ВАРІАНТ 1
1. Дати оцінку пристроїв вводу персонального комп’ютера.
Клавіатура є головним засобом уведення даних у комп’ютер. Комбінація монітора і клавіатури забезпечує найпростіший інтерфейс користувача.
Маніпулятор або миша являє собою пристрій для керування курсором на екрані монітора і введення окремих команд.
2. Проаналізувати структуру робочого вікна операційної системи WINDOWS ХР.
3. Структура типового вікна у Windows xp.
При роботі з файлами і папками Windows XP працює з вікнами. Вікном називається частина екрана, призначена для незалежного відображення інформації. У вікні відображається працююча програма або документ. У Windows XP використовуються два види вікон: вікно програми і діалогові вікна. Перші належать працюючим програмам, а другі призначені щоб задавати параметри і настроювати ОС і прикладні програми.
2
У верхній частині типового вікна Windows XP знаходиться смуга заголовка. У її лівій частині відображено ім’я файлу та назву програми, а також кнопка системного меню. У правій частині три кнопки керування розмірами вікна.
Під смугою заголовку розташований рядок меню. У рядку міститься кілька назв меню, де можна вибрати потрібну команду. Основні пункти меню це: Файл, Правка, Вид, Справка.
Пункт меню Файл призначений для роботи з виділеними об’єктами.
Правка – для виділення, копіювання, і переміщення об’єктів.
Вид – для настроювання відображення інформації у вікні.
Справка – для виклику довідки.
Під рядком меню розміщена панель інструментів
У середині вікна програми розташоване робоче поле програми.
У нижній частині вікна розміщений рядок стану. Він містить інформацію, пов’язану з поточними діями користувача.
Вертикальна і горизонтальна смуга прокручування автоматично з’являються вздовж правої межі і внизу вікна тоді, коли весь його вміст відображується повністю.
Варіант 2
1. Дати оцінку базовій апаратній складові персонального комп’ютера.
1. Базова апаратна конфігурація персонального комп’ютера.
Комп’ютер – це універсальний засіб оброблення різноманітних видів інформації: текстової, графічної, мультимедійної.
Комп’ютери поділяються на спеціальні та персональні.
Базова апаратна конфігурація персонального комп’ютера– це мінімальний склад апаратних засобів, які забезпечують функціонування ПК як цілісної обчислювальної системи. Базова конфігурація складається з таких пристроїв: системний блок, монітор, клавіатура і клавішний маніпулятор типу «миша». Крім названих пристроїв у комплект можуть входити принтер, сканер та інше обладнання.
Системний блок являє собою основний вузол, всередині якого розташовані найважливіші компоненти комп’ютера. За зовнішнім виглядом системні блоки відрізняються формою корпусу, які можуть мати горизонтальний або вертикальний вигляд. Пристрої, які знаходяться всередині системного блоку називають внутрішніми, а пристрої, які підключаються до нього ззовні називають зовнішніми. Зовнішні додаткові пристрої, які призначені для введення, виведення і довготривалого зберігання даних називають периферійними.
Монітор (дисплей) являє собою пристрій візуального відображення інформації на екрані. Монітори можуть суттєво відрізнятися між собою. Від їх технічних та функціональних характеристик залежать можливості комп’ютера і загальносистемного та прикладного програмного забезпечення.
Клавіатура є головним засобом уведення даних у комп’ютер. Комбінація монітора і клавіатури забезпечує найпростіший інтерфейс користувача.
Маніпулятор або миша являє собою пристрій для керування курсором на екрані монітора і введення окремих команд.
Поняття «базова конфігурація» може змінюватися. На даний момент не можна уявити ПК без пристрою читання – записування CD, DVD-дисків, принтера.
2. Проаналізувати головне меню операційної сиситеми WINDOWS ХР.
Головне меню дає змогу виконувати більшість завдань, пов’язаних з робою операційної системи, а саме:
запускати програми;
відкривати найпопулярніші папки користувача;
відкривати документи, з якими користувач працював останнім часом;
проводити пошук даних;
проводити настроювання системи;
виходити з системи, вимикати комп’ютер.
Головне меню відкривається натисканням кнопки ПУСК.
У верхній частині меню зазначене ім’я користувача, який працює в цей момент на комп’ютері. Центральна частина меню розділена на дві частини. Ліворуч розміщені команди призначені для запускання закріплених програм. Команди розташовані нижче, призначені для запускання програм, з якими останнім часом працював користувач. Нижче розташовану команду ВСЕ ПРОГРАМИ, яка відкриває доступ до програм, установлених на ПК.
Праворуч в центральній частині розташовані команди перегляду вмісту важливих папок комп’ютера, папка перегляду недавніх документів користувача, настроювання ОС, пристроїв комп’ютера, виклику довідкової системи, команда пошуку об’єктів і команда використання командного рядка.
Розглянемо призначення пунктів головного меню.
„Все программы”. Відкриває меню з програмами, які встановлені на даний момент на комп’ютері.
„Мои документы”. Відкриває папку із збереженими на диску документами.
„Недавние документы”. Виводить на екран список 15 документів, з якими за останній час працював користувач.
„Панель управления”. Дозволяє змінити налаштування самої операційної системи, змінити склад оперативних та програмних засобів, змінювати їх режими роботи, керувати роботою додаткових пристроїв, а також проводити налаштування Панелі задач.
„Поиск”. Призначена для пошуку файлів і папок на дисках.
„Справка и поддержка”. Дозволяє отримати широку довідкову інформацію з усіх питань.
„Выполнить”. Дозволяє виконати будь-яку програму, яка не встановлена у системі головного меню.
„Выключение”. Використовується для закінчення роботи з програмою і підготовки комп’ютера до вимкнення.
У нижній частині меню містяться команди для завершення роботи Windows. За їх допомогою можна призупинити роботу комп’ютера, перезавантажити його або вимкнути.
Варіант 3
1. Дати оцінку пристроїв постійного збереження інформації персонального комп’ютера.
