Лекція для проведення занять з студентами (курсантами)

ВОС – всі спеціальності

Дисципліна Тактика

Тема 6. Механізовані (танкові) підрозділи сухопутних військ в обороні.

Заняття 3. Управління підрозділами (батальйон, рота) в обороні.

Розроблена у відповідності до навчльної програми 201_ р.

Розглянута на засіданні кафедри загальновійськових дисциплін і рекомендована для використання в навчальному процесі

Протокол № від “__“_______201 р.

м. Київ – 2013 р.

Навчальна мета: Ознайомити студентами (курсантами) з заходами, які проводить командир підрозділу (батальойн, рота) щодо прийняття рішення на оборону. Вивчити порядок роботи командира та штабу батальйону (командира роти) з організацією оборони та розробки бойового наказу.

Виховна мета: Виховувати у курсантів елементи творчого мислення в ході підготовки та прийняття рішення на оброну.

Час: 2 години

Матеріальне забезпечення: Слайди, плакати

Література: 1. Бойовий статут сухопутних військ ч.ІІ.

2. В.Г. Резниченко „Тактика”.

3. Навчальний посібник „Мотострелковый батальйон (рота) в бою”.

Навчальні питання та розподіл часу:

І. Вступ - 10 хвилин

ІІ. Основна частина - 65 хвилин

1. Порядок і послідовність роботи командира підрозділу

(батальйон, рота) під час прийняття рішення на обороні - 40 хвилин

2. Бойовий наказ командира батальйону (роти) на оборону - 25 хвилин

ІІІ. Висновки - 5 хвилин

Організаційно-методичні рекомендації:

Зміст і викладення лекційного матеріалу базувати на знанні курсантами організаційної структури та системи озброєння, підрозділів сухопутних військ (взвод, рота, батальйон).

Хід заняття:

І. Вступ - 10 хвилин

Прийняти доповідь чергового про прибуття та готовність групи до занять

Перевірити наявність курсантів та їх готовність до занять;

Здійснити контрольне опитування:

1. Види оборони і їх коротка характеристика;

2. Тактичні нормативи механізованого батальйону (роти) в обороні;

3. Організаційна структура механізованої (танкової) роти і механізованого (танкового) батальйону.

Оголосити тему, мету заняття і навчальні питання лекції.

ІІ. Основна частина - 65 хвилин

ВСТУП

Бойовий досвід минулих років та практика післявоєнних навчань впевнено свідчить, що успіх бою залежить від ретельності та повноти його організації. Ці положення набувають особливої гостроти в сучасних умовах з-за різкого обмеження часу на організацію бою.

Порядок роботи командира підрозділу по організації бою і її зміст будуть у кожному конкретному випадку визначатися обстановкою що склалася, змістом отриманого завдання , наявності часу та рівня підготовки командира.

Актуальність теми заняття: вивчення теми важливе тому, що всі наступні теми щодо застосування підрозділів СВ в обороні неможливе без знання послідовності роботи командира і штабу з отриманням бойового завдання, розробки та оформлення основних графічних та текстуальних бойових документів щодо управління військами.

1. Порядок і послідовність роботи командира підрозділу (батальйон, рота) під час прийняття рішення на оборону

Підготовка оборони являє собою комплекс заходів, які проводяться командиром з метою виконання отриманих завдань. Підготовка оборони починається з отриманням бойового завдання від старшого командира та включає:

1. Організацію бою.

2. Створення бойового порядку і системи вогню.

3. Інженерне обладнання району оборони (опорного пункту).

4. Підготовку підрозділу до бою.

5. Контроль готовності підрозділів до виконання бойових завдань в обороні.

Порядок роботи командира підрозділу з організації оборони залежить від умов переходу підрозділу до оборони і наявності часу. В усіх випадках робота командира повинна забезпечувати швидке заняття оборони та організацію системи вогню у відповідні строки.

Отримав бойове завдання на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником командир підрозділу будує свою роботу в такій послідовності:

1. З’ясовує отримане завдання.

2. Визначає заходи які необхідно провести негайно для більш швидкого переходу до оборони.

3. Проводить розрахунок часу.

4. Організовує захоплення та закріплення вказаного рубежу.

