1.6. Функції філософії

1.6.1. Функції філософії. Структурування світу

Філософія виконує ті ж функції, що і свідомість у цілому. Її специфічні функції є конкретизацією загальних функцій свідомості.

Фу́нкція (від лат. functio – виконання, звершення) – діяльність, обов’язок, робота; призначення; спосіб діяння речі або елемента системи, спрямований на досягнення певного результату.

Основним завданням філософії є структурування відображуваної у свідомості картини світу відповідно до особливостей самого світу, людини та її свідомості. Це і є основною функцією філософії: про що б людина не розмірковувала – вона засвоює вже створене до неї і творить своє у відображуваній картині світу, тобто вносить зміни до структури своєї картини світу.

Структу́рна фу́нкція філосо́фії полягає у творенні і змінах, упорядкуванні і гармонізації відображуваної у свідомості картини світу та її складових частин, у внесенні змін до внутрішньої будови, взаємозв’язку складових частин картини світу відповідно до особливостей самого світу, людини та її свідомості.

Вирішуючи філософські питання, людина структурує світ, саму себе і свої відносини зі світом, творить модель, у якій поєднуються 1) можливості і закони світу, 2) потреби і можливості людини, 3) особливості взаємодії людини зі світом.

Світ можна структурувати, бо він і сам структурується, має властивості, що дозволяють і спонукають уявляти його у вигляді певних структур. Свідомість спирається на певні аксіоматичні структури і потребує узгодження з цими аксіомами інших відображень світу, щоб розуміти їх чи, можливо, лише мати відчуття розуміння. Філософія структурує світ у свідомості, використовуючи дані наук, мистецтва, моралі, іншого; філософія узгоджує світ з потребами свідомості і свідомість з потребами світу. Через діалог суб’єкта з об’єктом шукає властивості світу, які є сприятливими для людини і її свідомості. Створює таку його картину, яка відповідає потребам людини і особливостям її свідомості. Структурування, перш за все, полягає в тому, що філософія співвідносить властивості світу з властивостями людини та її свідомості: якась властивість корисна, а якась шкідлива, якась пізнавана, а якась непізнавана.

Серед філософів немає згоди стосовно кількості і послідовності функцій філософії. Проте виділяють⁹ п’ять найважливіших функцій, які включають у себе багато інших.

Свiтогля́дна фу́нкцiя філосо́фії полягає в осмисленнi й обґpунтуваннi cвiтоглядних iдеалiв. Філософія допомагає визначити світоглядні орієнтири і життєві установки, якими людина керується у всіх видах своєї діяльності.

Методологі́чна фу́нкцiя фiлосо́фiї полягає в обґpунтуваннi шляхiв здiйснення свiтоглядних iдеалiв. Філософія дає вихідні, основоположні методологічні принципи для вирішення світоглядних питань: про природу і сутність світу, про граничні основи його буття, про природу і сутність людини, про її місце в світі, про ставлення до нього, про можливості пізнання, про загальну структуру і стан, у якому людина і світ знаходяться та ін. Такими основоположними є принципи ідеалізму чи матеріалізму, діалектики чи метафізики та ін.

Пiзнава́льна фу́нкцiя фiлосо́фiї полягає у ствоpеннi категоpiальної каpтини свiту. Філософія, з одного боку, як система знань, що вже склалася і прийнята людиною, через свої категорії¹⁰ дає їй знання про вирішення проблеми відношення “людина – світ”. З іншого боку, виходячи зі своїх методологічних основ, орієнтує дослідників у різних галузях знання на подальше вивчення проблем, пов’язаних із взаємовідношеннями людини і світу, сутністю людини і світу.

Ідеологі́чна фу́нкція філосо́фії полягає в осмисленні і визначенні місця людини чи групи людей у суспільстві, їхнього ставлення до суспільства та його інститутів, до перспектив його розвитку, до різних суспільних груп, в осмисленні і визначенні життєвої позиції, напряму та особливостей участі в суспільному житті.

Практично-дія́льна (соцiа́льно-пpакти́чна) фу́нкцiя фiлосо́фiї полягає в її активному впливi на суспiльне та індивідуальне буття. Філософія є знанням, за допомогою якого людина не лише розуміє світ і себе, але й визначає своє практичне ставлення до світу і до себе, цілі і сенс життя, життєву позицію, вчинки і дії. Філософія впливає на формування світоглядних орієнтирів і життєвих установок.

Філософія виконує ті ж функції, що й інші форми суспільної свідомості, але характерною особливістю функцій філософії є їхня всеосяжність, орієнтація на безконечність і цілісність, а також на діалог суб’єкта з об’єктом. Цей аспект функцій філософії не властивий жодній з природничих та гуманітарних наук або сукупності конкретно-наукового знання в цілому. Конкретні науки досліджують окремі сторони цілого, але не ціле як таке, а отже не досліджують і взаємозв’язок частини і цілого.

Які з перерахованих функцій і в якому співвідношенні (більше чи менше) виконує ваша свідомість у різних видах діяльності (навчанні, спілкуванні та ін.)? Якими з цих функцій ви оволоділи краще, а якими гірше?