Форматування сторінок документа

Для того щоб текст документа мав вигляд надрукованих на папері сторінок, потрібно скористатися командою Вид—Разметка страницы або однойменною кнопкою

Процес форматування сторінок документа передбачає;

• установлення розміру й орієнтації сторінок;

• установлення параметрів полів;

• масштабування зображення сторінки;

• поділ тексту документа на сторінки;

• нумерацію сторінок;

• створення верхнього та нижнього колонтитулів сторінок;

• поділ сторінок на колонки тощо.

Найпоширеніші процедури форматування сторінок подано нижче.

Встановлення розміру й орієнтації сторінок

Виконується командою Файл—Параметры страницы, що зумовлює появу на екрані вікна «Параметры страницы» з чотирма вкладками. Розмір сторінки вибирають або встановлюють засобами вкладки «Размер бумаги». При цьому стандартні розміри аркуша, наприклад формату А4 (210 х 297 мм), вибирають із однойменного списку, а нестандартні задають за допомогою параметра «Другой» і лічильників «Ширина» та «Высота».

У цьому вікні вибирають також потрібну орієнтацію сторінки (книжкову чи альбомну) і визначають, якої частини документа стосуються вибрані параметри: «Ко всему документу», «До конца документа» і т. ін.

Варіант 25

1. Дати оцінку основним характеристикам експертних систем

Створення експертних систем - це спроба значного розширення області застосування комп'ютерної техніки і суттєвого збільшення її можливостей як допомоги людині у її інтелектуальній роботі.

До появи експертних систем комп'ютери створювались за принципами алгоритмічної методології. Для того, щоб такі обчислювальні системи могли успішно працювати, вимагається виконати значну низку попередніх умов. Перш за все, для кожної розв'язуваної задачі потрібно знайти або створити алгоритм. Потім цей алгоритм потрібно перетворити у докладну програму яка реалізуватиме майбутні обчислення. Також, потрібно потурбуватися про те, щоб всі обчислення були забезпечені повним обсягом достовірної вихідної інформації.

Такий спосіб використання комп'ютерної техніки пов'язаний зі значними труднощами. По-перше, по мірі зростання складності розв'язуваних задач, швидко зростає трудомісткість і вартість програмування роботи комп'ютера, що вже зараз стає сильним гальмом для подальшого використання обчислювальної техніки. По-друге, багато практичних задач, які виникають в процесі діяльності людини, не забезпечені належним об'ємом вихідних даних, оскільки людина діє як правило в умовах більшої чи меншої інформаційної невизначеності.

Як результат, багато важливих задач людина не може перекласти на комп'ютер, що працює за принципами алгоритмічної методології, що істотно знижує область практичного застосування комп'ютерної техніки. Разом з цим, людина успішно справляється з подібними задачами завдяки своєму вмінню:

o працювати з задачами, не здійснюючи їх повну формалізацію;

o знаходити і використовувати для розв'язання задач різноманітні, найнеочікуваніші джерела інформації;

o поєднувати суперечливі відомості, надаючи їм потрібну інтерпретацію і відповідну вагу;

o цілеспрямоване вивчення або перевірка об'єкту дії для одержання додаткової інформації;

o відтерміновувати рішення до накопичення потрібних даних;

o продукувати неоднозначні рішення і успішно керуватися ними;

o створювати і накопичувати знання, які уможливлюють діяти в умовах значної інформаційної невизначеності.

Спроба наділити комп'ютери переліченими цінними характеристиками призвела до створення експертних систем.

На практиці експертна система представляє собою спеціалізовану обчислювальну машину (процесор), що відтворює алгоритм розв'язання людиною певних практичних задач на основі професійно-орієнтованих знань, переданих їй відповідними спеціалістами.

Експертна система складається з:

• бази знань (у складі робочої пам’яті і бази правил), призначеної для зберігання початкових і проміжних фактів в робочій пам’яті (її ще називають базою даних) і зберігання моделей і правил маніпулювання моделями в базі правил;

• вирішувача завдань (інтерпретатора), який забезпечує реалізацію послідовності правил для вирішення конкретного завдання на основі фактів і правил, що зберігається в базах даних і базах знань;

• підсистеми пояснення, дозволяє користувачеві отримати відповіді на питання: «Чому система ухвалила таке рішення?»;

• підсистеми придбання знань, призначеної як для додавання в базу знань нових правил, так і модифікації наявних правил;

• інтерфейсу користувача, комплексу програм, що реалізовують діалог користувача з системою на стадії введення інформації, і отримання результатів.