До пристроїв постійного збереження інформації відносяться:
жорсткі диски або вінчестери;
накопичувачі на оптичних дисках;
флеш-пам'ять;
дискети;
Жорсткий диск (вінчестер) - це основний пристрій ПК з магнітним покриттям, який обертається з великою швидкістю і призначений для постійного зберігання інформації, що використовуються під час роботи з комп’ютером. Жорсткі диски забезпечують дуже швидкий доступ до даних і високі швидкості зчитування та записування їх. Він призначений для тривалого зберігання даних і програм.
Жорсткі диски мають такі характеристики:
ємність – кількість інформації, що може вміститися на диску (хорошими вважають диски з ємністю не менше ніж 120 Гбайт);
швидкодію – час доступу до інформації, швидкість зчитування та записування інформації.
Накопичувачі на оптичних дисках – один із найпопулярніших носіїв інформації. Звичайні CD – диски використовують тільки для читання інформації, CD-R диски дають можливість однократно записувати інформацію на диск, CD-RW диски дають можливість багаторазово записувати і зчитувати інформацію. Для роботи з CD – дисками потрібно підключити до комп’ютера накопичувач CD – ROM, що дає можливість зчитувати інформацію з CD – диска. Принцип дії цього пристрою полягає в зчитуванні числових даних за допомогою лазерного променя, що відбивається від поверхні диску. На даний момент широко використовують універсальні цифрові диски DVD. За розміром вони такі самі як і CD – диски, але вміщують набагато більше. Наступним поколінням формату оптичних дисків, які використовуються для зберігання відео високої точності й даних з великою щільністю, є технологія Blu-ray. Диски такого формату зовні аналогічні CD-дискам, але мають велику інформаційну ємність – один шар 25 Гб. Цей пристрій дозволяє записувати одно і двошарові диски ємністю 25 і 50Гб відповідно.
USB-флеш носій (флешка) – носій інформації, який використовує флеш пам'ять для збереження даних і під’єднується до комп’ютера через стандартний USB-роз’єм. Ці носії отримали велику популярність в 2000 році завдяки компактності, легкості перезапису файлів і великій ємності памаяті (від 1Гб до 128Гб)
Інформація на жорсткому диску може зберігатися роками, але інколи необхідно перенести її з одного комп’ютера на інший. Для оперативного перенесення невеликих обсягів інформації використовують так звані гнучкі магнітні диски (дискети).
2. Проаналізувати етапи створення операційних систем сімейства Windows.
Нині більшість комп’ютерів у світі працює під керуванням тієї або іншої версії операційної системи Windows фірми Microsoft. Windows 95 є універсальною багатозадачною і багатопотоковою ОС з графічним інтерфейсом. Windows 95 — інтегроване середовище, що забезпечує обмін інформацією між окремими програмами, надає користувачам можливості роботи з мультимедіа, оброблення текстової, графічної інформації.
Windows 98 відрізняється від Windows 95 тим, що в ній операційна система об'єднана з браузером Internet Explorer за допомогою інтерфейсу, виконаного у вигляді веб-браузера й оснащеного кнопками «Назад» і «Вперед» для зручної навігації. Windows ХР — це найкраща на сьогодні операційна система, випущена компанією Microsoft.
Windows Vista — це найграндіозніший проект компанії Microsoft. Як і попередні ОС від Microsoft, операційна система наступного покоління Windows Vista є націлена на підвищення продуктивності праці користувача і забезпечення інновацій для розробників. Windows Vista має значно удосконалену систему активного захисту, що ґрунтується на Windows ХР. Це дасть змогу зменшити загрозу вірусних і хакерських атак.
Windows 7- назва найновішої версії операційної системи Windows, котра вийшла 22 жовтня 2009 року, менше, ніж через три роки після випуску попередньої операційної системи комерційно невдалої Windows Vista. Розробка Windows 7 під різними кодовими назвами велась з 2000 року. Над нею працювали 2500 осіб.
Найвідчутнішим нововведенням розробник називає широке застосування інтерфейсу вводу, що управляється дотиком, в варіанті реагування на кілька дотиків водночас.
ВАРІАНТ 4
1. Дати оцінку пристроям виведення інформації.
Основними засобами виведення інформації є:
монітори (дисплеї);
принтери.
Монітор – пристрій візуального відображення інформації. Розрізняють два види моніторів:
монітори на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ). рідкокристалічні (РК) монітори або TFT-монітори. Основними характеристиками відображення інформації на екрані дисплея, є три інформаційні показники: графічний формат, текстовий формат і кількість кольорів.
Графічний формат визначає можливості комп’ютера окремо формувати на екрані дисплея малі деталі зображення і надавати якомога більшу роздільність для точок, розташованих одна біля одної. Цей показник характеризує якість зображення.
Текстовий формат визначається кількістю символів у рядку та кількістю рядків на екрані дисплея.
Кількість кольорів визначає число кольорів, які висвітлюються на екрані дисплея.
У системах адміністративно-організаційного управління здебільшого виникає потреба у наявності “твердих” копій документа, звіту, довідки тощо, які отримують з допомогою друкуючих пристроїв (принтерів). Принтери класифікують на дві групи: ударні та безударні.
Найбільш поширені типи принтерів.
Матричні принтери. Дані виводяться на папір у вигляді відбитку, який утворюється при ударі циліндричних стержнів через фарбуючу стрічку. Якість друку матричних принтерів напряму залежить від кількості голок в друкуючій головці.
Струменеві принтери. У струменевих принтерах зображення формується мікро краплями спеціального чорнила, що виприскується на папір через друкарську головку. Струменеві принтери можуть забезпечувати кольоровий і монохромний друк. Одна з основних переваг їх практичного застосування полягає у низькому рівні шуму.
Лазерні принтери забезпечують найвищу якість чорно-білого та кольорового друку. Ці принтери забезпечують високу якість друку. Вони виділяються високою швидкістю друку, в середньому 15 сторінок за хвилину.
2. Проаналізувати порядок копіювання та переміщення об’єктів в ОС WINDOWS ХР.