5. Оцінює обстановку.

6. Приймає рішення на оборону.

7. Доповідає його старшому командиру.

8. Доводить завдання до підпорядкованих командиру підрозділів.

9. Організовує взаємодію і систему вогню.

10. Дає вказівки підлеглим по основним питанням забезпечення бою.

11. Організовує інженерне обладнання батальйонного району оборони (опорного пункту).

12. Проводить рекогносцировку під час якої уточнює прийняття рішення по карті, завдання підрозділів та порядок взаємодії під час ведення бою.

При переході до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником командир підрозділу будує свою роботу таким чином:

1. З’ясовує отримане завдання.

2. Визначає заходи які необхідно провести негайно для більш швидкого переходу до оборони.

3. Проводить розрахунок часу.

4. Доводе вказівки командирам підрозділів щодо підготовки до виконання бойового завдання а також час та порядок роботи на місцевості.

5. Оцінює обстановку.

6. Приймає рішення на оборону.

7. Доповідає його старшому командиру.

8. Видає підлеглим бойовий наказ.

9. Проводить рекогносцировку під час якої уточнює прийняте рішення та бойові завдання підпорядкованим підрозділам.

10. Організовує взаємодію і систему вогню, всебічне забезпечення бою та управління.

Після всіх цих заходів виводе підрозділ на вказаний батальйонний район оборони (опорний пункт) та організовує його інженерне обладнання, здійснює контроль за підготовкою підрозділів до оборони та в установлений час доповідає старшому командиру про готовність до виконання бойових завдань.

В усіх випадках підрозділи повинні бути готові до відбиття наступу противника, ударів його авіації та вертольотів.

Під час з’ясування отриманого завдання командир підрозділу повинен зрозуміти:

1. Мету оборонного бою.

2. Замисел старшого командира (особливо способи розгрому противника).

3. Завдання, місце в бойовому порядку та роль свого підрозділу під час ведення бою.

4. Об’єкти і цілі які уражаються засобами старшого начальника на напрямку дій свого підрозділу.

5. Час готовності свого підрозділу до виконання отриманого завдання.

6. Завдання сусідів та порядок взаємодії з ними.

7. Час заняття оборони та готовність системи вогню.

У висновках із з’ясування завдання командир підрозділу зазвичай визначає:

1. Якого противника необхідно знищити щоб оволодіти вказаним рубежем.

2. На якому напрямку та на утримання якої ділянки місцевості необхідно зосередити основні зусилля.

3. Яким чином будувати бойовий порядок.

4. Скільки часу є в наявності та організацію оборони.

Визначення заходів які необхідно провести негайно командир здійснює на основі з’ясування отриманого завдання. До таких заходів, при переході до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, може бути віднесено:

1. Організація розвідки.

2. Доведення завдань підпорядкованим підрозділам на захоплення вказаного рубежу.

3. Організація системи вогню.

4. Порядок забезпечення флангів.

5. Евакуація поранених та хворих.

6. Доукомплектування особовим складом, створення запасів ракет та боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів.

Розрахунок часу здійснюється з метою найбільш раціонального його розподілу для проведення спланованих заходів. Розрахунок часу в батальйоні проводить начальник штабу, в роті – командир роти.

Організація захоплення та закріплення вказаного рубежу - найбільш складний захід під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником. Щоб виконати цей захід командир підрозділу повинен визначити та довести бойові завдання артилерії, яка підтримує, та вогневим засобам батальйону (роти) на придушення противника та завдання підпорядкованим підрозділам.

Оцінка обстановки. Під час оцінки обстановки командир підрозділу уточнює:

1. Склад, положення, становище, захищеність, сильні і слабкі сторони і характер дій противника.

2. Склад, положення, становище, можливості, захищеність та забезпеченість свого підрозділу.

3. Склад, положення, характер дій сусідів та умови взаємодії з ними.

4. Характер місцевості та її вплив на дії свого підрозділу.

5. Найбільш можливий напрямок дій літаків та вертольотів противника на малих висотах.

6. Радіаційну, хімічну та бактеріологічну обстановку.

Крім того, при оцінці обстановки враховується стан погоди, пора року і час доби.