2. Дати оцінку відеоадаптеру і звуковому адаптеру, як основним пристроям виведення інформації

Відеоадаптер, як правило, представляє собою окрему плату і знаходиться в системному блоці комп'ютера. Саме відеоадаптер під управліннямцентрального процесора комп'ютера бере безпосередню участь у формуванні зображення на екрані монітора.  Відеоадаптери можуть працювати в різних текстових і графічних режимах, що розрізняються дозволом, кількістю відображуваних кольорів та іншими характеристиками. Здатність відеоадаптера відображати велику кількість кольорів з високою роздільною здатністю тісно пов'язана з обсягом його відеопам'яті. Чим більше оперативної пам'яті має відеоадаптер, тим вище роздільна здатність і тим більше кількість кольорів він зможе відображати. Сьогодні на відеоадаптерах встановлюють як мінімум 256 Кбайт відеопам'яті. Такого об'єму достатньо для відображення 16 різних кольорів при дозволі 800х600 пікселів. Щоб отримати можливість працювати з великою роздільною здатністю або з великою кількістю квітів, обсяг відеопам'яті повинен бути більше. Серце відеоадаптера - спеціальний графічний процесор. Він займається відображенням інформації на екрані, обміном даними з центральним процесором і вирішує багато інших завдань. 

Звуковий адаптор (також звукова карта, аудіоплата, аудіокарта, звуковий контролер, аудіоконтролер) (англ. sound card) — електротехнічний пристрій, що дозволяє працювати зі звуком на комп'ютері (виводити на акустичні системи та записувати в комп'ютер).  наш час звукові карти бувають убудованими в материнську плату (інтегровані звукові карти), як окремі плати розширення і як зовнішні пристрої.

Інтегровані плати вбудовуються в материнську плату комп’ютера, при цьому усі входи і виходи і кодеки припаяні до материнської плати, а обробку бере на себе центральний процесор.

Плати розширення встановлюються у роз'єм шини PCI, як правило вони відтворюють звук якісніше ніж інтегровані, проте для професійної роботи їх можливості обмежені.

Зовнішні звукові плати виникли з потребою надійного екранування сигналу від сторонніх перешкод, до того ж професійні плати мають велику кількість роз’ємів, розрахованих на підключення професійних студійних пристроїв. Зовнішні плати підключають через інтерфейси USB або WireFire, причому останній більшої пропускної здатності інтерфейсу

Варіант 26

1. Обґрунтувати методи фільтрування даних в MS Excel.

1.Обґрунтувати методи фільтрування даних в MS Excel.

Фільтрація - це процес пошуку і вибору записів відповідно до встановлених критеріїв. Фільтри також спрощують процес вводу та видалення записів із списку. При фільтрації записи, які не відповідають вказаним критеріям, приховуються, але їх порядок розміщення в таблиці залишається незмінним і вони не вилучаються з таблиці. Типи фільтрів в Excel:

1. автофільтр- дозволяє задати прості критерії пошуку записів, в результаті відображаються ті записи, що задовольняють умо­ві пошуку і приховуються ті записи, які не задовольняють та­кій умові;

2. розширений фільтр - дозволяє задати складні критерії для по­шуку і при необхідності дозволяє задати відображення резуль­татів фільтрації в окремій області таблиці.

Автофільтр дозволяє проводити відбір записів безпосередньо на робочому листі. Для відбору записів з використанням автофільтрів можна задати цілий ряд критеріїв.

Для виклику функції автофільтру потрібно вибрати Данные-Фильтр - Автофильтр.

При цьому курсор повинен бути встановлений всередині списку або виділена вся таблиця. Після виклику автофільтру поряд з назвою кожного стовпчика з'явиться .

Найпростіше використання автофільтру - відбір записів по зада­ному значенню одного поля. Для встановлення в якості критерію зна­чення деякої комірки, потрібно розкрити список, натиснувши миш­кою на поряд з назвою поля і вибрати потрібний елемент зі списку.

На екрані залишаться лише ті записи, в яких значення поля спів­падає із вибраним зі списку значенням, тобто тут в якості умови ви­користовується умова рівності значення поля вибраному значенню.

Стрілочка поряд із назвою поля, по якому відбувається фільтра­ція, підсвітиться голубим кольором. Відбір записів після викорис­тання функції автофільтру можна продовжити.

Кожний новий критерій буде пов'язаний з попереднім умовою «И», тобто в результаті виконання фільтрації по двом полям на екра­ні залишаться ті записи, в яких одночасно співпадають значення першого і другого поля із вказаними в автофільтрі критеріями.

У списку значень, який отримується після натиснення на стрі­лочку при побудові автофільтра, є значення Первые 10., згідно з вибором якого відбудеться відбір перших 10 найбільших або най­менших значень зі списку. Після вибору цього пункту відкриється діалогове вікно Наложениеусловия по списку. В цьому вікні можна задати кількість елементів, які повинен буде містити отриманий спи­сок. В цьому ж вікні можна задати, які саме елементи потрібно віді­брати - найбільші чи найменші.