Для копіювання файлів в ОС Windows ХР використовують кілька способів: спосіб перетягування і через буфер обміну.
Для того, щоб скопіювати файл способом перетягування потрібно відкрити дві папки в двох вікнах: в одному повинен знаходитись об’єкт, який ми хочемо скопіювати, а друге вікно – місце куди ми хочемо скопіювати об’єкт. Нажимаємо Ctrl та ліву кнопку миші по потрібному об’єкті і невідпускаючи перетягуємо його в потрібну папку.
Для того, щоб скопіювати об’єкт через буфер обміну, потрібно спочатку знайти цей об’єкт на диску, нажати праву кнопку миші (викликати контекстне меню) і вибрати пункт Копіювати. Таким чином даний об’єкт потрапляє в буфер обміну. Потім потрібно зайти в потрібну папку (там, де повинен бути скопійований об’єкт) і викликати контекстне меню, в якому вибрати пункт Вставити.
Суть переміщення об’єктів полягає в тому, що об’єкт стирається з свого старого місця знаходження на диску і появляється на новому.
Перемістити об’єкти можна двома способами: способом перетягування і через буфер обміну.
Так само, як і при копіюванні, мають бути відкриті два вікна (папки). Натискаємо правою кнопкою миші по об’єкту, який ми хочемо перемістити і невідпускаючи, перетягуємо його в потрібну папку і вибираємо Перемістити. Для того, щоб перемістити об’єкт через буфер обміну, потрібно спочатку знайти цей об’єкт на диску, нажати по ньому правою кнопкою миші і вибрати пункт Вирізати. Таким чином об’єкт потрапляє до буфера обміну. Потім ми заходимо туди, куди ми хочемо перемістити об’єкт, викликаємо контекстне меню і вибираємо Вставити.
ВАРІАНТ 5
Дати оцінку основним складовим системного блоку персонального комп’ютера.
Складовими частинами системного блоку є:
Материнська плата - це основна плата персонального комп’ютера. Саме від неї залежить, який процесор і яку пам'ять можна встановити, скільки плат розширення можна додати тощо.
На материнській платі розташовуються AGP-слот для відеокарти, слоти для пам’яті DDR\DDR II i PCI-слоти для плат розширення. Збоку материнської плати, що виходить на зовні корпусу є:
Гнізда для приєднання клавіатури і миші;
LPT-порт принтера (найдовший), один, два СОМ-порти для приєднання давніших моделей мишок, зовнішніх модемів, сканерів, тощо (тепер для цих пристроїв використовуються USB-порти)
Декілька USB-портів, порт для мережі;
Спеціальний аудіопорт, якщо в материнську плату вбудована підтримка акустичної системи 5.1. чи 7.1.
Гніздо для навушників (зелене), гніздо для мікрофона (фіолетове).
Материнська плата насамперед характеризується набором системної логіки – чіпсетом. Саме він визначає функціональні можливості плати. Основний пристрій, який розташований на материнській платі – це процесор (центральний мікропроцесор) – є головним компонентом комп’ютера. Це розум, що обробляє інформацію, керую прямо або побічно роботою усього комп’ютера. Процесор виконує більшість математичних та логічних операцій. Процесор являє собою пристрій управління. Процесори можна класифікувати за чотирма основними параметрами: швидкодією або власна тактова частота, розрядністю, кількістю ядер і розміром кеш-пам’яті.
Швидкодія або тактова частота процесора вимірюється в гігагерцах Розрядність – це кількість двійкових розрядів, що обробляє процесор за один такт..
Донедавна процесори були одноядерними. Лише недавно з’явилися двоядерні; Сьогодні вже є чотири- й восьмиядерні процесори. Перевага багатоядерних процесорів виявляється під час опрацювання великих масивів даних.
Кеш-пам'ять – це порівняно невелика пам'ять, якій властива висока швидкість доступу до даних..
Також на материнській платі розташована оперативна пам’ять(ОП) - набір мікросхем, який призначений для тимчасового зберігання команд та інформації при ввімкнутому комп’ютері. ОП є одним із найважливіших елементів ПК. Саме з неї процесор бере програми або початкові дані для оброблення, у неї він записує отримані результати. На материнській платі також розміщена відеопам’ять. Вона використовується для збереження графічної інформації. Також на материнській платі знаходиться звукова карта. Звукова карта під’єднується до одного з слотів материнської плати у вигляді дочірної карти і виконує операції обробки звуку, мови, музики. Також в склад системного блоку входить зовнішня або постійна пам’ять, яка призначена для постійного і тривалого зберігання програм і даних, навіть коли комп’ютер вимкнутий, вона дає змогу переносити документи і програми з одного комп’ютера на інший, зберігати великі масиви інформації. Зовнішня пам'ять – це накопичувачі на магнітних і оптичних дисках;
2. Проаналізувати пошук, знищення i відновлення об'єктів в ОС WINDOWS ХР.
Для пошуку файлів чи папок потрібно використати пункт головного меню Знайти – Файли і Папки. Відкривається вікно пошуку, в якому ми задаємо, де потрібно шукати об’єкт, і вказуємо назву об’єкта.
Також можна знаходити файли за розширенням ( *.jpg ), або відкривши вкладку вікна Дата, знайти файл по часі створення або останньої модифікації.
Для пошуку файлів виконують такі операції:
натиснути кнопку Пуск;
вибрати пункт Поиск;
вибрати пункт Файлы и папки;
у полі Часть имени ввести ім'я файла або шаблон;
у полі Слово или фраза в имени можна ввести фрагмент тексту, який повинні містити файли, що розшукуються;
у полі Где искать вибрати диск, на якому має проводитися пошук;
у вкладках Дата і Дополнительно можна вказати додаткові умови пошуку;
натиснути кнопку Найти.
Шаблони (маска) можуть використовувати замість імені файла символи * і ? . Символ * позначає будь-яку кількість символів, ? – один довільний символ або його відсутність.