В результаті оцінки обстановки командир підрозділу робить висновки на основі яких в наступному приймає рішення на бойові дії в обороні.

В рішенні на оборону командир підрозділу визначає:

1. Замисел бою:

- напрямок зосередження основних зусиль, район місцевості від утримання якого залежить стійкість оборони;

- способи відбиття наступу і знищення противника, який вклинився в оборону;

- якого противника, де, в якій послідовності і як розгромити з зазначенням порядку вогневого ураження і заходів щодо його обману;

- бойовий порядок підрозділу і систему опорних пунктів та вогневих позицій.

2. Бойові завдання підлеглим підрозділам. Бойові завдання механізованим ротам при переході до оброни в умовах безпосереднього зіткнення з противником або коли час на організацію оборони вкрай обмежено віддаються бойовим розпорядженням.

При переході до оборони у відсутності зіткнення з противником бойові завдання видаються бойовим наказом. Бойове розпорядження та бойовий наказ доводиться до підлеглих в усній формі.

Важливим елементом у роботі командира підрозділу з організації оборони є рекогносцировка. Рекогносцировка проводиться з метою уточнення прийнятого рішення командиром або до прийняття рішення на бій і проводиться особисто командиром. При проведенні рекогносцировки зазвичай приймають участь командири підлеглих, приданих та підтримуючих підрозділів, начальники родів військ і служб, офіцери штабу.

Перед виїздом на рекогносцировку визначаються її цілі, основні завдання, склад групи, маршрути та засоби висування, пункти зупинок для роботи, основні завдання які необхідно виконувати на цих пунктах та кількість часу, який необхідно для цього виділити.

Командир підрозділу проводить рекогносцировку після спільної роботи зі старшим командиром на місцевості. Основний документ, який використовується командиром під час рекогносцировки – рішення командира на робочій карті та план проведення рекогносцировки у робочому зошиті. З прибуттям рекогносцировочної групи на місцевість командир особисто проводить: топографічне орієнтування (це орієнтування на місцевості, тобто визначення місцевого розташування військ відносно сторін обрію, навколишніх місцевих предметів і рельєфу місцевості).

Топографічне орієнтування потребує уміння правильно вибрати і використовувати орієнтири, знаходити на місцевості напрямки навколишніх місцевих предметів і визначати відстані до них.

В якості орієнтирів необхідно використовувати будь-які місцеві предмети і детілі рельєфу, які добре помітні і виділяються на місцевості.

Орієнтири нумеруються справа на ліво по рубежам від переднього краю оборони в глибину місцевості звідки очікується наступ противника.

Тактичне орієнтування полягає в визначенні свого місцезнаходження на полі бою відносно своїх військ і даних про війська противника. При проведенні тактичного орієнтування необхідно уточнювати і визначати на місцевості положення стану і харатеру дій своїх військ, сусідів і противника.

Під час прооведення тактичного орієнтування командир повинен в першу чергу показати на місцевості:

1. Ймовірний напрямок головного удару противника, який буде наступати в смузі батальйонного району оборони (опорного пункту).

2. Ймовірні рубежі розгортання головних сил противника у ротні на у взводні колони.

3. Розмежувальні лінії з сусідами як їх буде видно.

4. Напрямок зосередження основних зусиль батальйону (роти) та який район потрібно стійко утримувати під час ведення оборони.

5. Уточнювати передній край оборони (першу траншею), місце розташування позиції бойової охорони.

6. Ділянки мінних полів та прохід у мінному полі для пропуску механізованого взводу який відходить з позиції бойової охорони.

7. Вогневі позиції мін. батр, гранатометному взводу, стартові позиції зенітних відділень.

8. Рубіж розгортання та напрямок можливої атаки механізованої роти (танкової) другого ешелону.

9. Рубежі відкриття вогню з ПТКР, танків, БМП та стрілецької зброї.

10. Місце та час розгортання КСП батальйону, підрозділів технічного та тилового забезпечення.

Після закінчення рекогносцировки за командою командира, який її проводив усі зміни і уточнення під час проведення рекогносцировки заносяться в плануючі документи (робочі карти) та бойові накази та доводяться до підлеглих командирів підрозділів.