При використанні автофільтру можна задавати критерії відбору користувача для відбору записів із списку. Для цього потрібно у спис­ку значень для поля вибрати пункт Условие. У вікні Пользователь­скийавтофильтр, яке відкриється, можна задати складні критерії відбору. В першому рядку вибирається умова і значення поля, яке використовується в умові. В другому рядку аналогічно будується дру­га умова. Між рядками можна вибирати перемикач «И» або «Или». Перший означає одночасне виконання двох умов, другий - виконан­ня однієї з умов.

Для відміни встановленого автофільтра потрібно вибрати Фильтр - Отобразить все.

При використанні розширеного фільтру критерії фільтрації за­даються на робочому листі. Перевага даного методу в тому, що корис­тувач завжди має чітке представлення про критерії відбору.

Щоб задати розширений фільтр, треба задати початковий діа­пазон, діапазон критеріїв, та де фільтрувати список (безпосередньо в таблиці, або розмістити результат фільтрації в окрему частину та­блиці).

При записі критеріїв знак дорівнює не записують, бо тоді програ­ма сприймає критерій як формулу.

2. Дати оцінку роботи з таблицями в СУБД Access.

• Таблиця – це основний об’єкт бази даних, призначений для збереження бази даних.

Варіант 27

1. Обґрунтувати необхідність використання інформаційних систем.

Інформаційні системи здавна знаходять (в тому чи іншому вигляді) досить широке застосування в життєдіяльності людства. Це пов'язано з тим, що для існування цивілізації необхідний обмін інформацією — передача знань, як між окремими членами і колективами суспільства, так і між різними поколіннями.

Інформаційні системи існують з моменту появи суспільства, оскільки на кожній стадії його розвитку існує потреба в управлінні. Місією інформаційної системи є виробництво потрібної для організації інформації, потрібної для ефективного управління всіма її ресурсами, створення інформаційного та технічного середовища для управління її діяльністю.

Інформаційна система може існувати і без застосування комп’ютерної техніки — це питання економічної необхідності.

В будь-якій інформаційній системі управління вирішуються задачі трьох типів:

• задачі оцінки ситуації (деколи їх називають задачами розпізнавання образів);

• задачі перетворення опису ситуації (розрахункові задачі, задачі моделювання);

• задачі прийняття рішень (в тому числі і оптимізаційні).

Найдавнішими і найпоширенішими ІС слід вважати бібліотеки. І, дійсно, здавна в бібліотеках збирають книжки (або їх аналоги), зберігають їх, дотримуючись певних правил, створюють каталоги різного призначення для полегшення доступу до книжкового фонду. Видаються спеціальні журнали та довідники, що інформують про нові надходження, ведеться облік видачі.

Найстаріші (у моральному і у фізичному розумінні) ІС повністю базувалися на ручній праці. Пізніше їм на зміну прийшли різні механічні пристрої для обробки даних (наприклад, для сортування, копіювання, асоціативного пошуку, тощо). Наступним кроком стало впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС), тобто систем, де для забезпечення інформаційних потреб користувачів використовується ЕОМ зі своїми носіями інформації. В наш час — епоху інформаційної революції — розробляється і впроваджується велика кількість самих різноманітних АІСів з дуже широким спектром використання.

Інформацíйнасистéма (англ. Informationsystem) — сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Місія інформаційних систем – це виробництво інформації, що її потребує організація для забезпечення ефективного управління всіма своїми ресурсами, створення інформаційного і технічного середовища для здійснення управління організацією.

У кожній з інформаційних систем організується і ведеться робота в таких напрямках:

• виявлення інформаційних потреб;

• добір джерел інформації;

• збір інформації;

• введення інформації із зовнішніх або внутрішніх джерел;

• опрацювання інформації, оцінка її повноти і значущості і подання її в зручному вигляді;

• виведення інформації для надання її споживачам або передачі в іншу систему;

• організація використання інформації для оцінки тенденцій, розробки прогнозів, оцінки альтернатив рішень і дій, вироблення стратегій;

• організація зворотного зв’язку з інформації, переопрацьованої людьми даної організації, корекція вхідної інформації.

Усе це здійснюється за допомогою тих або інших інформаційних технологій у межах інформаційної системи організації.

Інформаційні системи, як і інформаційні технології, можуть функціонувати із застосуванням технічних засобів, і без них. Зростання обсягів інформації в інформаційній системі організацій, потреба в прискорених і більш складних способах її переопрацювання зумовлюють необхідність автоматизації роботи інформаційної системи, тобто автоматизації опрацювання інформації.

Автоматизована інформаційна система управління організацією є взаємопов’язаною сукупністю даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартів процедур, призначених для збору, опрацювання, розподілу, зберігання, видачі (надання) інформації відповідно до вимог, що випливають з діяльності організації.

2. Визначити послідовність дій при створені файлів і ярликів в ОС Windows XP.