Наприклад:
*.* – усі файли з активної (відкритої) папки;
*.doc – усі файли з розширенням doc;
???.* – усі файли з ім'ям з трьох або менше символів;
a*.* – усі файли, ім’я яких розпочинається на літеру а.
Для знищення об’єкта потрібно спочатку знайти цей об’єкт (файл чи папку), виділити його (нажати один раз лівою кнопкою миші), а потім виконати одну з дій:
вибрати команду Файл/Удалить;
натиснути кнопку Удалить на панелі інструментів;
натиснути клавішу Delete;
перетягнути значок об’єкта, що видаляється, на значок корзини.
Потім система видає запит про необхідність видалення файлу і при натисканні Так – файл вилучається.
Після того як об’єкт був стертий, він потрапляє до Корзини, яка знаходиться на робочому столі. Корзина це особлива папка, в яку поміщаються видалені об’єкти Windows.
Для відновлення об’єкта потрібно зайти в корзину, вибрати даний об’єкт (нажати один раз лівою кнопкою миші) і в меню Файл вибрати Відновити. Таким чином файл буде відновлено і він появиться в місці, де він був видаленим. Команда Востановить все обьекты в лівій частині вікна дає змогу відновити всі файли, поміщені у корзину.
Варіант 6
1. Дати оцінку глобальній мережі Internet.
INTERNET – найбільша глобальна комп’ютерна мережа, яка виникла в США на початку 60-х років минулого століття. На сьогодні INTERNET об’єднує десятки мільйонів користувачів у більш ніж 150 країнах світу.
INTERNET – це набір комп’ютерів, об’єднаних між собою каналом зв’язку. Провайдер (інтернетпровайдер) – це установа, яка повинна забезпечувати доступ користувача до INTERNET за протоколом ТСР//ІР, доставку та зберігання електронної пошти, давати інструкції з налаштування системи.
Більшість підключених до INTERNET комп’ютерів виступають у ролі клієнтів, адже на них, як правило, запущено якусь програму-клієнт, що приймає інформацію або послуги надані іншими програмами – серверами.
Користувач INTERNET має можливість використовувати:
пошук та передачу текстових файлів за допомогою гіперпосилань (WWW);
електронну пошту (E-mail) – обмін електронними листами з іншими користувачами;
пошук та передачу файлів між двома віддаленими комп’ютерами (FTP);
віддалене керування комп’ютером;
групу новин та телеконференцій (UseNet);
Internet-радіо та Internet-телебачення;
електронні платіжні системи;
пошукові системи.
Згідно з протокол ІР, кожному комп’ютеру в мережі INTERNET присвоюється унікальна ІР-адреса. Структура ІР-адреси така, що кожен комп’ютер, через який проходить пакет, може визначити маршрут відправлення. ІР - адреса – 32-бітова адреса, властива кожному вузлу мережі; містить дві складові: номер вузла і номер мережі. За новим стандартом ІР - протоколу ІР - адреса може мати довжину у 128 біт, наприклад: 192.168.55.20.
Для зручності користувачів ІР-адресі ставлять у відповідність доменні імена. Домен – це група вузлів, які об’єднані за певною ознакою і яким присвоєно певне ім’я. Система доменів утворює ієрархічну, деревоподібну структуру, тобто кожен домен проміжного рівня містить групу доменів нижчого рівня. Домени верхнього рівня мають такі значення:
.uа – Україна;
.ru – Росія ;
.uk – Великобританія;
.de – Німеччина;
.соm – комерційні фірми;
.nеt – мережеві організації;
.еdu – університети, інші навчальні заклади;
.оrg – державні й суспільні установи тощо.
Адреса користувачів мережі INTERNET складається з двох частин: його власного ідентифікатора та доменного імені його комп’ютера, які розділяються знаком @. Наприклад: Pavlo@steti.lviv.ua, де pavlo – власний ідентифікатор користувача, steti.lviv.ua – доменне ім’я його комп’ютера.
2. Проаналізувати порядок виконання дій приховування, видалення та вставки рядків і стовпців в середовищі Excel.
Вкладка Вид містить команди для вибору різних представлень робочої книги, приховування й відображення елементів робочого аркуша (сітки, лінійки, рядка формул і т.д.), збільшення або зменшення зображення, а також роботи з вікном робочого аркуша.
Варіант 7
1. Дати оцінку інформації і класифікації носіїв інформації.
Під інформацією розуміють сукупність даних у вигляді сигналів чи відомостей, які певна система одержує від навколишнього середовища (вхідна інформація), передає в навколишнє середовище (вихідна) або зберігають в середині певної системи (внутрішня).
Фізичне середовище в якому зафіксована інформація називається носієм інформації. Розрізняють природні носії інформації і штучні. Прикладом природного носія інформації є мозок людини.
При обробці інформації на ЕОМ використовують технічні носії інформації, які поділяють на паперові і магнітні. До паперових носіїв інформації відносяться: перфокарта і перфострічка. До магнітних відносять: магнітний диск, СD-RОМ.
Дуже важливо, щоб носій інформації давав змогу швидко відобразити (читати) зафіксовану інформацію. Інформація передається від джерела інформації до споживача в різних сферах: звуковій, закодованій (символьній), графічній.
Найважливішими характеристиками інформації є її структура і форма. Структура інформації – це те, що визначає взаємозв’язки між її складовими елементами.
Іншою стороною інформації є форма її подання. Серед основних форм подання інформації можуть бути названі:
символьно-текстова (інформація, представлена сукупністю букв, цифр, знаків); графічна (зображення); відео та звукова.
Усі дії, які можна виконувати з інформацією, називаються інформаційними процесами. Вони містять такі складові:
отримання;
зберігання;
обробка;
передача інформації.
При цьому інформація повинна мати такі властивості:
достовірність;
зрозумілість;
актуальність;
корисність;
повноту;
однозначність.
