2. Бойовий наказ командира батальйону (роти) на оборону

Одним з основних питань, що вирішуються командиром під час прийняття рішення на бойові дії є визначення бойового завдання підлеглим підрозділам.

Бойове завдання є основою здійснення роботи командира з організації управління взаємодій, всебічного забезпечення бою і дій підрозділів. Виконання цього завдання – основний критерій оцінки дій підрозділів, тому при організації бою надзвичайно важливо визначити бойове завдання підлеглим підрозділам.

Прийняття командиром рішення на бойові дії само по собі не забезпечує успішного виконання отриманого бойового завдання.

Рішення на бойові дії становиться основою управління військами та законом для підпорядкованих військ після того як їм стане відомим його зміст, тобто з отриманням кожним з них кокретного бойового завдання. Тому доведення бойових завдань до виконавців – найважливіша функція командира підрозділу і штабу щодо управління військами. Виконуючи ці завдання командир підрозділу та штаб виходять з того щоб:

1. Бойові завадння були доведені до виколнавців своєчасно, тобто в строк достатній підлеглим для підготовки до їх виконання.

2. Щоб завдання підлеглим були доведені точно та ясно без перекручування змісту.

3. Щоб зберігати в таємниці від противника замисел та характер дій наших військ.

4. Щоб підлеглі командири мали всі необхідні вихідні дані для прийняття своїх рішень.

Командир роти (взводу, відділення) розробляє бойове завданнядля підлеглих особисто у формі бойового наказу. Командир роти (взводу) записує зміст бойового наказу на зворотньому боці робочої карти або в робочому зошиті. Командир відділення записує бойвий наказ в робочому зошиті. В механізованому батальйоні бойовий наказ розробляє начальник штабу батальйону.

При доведенні бойових заваднь до підлеглих зазвичай вказується наступне:

1. Короткі висновки з оцінки противника (склад противника, характер його дій, можливі напрямки його головного удару, вирогідні строки переходу до наступу) зроблених старшим командиром щоб підлеглі командири змогли з’ясувати групування противника від розгрому якої залежить успіх виконання бойового завдання та з’ясувати які зусилля потрібні для їх виконання.

2. Порядок використання старшим командиром засобів ураження у смузі дій свого підрозділу, а також завадння сусідів та розмежувальні лінії з ними. Цей пункт бойового наказу в поєднанні з іншими призначений для того, щоб підлеглі змогли з’ясувати свої завдання та врахувати який вплив на їхнє виконання здійснює використання старшим командиром своїх засобів ураження та дії сусідів.

3. Бойове завдання підрозділу поставлене старшим начальником та замисел дій командира підрозділу щоб підлеглі командири змогли з’ясувати своє місце та роль в виконні загального бойового завдання і були готові замінити командира на випадок необхідності.

4. Після слова „НАКАЗУЮ” окремими абзацами позначеними буквами в алфавітному порядку визначаються бойові завдання підпорядкованим та приданим підрозділам в такій послідовності:

а). Підрозділам першого ешелону (з права на ліво в залежності від їх місця в бойовому порядку) – номер підрозділу, місце у бойовому порядку, засоби посилення, опорні пункти і напрямки зосередження основних зусиль, завадння щодо відбиття наступу противника та знищення противника, який вклинився в оборону, кількість траншей та їх зображення, смуга вогню, додаткові сектори обстрілу, ділянки зосередження вогню, якими силами і засобами забезпечити фланги, стики та проміжки і хто відповідальний за них, хто підтримує);

б) Підрозділам другого ешелону – теж саме що і підрозділам першого ешелону, а для роти додатково напрямки та рубежи розгортання для контратак. Для танкової роти і механізованої роти на БМП - вогневі рубежі.

в). Резерву – район зосередження (опорний пункт), завдання до виконання яких бути готовим, для танкової роти і механізованої роти на БМП - вогневі рубежі.

г). Бронегрупі – склад, район і час зосередження в ньому, вогневі рубежі і завадння до виконання яких бути готовими.

д). Вогневій засаді – склад, місце, завдання щодо знищення противника, який наступає і порядок дій після виконання завдання.

є). Приданим підрозділам артилерії і мінометній батареї – порядок підтримки вогнем бойової охорони, завдання щодо вогневого ураження противника під час підходу його до переднього краю оборони і розгортання, переходу в атаку, вклинення в оборону і підтримки другого ешелону; основін і запасні (тимчасові) вогневі позиції.

ж). Гранатометному взводу – завдання щодо підтримки рот першого ешелону і відбиття атаки противника; основні і запасні позиції, смугу вогню, додатековий сектор обстрілу, ділянки зосередженого і рубежі загороджувального вогню.

з). Протитанковому взводу – місце в бойовому порядку і напрямок можливих дій, рубежі розгортання, порядок їхнього заняття і завдання до виконання яких бути готовими, сигнали відкриття і припинення вогню, порядок дій після виконання завдання.

і). Зенітно-ракетному взводу – завдання, стартові позиції, сектори для розвідки повітряного противника і ведення вогню, час і ступені готовності, порядок ведення вогню.

к). Механізованому взводу призначеному в бойову охорону – позицію, завдання, які вогневі засоби виділяються для підтримки, порядок виклику їхнього вогню і порядок виходу.

5. Витрата ракет та боєприпасів, паливно-мастильних матеріалів на виконання бойового завдання, місце розташування підрозділів технічного забезпечення і тилу.

6. Час готовності до виконання бойового завдання, а також час заняття оборони, готовність системи вогню та інженерних загороджень, черговість і терміни виконання заходів щодо маскування і інженерного обладнання батальйонного району оборони (опорного пункту).

7. Місце і час розгортання командно-спостережного пункту (КСП) батальйону і напрямок його переміщення під час бою, на кого з підлеглих командирів покладається управління на випадок виходу з ладу КСП.

8. Об’єкти, позначені знаками Червоного Хреста і Півмісяця, цивільної оборони, культурні цінності, устаткування, споруди, які не мають небезпечних сил; порядок супроводження військовополонених на пункти їх збору вказані старшим начальником.

Бойовий наказ підлеглим необхідно віддавати у такому темпі, щоб вони могли нанести дані на робочі карти та коротко записати його зміст у робочих зошитах. При всіх можливостях усний бойовий наказ слід віддавати підлеглим на місцевості. Для цього вибирається найбільш вигідний пункт, з якого забезпечується найкращий огляд місцевості смуги майбутніх дій своїх військ і максимально можливу глибину місця розташування противника.

ІІІ. Висновки - 5 хвилин

- нагадати тему та навчальну мету заняття;

- довести оцінки отримані під час заняття;

- підвести підсумок та зробити розбір заняття;

- дати необхідні вказівки для самостійної роботи та підготовки

до семінарського заняття;

- довести питання які виносяться на семінарське заняття.

Викладач кафедри загальновійськових дисциплін

майор О.М.КУЧЕРЯВЕНКО

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОВІЙСЬКОВИХ ДИСЦИПЛІН

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри

загальновійськових дисциплін

полковник

В.К. ШВАБ

“____“__________________ 2013 р.