2. Виконання вправ.

Вправа 1. Вставити замість крапок відповідні вставні слова

...екскурсію довелося відкласти (почуття). Парашутистові необхідно мати,..., міцне здоров'я,..., сміливість (послідовний виклад думок). Товариші, ..., зраділи і відразу обмінялися книжками (впевненість). Павлик,..., захворів, бо не прийшов на заняття фотогуртка (невпевненість, припущення). Весна, ..., днем красна (джерело повідомлення)..... вночі буде гроза (припущення).

Вправа 2. Переписати речення, розставляючи потрібні розділові знаки, а потім інтонаційно правильно їх прочитати.

Сміх кажуть віку додає. (Ю. Збанацький) На думку Федоренка до воро­жої застави лишилося яких-небудь півтораста кроків. (Я. Качура) Я почав латати дірки. Та їх наче на зло було безліч. (Ю. Яновський) В ту ніч чули дівчата плакала Маша в наметі. (О. Гончар) А в сина бачу нема любові до лісу, око в нього сліпе до дерева. (М. Стельмах) Далеко-далеко те знають хіба що лелеки розкидала доля киптарики і сіряки. (Б.Олійник)

Вправа 3. Відредагувати і записати речення. З'ясувати, в яких випадках вставні слова і словосполучення зайві.

Я, власне кажучи, розумієш, був проти того, щоб Сашко залишився в раді загону. Хлопці підібралися, по-перше, дружні хоч куди, по-друге, значить, працьовиті. Іду я недавно, значить, вулицею і бачу, розумієш, Сергія, як кажуть, власною персоною. І тут, зверніть увагу, я побачив, розумієте, озеро у всій його, так би мовити, красі.

3.Контрольні запитання.

1. Яка основна функція вставних конструкцій?

2. На що вони можуть вказувати?

3. Які розділові знаки ставляться при них?

Література:

1. Козачук Г.О. Українська мова 10-11 кл. - К. «Вища школа», 1994.

2. Міляновеький Е. Шкільний довідник з укр. мови 5-11 кл. - Т., «Підручники £ таблиці», 2000.

3. Олійник О. Б. Українська мова для абітурієнтів. - К. «Альфа», 1993.

4. Правопис української мови. - К. «Наукова думка» , 1996.

Тема. Ділові папери. Інформаційні документи. Звіт.

План

1. Звіт.*

2. Виконання вправ.**

3. Контрольні запитання

1. Звіт.

Звіт — це документ, який містить відомості про вико­нання роботи, завдання, доручення, план, підготовку чи проведення заходів і подається установі чи посадовій особі. Це — інформація про роботу, діяльність колективу, органі­зації за певний проміжок часу.

Звіт може бути усний і письмовий, оформлений у вигляді тексту або цифрових (статистичних) даних. Статистичні звіти пишуться на спеціальних бланках, виготовлених дру­карським способом. Текстові звіти пишуться на звичайному папері за встановленим зразком. Складається він за планом, який передбачає загальну характеристику роботи, аналіз її позитивних і негативних сторін, висновки й оцінки того, що зроблено, а також пропозиції щодо поліпшення в май­бутньому діяльності того, хто звітує (чи якогось колективу).

Звіти розрізняють періодичні і разові. Періодичні затверд­жуються керівником, який підписав цей план; разові адресуються посадовим особам, від яких одержано завдання чи доручення.

Звіт про роботу здебільшого складається з таких частин (або містить такі реквізити): заголовка із зазначенням, хто і про що звітує та за який термін; вступу, у якому перелічу­ється передбачений планом певний обсяг роботи; опису вико­наної роботи, планових заходів, підпису його автора чи відпо­відальної особи певного колективу, організації чи установи, печатки установи, дати.

Текст разових звітів, як правило, розпочинається словами: «За Вашим розпорядженням від (такого-то) числа...» Це посилання на завдання служить першим логічним елемен­том змісту цього документа. Далі йде опис виконаної роботи і висновок, аналізуються підсумки і висловлюються про­позиції.

Звіт має композиційну чіткість, логічну послідовність у викладі, достатню обґрунтованість висновків і пропозицій, стислість, точність формулювань. Великі за обсягом звіти організацій, установ можуть бути поділені на озаглавлені частини (наприклад, навчальна робота, виховна робота, нау­кова робота і т.п.).