Одиниця інформації в комп’ютері – один біт, тобто двійковий розряд, що може приймати значення 0 або 1. Цифрою 1 позначають наявність струму в деякому електричному колі, а цифрою 0 – відсутність струму. Якщо на запитання: деяка подія відбулася чи ні, можна однозначно відповісти «так» чи «ні», то кажуть, що кожна відповідь несе 1 біт інформації. Відповідь «так» прийнято кодувати цифрою 1, а відповідь «ні» - цифрою 0 Як правило команди комп’ютерів працюють не з окремими бітами, а з байтами, які складаються з восьми біт. В одному байті можна закодувати значення одного символу. Більшими одиницями інформації є кілобайт (Кбайт), що дорівнює 1024 байтам, мегабайт (Мбайт), що дорівнює 1024 Кбайтам, гігабайт (Гбайт), що дорівнює 1024 Мбайтам, терабайт (Тбайт), що дорівнює 1024 Гбайтам. Щоб уявити величину наведених одиниць слід знати, що сторінка звичайного тексту формату А4 – 5 Кбайт, а 500 сторінок – 1 Мбайт.
2. Проаналізувати порядок введення та редагування тексту в середовищі MS Word.
Перед введенням символів слід вибрати шрифт, його розмір, формат. Символи клавіатури вводяться в позицію текстового курсора. Пересунути текстовий курсор можна за допомогою клавіш керування курсором або за допомогою миші. Символи можуть вводитись у режимі заміни або вставки. В першому випадку введений символ замішає той символ, на якому знаходився курсор. В режимі вставки частина рядка, що розміщена праворуч від курсора, зсувається на одну позицію і символ вводяться на звільнене місце. Переключення між режимами здійснюється клавішею [Ins]. В режимі заміни індикатор ЗАМ рядка стану має чорний колір, а в режимі вставки - сірий. Після введення символа курсор перемішається на одну позицію праворуч. Для вилучення символа ліворуч від курсора слід натиснути клавішу Вackspace,а символа в позиції курсора - клавішу Del. При цьому курсор переміщається на одну позицію ліворуч. Коли курсор доходить до кінця рядка, то перше слово яке не вміщається в даному рядку, повністю переноситься в наступний. В редакторі Word є можливість переносити слова командою меню Сервис / Расстановка переносов. На екрані з'явиться вікно діалогу. В цьому можна встановити дві опції:
- автоматичне перенесення слів у документі;
- перенести слова з великих букв.
Переміщення за текстом. Переміщуватись за текстом можна з допомогою миші, використовуючи лінійки прокрутки. Для переміщення є можливість використовувати і такі клавіші:
[←], [→] - на символ ліворуч, праворуч;
[ ↑ ], [ ↑ ]- на рядок вгору, вниз;
[PgUp], [PgDown] -на розмір вікна вгору, вниз;
[Home], [End] - на початок, закінчення рядка,
[Ctrl - Home], [Ctrl - End]- на початок, закінчення тексту
Виділення тексту. Виділення тексту є однією з важливих операцій, оскільки редагування можна виконувати тільки з виділеним фрагментом тексту.
Для виділення тексту мишею слід встановити курсор миші на початок фрагменту, натиснути на ліву кнопку і, не відпускаючи її, перемістити курсор до кінця фрагменту. При цьому колір виділеного фрагменту буде інвертуватись. Подвійне натискання лівої кнопки миші виділяє слово, на яке встановлено курсор миші. Натискання лівої кнопки миші, коли курсор знаходиться біля лівої межі рядка, виділяє рядок, а подвійне натискання -весь абзац. Весь текст можна виділити, виконавши команду меню: Правка/Виделить все. Фрагмент залишається виділеним., поки не буде виділено інший фрагмент. Для зняття виділення слід встановити курсор миші в будь-яке місце поза виділеним фрагментом і натиснути ліву кнопку миші.
Редагування виділеного фрагменту. Виділений фрагмент можна вилучити, перемістити, скопіювати. За таких операцій часто використовують буфер обміну Windows. Через цей буфер редактор Word може обмінюватись інформацією з іншими програмами, що працюють у середовищі Windows.
Вилучити виділений фрагмент можна за допомогою команди Правка/Вирезать або кнопки Удалить панелі інструментів Стандартная. Фрагмент вилучається із тексту і поміщається в буфер обміну. Текст з буферу обміну можна багаторазово читати. Цей текст зберігається в буфері доти поки в ньому не буде занесно новий фрагмент (це може зробити і будь-яка інша програма., що працює в середовищі Windows ). Вилучити виділений фрагмент можна і за допомогою клавіші DеІ, але при цьому фрагмент у буфер обміну не заноситься. Вставка фрагменту з буферу обміну здійснюється командою Правка/Вставить або кнопки Вставить панелі інструментів Стандартная. Фрагмент встановлюється в позицію текстового курсора.
Перенести фрагмент можна за допомогою послідовно виконаних двох команд: Правка/Вирезать і Правка/ Вставить. Досить просто можна перемістити фрагмент за допомогою миші. Для цього слід встановити курсор миші на виділеному фрагменті і, не відпускаючи лівої кнопки, відбуксувати фрагмент на нове місце. Якщо тепер відпустити ліву кнопку, то фрагмент буде переміщено. Скопіювати фрагмент можна за допомогою послідовно виконаних двох команд: Правка/Копировать і Правка/Вставить.
Варіант 8
Поняття і класифікація програмного забезпечення.
Під програмним забезпечення розуміють сукупність програм, які виконує комп’ютер. Програмне забезпечення невід’ємна частина комп’ютерної системи. Воно є логічним продовженням апаратних засобів. Сфера застосування конкретного комп’ютера визначається створеним для нього програмним забезпеченням.
Сам по собі комп’ютер не містить знань з жодної галузі застосування: все це зосереджено у програмах, які виконують на комп’ютерах.
Програмне забезпечення сучасних комп’ютерів охоплює мільйони програм – від ігрових до наукових.
Усі програми умовно можна поділити на три категорії:
Системні програми, що виконують такі функції: керування ресурсами комп’ютера; перевірку роботоздатності пристроїв ПК; видавання довідкової інформації про комп’ютер, тощо.
