- •1. Сутність і особливості філософії
- •1.1. Філософія у сфері потреб
- •1.1.1. Незрозумілість філософії
- •1.1.2. Шкідливість і корисність філософії
- •1.1.3. Хто займається філософією
- •IV. Притча про красу
- •1.1.4. Типізація філософії за способами викладу
- •1.1.5. Філософські твердження можна вважати невірними.
- •1.1.6. Походження терміна “філософія”
- •1.1.7. Навіщо це потрібно або яка користь з філософії
- •1.1.7.1. Бажання жити і перемога над болем
- •1.1.7.2. Філософія і душевний біль. Муки і щастя Сізіфа
- •1.1.7.3. Буття і ніщо. Сенс у відсутності сенсу
- •1.1.7.4. Філософствування як знаходження сенсу. Ігри дітей і дорослих
- •1.1.7.5. Хворий і йог
- •1.1.7.6. Філософія є засобом, яким користується людина
- •1.1.7.7. Обмеження свободи і вибір людини
- •1.1.7.8. Побудова власного світу з цеглинок філософії
- •1.2. Світогляд як основа філософії
- •1.2.1. Діти структурують світ
- •1.2.2. Перша структура світу
- •1.2.3. Діти і розвиток людства
- •1.2.4. Засвоєння і зміни світогляду. Життєві аксіоми
- •1.2.5. У кожної людини своя картина світу
- •1.2.6. Типи світогляду
- •1.2.7. Партійність філософії
- •1.3. Філософія як форма суспільної свідомості
- •1.3.1. Синкретизм
- •IX. Sententia3
- •1.3.2. Форми суспільної свідомості
- •1.3.3. Здивування і недовіра
- •1.3.4. Філософія і вищі інтелектуальні процеси
- •1.3.5. Філософія і матеріальні умови життя
- •1.4. Предмет і методи філософії
- •1.4.1. Безконечність і цілісність. Предмет філософії
- •1.4.2. Основні методи філософії
- •1.5. Напрями філософії
- •1.5.1. Вічні питання філософії
- •1.5.2. Зв’язок між вічними питаннями і напрямами філософії
- •1.5.3. Філософські принципи
- •1.5.4. Основне питання філософії у марксизмі
- •1.5.5. Філософські напрями
- •1.5.6. Чи можливо пізнати світ?
- •1.5.7. Філософія і людська непослідовність
- •1859, 15 Февраля
- •1.5.8. Інтереси трудящих та ідеалізм.
- •1.5.9. Філософські питання і мінливість життя. Діалог суб’єкта з об’єктом
- •1.6. Функції філософії
- •1.6.1. Функції філософії. Структурування світу
- •1.7. Практичне значення філософії
- •1.7.1. Виникнення потреби у філософствуванні
- •1.7.2. Управлінська діяльність, слово і філософія
- •1.7.3. Філософія і суспільне буття
- •1.7.4. Мудрість у повсякденності
1.2.6. Типи світогляду
Кожна людина має свій світогляд і творить свій світ, у якому вона живе (людський універсум). Це не той об’єктивний світ, про який говорять фізики і астрономи. Але оскільки люди перебувають у певних зв’язках між собою, то у їхніх світоглядах виникають спільні риси і вони творять спільні світи. Стосунки між окремими людьми переростають у відносини між групами людей, відповідно у їхніх світоглядах виникають спільні риси вищого порядку. З’являються і відповідні світи, загалом ціла ієрархія світів, які повинні якось узгоджуватися між собою.
З усіх доступних чуттєвому сприйманню зв’язків людини її зв’язки з іншими людьми є для неї найважливішими. Зв’язки людей зі світом опосередковуються їхніми зв’язками між собою. (Зв’язки людей зі світом зворотно впливають на їхні зв’язки між собою, але меншою мірою). Те спільне, що є у світоглядах багатьох людей, набуває визначального значення і є основою для виділення різних типів світогляду. Існують різні критерії для виділення типів світогляду.
За носієм виділяють індивідуальний, колективний, груповий, національний, регіональний та інші світогляди.
За рівнем світобачення та усвідомлення виділяють усвідомлений, неусвідомлений, частково усвідомлений, буденний, науковий, філософський та інші світогляди.
За історичними епохами виділяють архаїчний, античний, середньовічний, ренесансний, світогляд ХХ століття та інші. Можна говорити про світогляд первіснообщинного, рабовласницького, феодального, капіталістичного і соціалістичного ладу.
За морально-ціннісними орієнтирами виділяють егоїстичний, альтруїстичний, гуманістичний, антигуманний, цинічний, шовіністичний та інші світогляди.
За будовою виділяють цілісний, фрагментарний, внутрішньо злагоджений, суперечливий світогляди.
За ступенем адекватності сприйняття дійсності виділяють реалістичний, фантастичний, викривлений, адекватний дійсності світогляди.
За ставленням до визнання існування вищих сутностей виділяють релігійний, скептичний, агностичний, атеїстичний світогляди.
Існує типізація світогляду за ознакою соціальних станів та верств суспільства, за культурно-історичними регіонами та ін.2 Докорінно різняться світогляди цивілізацій як відносно самостійних, цілісних, локалізованих у часі й просторі суспільних утворень, наприклад давніх цивілізацій Єгипту, Месопотамії, Індії. Мають відмінності світогляди різних народів та соціальних груп.
Ні один із типів світогляду в чистому вигляді не існує. Жоден з реальних світоглядів не можна віднести лише до одного з виділених типів.
Можна виділити ще багато інших типів світогляду. Світогляди і відповідні їм світи можуть знаходитися у підлеглості чи рівноправності, взаємозалежності чи відносній „паралельності”.
Типи світогляду різняться не лише елементами, які входять до нього, але й, перш за все, співвідношеннями між цими елементами та різними відповідями на одні й ті ж питання.
Охарактеризуйте власний світогляд, світогляд іншої людини, групи людей. Зробити це не просто і не легко – не впадайте у відчай, якщо з першого разу не вдасться, а повертайтесь до цього ще і ще.