1.1.4. Типізація філософії за способами викладу

За способами викладу філософія є такою: весела, сумна, образна, раціоналістична, проста, складна, цікава, нудна, синтетична (поєднує в собі різні ознаки)… Типізація відбувається на основі всього розмаїття почуттів і думок студента, коли він її вивчає.

Охарактеризуйте способи викладання предметів, які вивчаєте, на основі своїх почуттів і думок про ці способи. Складіть таблицю і порівняйте з таблицями своїх однокурсників.

1.1.5. Філософські твердження можна вважати невірними.

Особливості наведених тут визначень

Принципово важливим для розуміння філософії є те, що будь-яке філософське твердження можна не сприймати як цілком вірне. Чи вважати взагалі невірним. Усі визначення (у тому числі й наведені тут) можуть бути дещо, а то й зовсім іншими. Хоча багато філософів наполягають на тому, що саме вони відкрили потрібну всім істину.

З цього випливає, що погляди студента і викладача можуть бути діаметрально протилежними, але при належній аргументації студентом викладач має поставити високу оцінку. Студент же може не погоджуватися з якимись твердженнями, що входять до курсу філософії, але повинен знати і розуміти їхній зміст.

Визначення, наведені тут, є загальноприйнятими і взяті зі словників, часом з деякими змінами. Подається не тільки те визначення, яке стосується теми, але й інші, що їх наводять словники, щоб студенти бачили зв’язок філософії з іншими сферами знання і розуміли відповідний термін у його різних значеннях. Дуже рідко трапляються оригінальні авторські визначення. Оригінальності буде значно більше у визначеннях студентів.

А з вами особисто можна бути незгодним? У яких питаннях? Кому і в чому ви дозволяєте чи не дозволяєте перечити вам? Можете скласти таблицю.

1.1.6. Походження терміна “філософія”

Слово „філософ” першим ужив давньогрецький математик і мислитель Піфагор (бл. 580 – 500 рр. до н.е.). Так він назвав людей, які прагнуть до високої мудрості і правильного способу життя. Тлумачення ж і закріплення в європейській культурі терміна „філософія” пов’язані з іменем давньогрецького філософа Платона (428/427 – 347 рр. до н.е.).

Слово „філософія” походить від давньогрецьких слів φιλέω – люблю і σοφία – мудрість. Буквально воно означає „любов до мудрості”. Але такий переклад є дуже приблизним. Давньогрецьке поняття „софія” є значно більш містким і складним, ніж просто мудрість.

Під софією Платон розумів не набуту суб’єктивну властивість людського розуму, а певну об’єктивну якість розумно влаштованого і гармонійного світу, яка є великою і випадає лише Божеству. На думку Платона, людина через свою вроджену смертність і слабкість пізнавальних здібностей не може по-справжньому злитися з софією: вона може тільки любити софію, шанобливо і на відстані.

Чи можна вашого викладача назвати філософом у розумінні Піфагора і Платона? А вас? Чого вам ще не вистачає? Чи, може, уже й надлишок чогось є? А може для вас є речі цікавіші за ці розмірковування? Які саме?