Прикладні програми, що безпосередньо забезпечують виконання необхідних для користувачів робіт.
Інструментальні програмні системи, що полегшують процес створення нових програм для комп’ютерів.
На даний час застосовують такі групи програмного забезпечення:
Операційні системи і оболонки;
Мережне програмне забезпечення;
Системи програмування (транслятори, бібліотеки підпрограм, відладчики тощо);
Прикладне програмне забезпечення;
Інтегровані пакети програм.
Важливим класом системних програм є програми допоміжного призначення – утиліти. Вони розширюють і доповнюють можливості операційної системи і вирішують самостійні завдання
2. Дати оцінку основним елементам робочого вiкна текстового редактора MS WORD.
У верхній частині вікна текстового редактора Word розміщуються рядок заголовка, головне меню, панелі інструментів і горизонтальна лінійка форматування; у нижній — горизонтальна смуга прокручування та рядок стану системи; у правій — вертикальна смуга прокручування; у центрі — робоча ділянка вікна, а в лівій частині — вертикальна лінійка форматування. Більшість із перерахованих об'єктів можна вмикати або вимикати.
Рядок
заголовка.
Містить
кнопку системного меню Word —
, назву програми (Microsoft Word), назву поточного
файла, наприклад: Документ
2,
Частина1_1,
Lec1_10
і
т. д. Крім того, тут є стандартні кнопки
вікна Windows:
—
згортання,
—
відновлення та
—
закриття
вікна редактора Word.
Головне меню Word складається з таких пунктів:
Файл - робота з файлами програми;
Правка – містить для внесення змін у документ;
Вид - задає зовнішній вигляд документа і вікна програми;
Вставка – вставка в документ об’єктів;
Формат – команди з форматування документа;
Сервіс – містить команди з настроювання програми, сервісні команди;
Таблица – містить команди для створення, форматування, оброблення таблиць;
Окно – робота з вікнами документа;
Справка – отримання довідок щодо роботи програми.
Панелі інструментів. Це групи кнопок-піктограм, за допомогою яких здійснюється швидший і наочніший вибір та виконання команд. У Word використовується кілька системних панелей інструментів: «Стандартная», «Форматирование», «Таблицы и границы», «Автотекст», «Формы», «Рисование», «Элементы управления», «WordArt» та ін.
Як правило, на екран викликають тільки дві панелі інструментів: «Стандартная» і «Форматирование». Перша (табл. 1) містить кнопки виконання основних команд Word (створення, відкривання, збереження і друкування, редагування документа тощо), друга (табл. 2) — кнопки основних функцій форматування (вибір стилю документа, типу, розмірів і накреслення шрифту, способу вирівнювання тексту тощо).
Лінійки форматування. За допомогою їх і миші можна швидко встановити відступи абзаців, розмір поля сторінки, розміри колонок на сторінках та в таблицях, а також точки табуляції тексту. Вмикання (вимикання) лінійок виконується через команду Линейка з меню Вид.
Смуги прокручування. Ці смуги призначені для переміщення вмісту робочої ділянки вікна за допомогою миші по вертикалі та горизонталі. Клацанням мишею на кнопках із стрілками-трикутниками вертикального прокручування документ переміщується на один рядок угору або вниз.
Рядок стану. В нього виводять різноманітні повідомлення та довідкову інформацію, наприклад номери поточної сторінки і поділу документа, загальну кількість сторінок Вмикається (вимикається) рядок стану командою Сервис—Параметри—Вид.
ВАРІАНТ 9
1. Дати оцінку файлам і папкам (каталогам). Файлові системи.
Файл – це іменована сукупність певних даних, яка розміщена на зовнішньому запам’ятовуючому пристрої і зберігається, пересилається і обробляється як єдине ціле. Файл може містити програму, числові дані, текст, закодоване зображення. Кожен файл має свій ідентифікатор, що складається з двох частин: імені та типу файла. Тип файла або розширення імені файла – це послідовність символів,які додаються до імені файла і призначені для ідентифікації типу файла. Розширення відокремлюється від основної частини імені – крапкою. За допомогою розширення файлів користувач або програмне забезпечення визначає тип даних, який зберігається у файлі, наприклад:
.txt – текстовий документ;
.jpg – графічне зображення у форматі jpeg;
.exe – програма.
Якщо файл створюється деякою програмою, ця програма встановлює розширення імені файла, по якому користувач може зробити висновок про вміст файла і про те як програма створила цей файл. Приклади розширень імен файлів:
Сом, еxe – файли, що містять готові до виконання програми;
Bat – командні файли;
Doc – файли створенні текстовим редактором Word;
Mdb – файли, що містять бази даних.
Каталог – це зміст, який містить інформацію про файли та інші каталоги, які називаються підкаталогами. Каталог як файл має своє ім’я. У каталозі для кожного файла реєструються: ім’я, тип, розмір пам’яті, яку він займає, дата і час його створення. У ОС Windows каталог називають ще папкою.
Каталог може мати власне ім’я і зберігатися в іншому каталозі поряд із звичайними файлами.
Файлова система – це сукупність програм, які забезпечують роботу з файлами та їх каталогами, а також сама сукупність файлів і каталогів, що зберігаються у зовнішній пам’яті ПК.
До файлової системи має доступ також будь-яка прикладна програма. Структура файлової системи і структура збереження даних на зовнішніх магнітних носіях визначає зручність роботи користувача, швидкість доступу до файлів тощо.
2. Проаналізувати порядок попереднього перегляду та друку книг в середовищі MS Excel.
Для встановлення параметрів сторінок слід виконати команду Файл → Параметри сторінки. При цьому відкривається вікно діалогу Параметри сторінки, яке має ряд вкладок.
Вкладка Сторінка дозволяє встановити розміри паперу, орієнтацію сторінок: книжна (вертикальна) або альбомна (горизонтальна), масштаб сторінок, які друкуються, номер першої сторінки.
