури, Інтернету.
Текст курсової роботи друкують з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210*297 мм) залишаючи поля наступних розмірів: ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи – всюди однакова. Міжрядковий інтервал 1,5. Розмір шрифту 14 текстового редактора Times New Roman. На сторінці розміщують близько сорока рядків за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менше 1,8 мм. Абзацний відступ – 1,25 см.
Заголовки структурних частин курсової роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "ДОДАТКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ" друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка розділів, підрозділів не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.
Відстань між назвою розділу, підрозділу і подальшим текстом має бути не менше двох рядків, як і відстань між назвою підрозділу, попереднім і подальшим текстом.
Не допускається написання назви розділу, підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту або жодного. Кожний розділ курсової роботи треба починати з нової сторінки.
До загального обсягу курсової роботи не входить список використаних джерел, додатки, а також таблиці й рисунки, що повністю займають площу сторінки. Але ці структурні елементи роботи підлягають наскрізній нумерації.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака № на кожній сторінці вгорі праворуч від тексту.
Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних, починаючи із вступу – номер ставлять у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Такі структурні частини, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номеру, але всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини курсової роботи, нумерують звичайним чином.
Номер розділу потрібно ставити після слова "РОЗДІЛ", без крапки після цифри, потім з нового рядка друкують заголовок розділу і також крапку не ставлять. Слово "РОЗДІЛ" і його назву розміщують по середині аркуша.
Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку ставлять. Наприклад, "2.1. Організаційна структура ТОВ "Омега". Номер і заголовок підрозділу починають з абзацного відступу.
Якщо студент вважає за потрібне виділити окреме положення в тексті (слово, фраза, речення), можна використовувати підкреслення, або скористатися курсивом.
Подання формул
Формули розміщують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередні сторінки. Вище і нижче кожної формули повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Формули у роботі (за винятком формул, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.
Номер формули складається з номера розділу і порядкового номеру формули, відокремлених крапкою. Наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер формули зазначають на рівні формули в дужках праворуч. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний рядок нижче формули.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі; кожен наступний символ, коефіцієнт слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.
Наприклад, коефіцієнт залучення оборотних активів у дебіторську заборгованість розраховується за формулою:
, (2.1)
де
– коефіцієнт залучення оборотних
активів у дебіторську заборгованість;
– загальна
сума дебіторської заборгованості
підприємства (або сума дебіторської
заборгованості окремо по товарному
та комерційному кредиту), тис. грн.;
– загальна
сума оборотних активів підприємства,
тис.грн.
Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули або рівняння на знакові операції множення, застосовують знак "х". Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації. Формули, що йдуть одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.
Правила подання ілюстрацій
Кожна ілюстрація повинна відповідати тексту, а текст - ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми), для цього їх розміщують безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці.
Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під нею. Ілюстрація позначається словом "Рис. ", яке разом з номером та її назвою розміщують після пояснювальних даних.
Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації (написання курсивом), відокремлених крапкою. Наприклад, Рис. 1.2. назва (другий рисунок першого розділу).
Приклад подання рисунків
2008 2009
2010
2011 рік
тис.грн.
Рис. 1.2. Динаміка дебіторської заборгованості підприємства в 2010-2011рр., тис.грн.
Подання таблиць
Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи. Таблиці нумеруються арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, Таблиця 3.1 – перша таблиця третього розділу. Таблиця повинна мати назву, яку друкують жирним шрифтом симетрично до тексту. Вона повинна бути стислою і відбивати зміст таблиці. Слово "Таблиця" вказують праворуч курсивом над назвою першої частини таблиці, над іншими частинами пишуть: "Продовження табл. " з зазначенням її номера. Наприклад:
Таблиця 2.7
Аналіз стану дебіторської заборгованості підприємства за 2009-2010 рр.
Статті дебіторської заборгованості |
Всього на кінець року, тис. грн |
В тому числі за термінами утворення |
|||||||
до 1міс. |
від 1 до 3 міс. |
від 3 до 6 міс. |
від 6 м. до 1р. |
||||||
2010 рік |
|||||||||
Дебіторська заборгованість а) чиста реалізаційна вартість |
419103 |
28435 |
32816 |
45920 |
311932 |
||||
Продовження табл.2.7
б) первісна вартість в) резерв сумнівних боргів |
419103 - |
28435 - |
32816 - |
45920 - |
311932 - |
|
… |
… |
… |
… |
… |
Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.
Правила посилань на використані літературні джерела
Посилання в тексті курсової роботи на декілька використаних літературних джерел слід зазначити порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "...у роботах [4-7]...». Якщо студент посилається на окреме літературне джерело, він повинен вказувати також номер сторінки, з якої зроблено посилання. Наприклад, запис [3, c. 25] після посилання означає, що воно зроблено зі с. 25 літературного джерела, що наведене в списку використаної літератури за номером 3.
При посиланнях на розділи, підрозділи, рисунки, таблиці, формули, додатки, зазначають їх номери. Наприклад, при посиланні слід писати: "... у розділі 3... ", "...дивись 2.1. ", "...на рис.1.3... ", "...у табл. 3.2 ... ", "...(див. 3.2) ", "...за формулою (3.1)... ", "...у додатку А... ".
Оформлення додатків
Додатки оформлюються як продовження курсової роботи на наступних сторінках, де вони розміщаються у порядку появи посилань на них у тексті роботи. Звичайно до додатків виносять статистичну, фінансову та іншу звітність підприємства, громіздкі таблиці й ілюстрації, розрахунки, наведення яких у тексті роботи недоцільно, через їх великий обсяг.
Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки, на якій друкується у правому верхньому куті слово "Додаток А" (та інші літери за алфавітом). Додатки слід позначати послідовно великими літерами за винятком літер Г,Ґ,Е,Є,З,І,Ї,Й,О,Ч,Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д.
Ілюстрації, таблиці, формули, що є у тексті додатка, слід нумерувати в межах кожного додатка, наприклад, Рис. Б.3 – третій рисунок додатка Б; таблиця А.2 – друга таблиця додатка А; формула (А.1) – перша формула додатка А.
Якщо один додаток розміщується на кількох сторінках, вказують "Продовження додатка А».
Оформлення списку використаних джерел
Бібліографічний список (список використаних джерел) оформлюється відповідно до чинних стандартів, таких як: ГОСТ 7.1-84. "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила".
Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.
Нижче наведено приклади бібліографічного опису різних видів.