Вкладка Поля дозволяє встановити розмір верхнього, нижнього, правого, лівого поля сторінок.
Вкладка Колонтитул дозволяє вибрати верхній і нижній колонтитул із списку. Колонтитул – це інформація, яка виводиться над або під текстом сторінки.
Вкладка Лист дозволяє задати друкування в режимі чернетки.
Попередній
перегляд.
При попередньому перегляді EXCEL
видає на екран зображення листів у
такому вигляді, в якому вони будуть
друкуватися на папері. Для переходу в
режим перегляду слід виконати команду
Файл
→
Попередній перегляд
або натиснути кнопку
Перегляд
у діалогових вікнах Друк або Параметри
сторінки. При цьому відкривається вікно
діалогу Попередній перегляд. У вікні
зображається одна або декілька сторінок,
що будуть друкуватися.
Друкування
листів.
Для друкування листів слід виконати
команду Файл
→
Друк або
натиснути кнопку
Друк на панелі інструментів Стандартна.
Перехід у режим друкування можливий з
діалогових вікон Параметри сторінки і
Попередній перегляд при натискуванні
кнопки Друк. При цьому відкривається
вікно діалогу Друк.
У полі Ім’я цього вікна можна вибрати тип принтера. Поле Вивести на друк дозволяє вибрати одну з опцій:
- Виділений діапазон – друкує діапазон комірок, який був виділений попередньо;
- Виділені листи – друкує активний лист або групу виділених листів;
- Всю книгу – друкує всі листи книги.
Поле Друкувати дозволяє вказати діапазон сторінок, які друкуються, а поле Число копій – число копій сторінок.
ВАРІАНТ 10
Дати оцінку стандартним програмам ОС Windows XP.
До складу стандартних програм Windows XP входять такі програми:
Развлечения – для роботи із звуковими файлами;
Связь – забезпечують підключення до інших комп’ютерних мереж, Internet;
Служебные – група сервісних програм Windows XP;
Специальные возможности – настроювання спеціальних режимів роботи комп’ютера;
Imaging – для перегляду і оброблення графічних зображень;
Windows Move Maker – для записування, редагування, упорядкування відеофільмів, кліпів, переведення їх з відеокамери, відеомагнітофону в цифровий формат Windows Media;
Paint – стандартний графічний редактор Windows;
WordPad – стандартний текстовий редактор Windows;
WordPad підтримує форматування документів з використанням різних шрифтів і стилів абзацу.
Вікно редактора WordPad містить такі ж елементи, як і будь-яке вікно програми: стрічку заголовка, стрічку меню, панель інструментів, лінійки прокрутки, вікно для вводу тексту, стрічку стану.
Програма Архівація даних виконує архівацію файлів і папок, які розміщуються на жорсткому диску і створює резервні копії, які необхідні для захисту інформації від втрат.
Програму Відновлення системи використовують для відміни змін конфігурації системи і відновлення її параметрів та продуктивності. Програма дає змогу повернути конфігурацію комп’ютера до більш раннього стану без втрат поточних даних.
За допомогою програми Очистка диска можна знайти непотрібні файли і видалити їх, щоб звільнити місце на жорсткому диску.
Мета програми Дефрагментація диска – прибрати фрагментацію файлів на диску, впорядкувати розташування файлів і вільного простору з тим, щоб підвищити швидкість запускання програм і читання даних.
Програма Назначение задания дає змогу запускати у визначений час, при реєстрації користувача або регулярно через певні часові інтервали, вибрані користувачем програми.
Програма Сведение о системе дає можливість персоналу служби технічної підтримки отримати ґрунтовну інформацію про обладнання, системні компоненти та програмне забезпечення, про конфігурацію системи.
Програма таблица символов призначена для вставки символів, яких не має на клавіатурі.
Програма Проверка диска – це сервісна програма, що шукає і виправляє помилки у файловій системі або окремих файлах, шукає і виправляє помилки в таблиці розміщення файлів, у довгих іменах файлів, а також усуває помилки, пов’язані з втраченими кластерами
2. Проаналізувати основні поняття про комп’ютерні мережі. Класифікація комп’ютерних мереж.
Комп’ютерна мережа – це два або більше комп’ютерів, що з’єднані між собою засобами пересилання інформації. Мережа дає змогу пересилати інформацію з одного комп’ютера на інші, здійснювати перерозподіл ресурсів комп’ютерів, збільшувати ефективність їх роботи. Технічні пристрої, які використовуються для підключення комп’ютерів у мережу називають – адаптерами.
Для підключення до мережі комп’ютери повинні мати:
апаратні засоби, що з’єднують комп’ютери із середовищем передачі даних;
мережеве програмне забезпечення, за допомогою якого здійснюється доступ до послуг мережі.
Як середовище передачі даних може використовуватися існуюча телефонна мережа. З’єднання комп’ютера з телефонною лінією здійснюється через спеціальний пристрій – модем. Модем перетворює дискретний сигнал комп’ютера в аналоговий сигнал телефонної лінії при передачі даних, й аналоговий сигнал телефонної лінії в дискретний сигнал при прийомі.
Комп’ютери, які надають свої ресурси для спільного користування, називаються серверами. Комп’ютери, які використовують спільні ресурси, називають клієнтами. Кожен з комп’ютерів може бути одночасно як клієнтом так сервером. Однак у комп’ютерних мережах більшість комп’ютерів відіграють роль клієнтів, і тоді їх називають робочими станціями.
У світі існують тисячі різноманітних комп’ютерних мереж. Найбільш істотними ознаками, що визначають тип мережі, є ступінь територіального зосередження, топологія і застосовувані методи комутації.
В залежності від територіального розташування мережі поділяються на:
локальні
регіональні
глобальні
Для опису взаємодії програмних та апаратних елементів мережі використовують протоколи та інтерфейси. Протокол – це сукупність правил взаємодії між об’єктами одного рівня. Інтерфейс – опис правил взаємодії об’єктів суміжних рівнів.
Комп’ютерні мережі в залежності від призначення можуть надавати користувачам різні послуги. Найбільш розповсюджуваними видами послуг є:
електронна пошта;
телеконференції;
передача файлів;
віддалене керування комп’ютером.
ВАРІАНТ 11
1. Дати оцінку основних типів даних в середовищі MS Excel.
Типи даних. Комірка може бути порожньою або містити один з таких типів даних:
число, включаючи дату і час;
текст;
формулу.
Можливі такі основні форми числа: ціле, дійсне, дробове. Якщо дані вводяться не у формі числа, то EXCEL сприймає їх як текст.
В EXCEL формула завжди починається із знаку «=» і являє собою сукупність операндів, з’єднаних знаками операцій і круглих дужок. В полі комірки після введення формули можуть відображатися або формула або значення, обчислене за формулою.
Якщо у результаті введення числа або обчислень за формулою комірка заповнюється символом «#», то це означає, що ширина колонки недостатня для виведення значення.
2. Дати оцінку центрального процесора, як основного пристрою персонального комп’ютера.
Основний пристрій, який розташований на материнській платі – це процесор – є головним компонентом комп’ютера. Це розум, що обробляє інформацію, керую прямо або побічно роботою усього комп’ютера. Процесор виконує більшість математичних та логічних операцій. Процесор являє собою пристрій управління. Процесори можна класифікувати за чотирма основними параметрами: швидкодією або власна тактова частота, розрядністю, кількістю ядер і розміром кеш-пам’яті.
Швидкодія або тактова частота процесора вимірюється в гігагерцах. Розрядність – це кількість двійкових розрядів, що обробляє процесор за один такт. Більшість сучасних процесорів 32 розрядні з 64-розрядною шиною даних.
Донедавна процесори були одноядерними. Лише недавно з’явилися двоядерні; це фактично два процесори, змонтовані в одному корпусі на одному кристалі кремнію. Якщо звичайний процесор за один момент часу опрацьовує одну команду чи один потік даних, то двоядерний – дві команди чи два потоки даних. Сьогодні вже є чотири- й восьмиядерні процесори. Перевага багатоядерних процесорів виявляється під час опрацювання великих масивів даних.
Кеш-пам'ять – це порівняно невелика пам'ять, якій властива висока швидкість доступу до даних. Стандартно кеш має ємність 64-256 Мбайтів і є двох рівнів: першого і другого
ВАРІАНТ 12
1. Дати оцінку комп’ютерним вірусам і антивірусним програмам.
Комп'ютерні віруси - це невеликі ретельно складені програми, які заражають файли програм, а потім запускаються разом із ними, перехоплюючи у них управління. Віруси можуть заважати операційній системі, знищувати файли і папки. Деякі можуть повністю зруйнувати інформацію на диску і навіть вивести з ладу апаратуру комп'ютера. Спочатку вірус тихо розповсюджується, заражає все, що може, а потім дає про себе знати. Деякі спрацьовують певної дати, як, наприклад, Чернобыльский вирус, спрацьовуючи раз на рік - 26 квітня, або вірус Пятница тринадцатое спрацьовує при такому сполученні дня тижня та числа. Особливе місце займають віруси, які через Інтернет пересилають своєму хазяїну інформацію про вміст файлів, коди та паролі.
Віруси заражують не тільки програми. Іноді заражуються службові ділянки диску, наприклад, завантажувальна область. Тоді вірус вмикається відразу в момент завантажування та бере під свій контроль решту програм, в тому числі і операційну систему.
Середовище перебування
Файлові віруси проникають у виконавчі файли. Звичайний файловий вірус, після передачі йому управління, виконує такі дії:
– він перевіряє ОЗП на наявність своєї копії і інфікує пам’ять комп’ютера, якщо копія вірусу не знайдена;
– може виконувати додаткові функції: здійснювати які-небудь деструктивні дії, демонструвати візуальні або звукові ефекти і т.д.;
– поновлює оригінальний код програми;
– повертає управління основній програмі;
LAN-віруси (мережеві). Насамперед, треба враховувати велику загрозу розповсюдження вірусів по мережах. Віруси розповсюджуються від користувача до користувача при обміні програмними продуктами. Локальні мережі (LAN) широко застосовуються для спільного використання програмних пакетів, обміну програмами та даними між користувачами.
Вірус найчастіше може потрапити на ПК, який підключений до локальної мережі, коли користувач копіює собі файли з мережі або просто запускає програми із мережевих папок.
Проте на практиці ситуація не настільки драматична, оскільки мережеві ОС надають штатні механізми захисту та розподілу користувачів. При грамотному використанні цих можливостей можна обмежити простір, в якому буде розповсюджуватись вірус, тільки робочою областю того користувача, який вніс його в систему.
WinWord-віруси (макровіруси) — це досить нові віруси, які розповсюджуються з електронними документами. Перші такі віруси з’явились в 1995 р. Таке повідомлення нібито фантастичне, оскільки вірус повинен мати команди, що виконуються, а в документі міститься тільки текст та його шрифтове оформлення. Але разом з документом можуть зберігатися макрокоманди, які створюються з використанням спеціальної мови програмування WORD Basic. Ці макрокоманди фактично є програмами. Віруси, які використовують такі шляхи розповсюдження, принципово можуть бути не тільки в MS Word, а і в інших прикладаннях MS Office.
Найбільш доцільною протидією від таких нових версій макровірусів є постійне оновлення своїх антивірусних програм та уважне вивчення публікацій з антивірусної тематики.
Резидентні віруси — це віруси, які вкорінюють в ОС свій резидентний модуль. Такі віруси, як правило, перевіряють ОЗП на наявність своєї копії, щоб запобігти повторному зараженню системи.
Відомі два способи перевірки резидентним вірусом своєї копії в ОЗП ПК. Перший полягає в тому, що вірус вводить нову функцію деякого переривання, дія якої полягає в повернені сигнального значення. При перевірці іншим методом, вірус просто сканує пам’ять комп’ютера. Ці способи можуть поєднуватись один з одним.
Методи зараження