2.Правопис закінчень дієслів у теперішньому й майбутньому часах

Дієслова в теперішньому часі (що роблю? що робиш? і т. д.) і в простому майбутньому (що зроблю? що зробиш? і т. д.) змінюються однаково.

За характером закінчень дієслова в цих часах діляться на дві дієвідміни:

а) першу із голосними -е-(-є-), -у-(-ю-) в закінченнях: пише, пишуть; співає, співають;

б) другу із голосними -и-(-і-), -а-(-я-) в закінченнях: ба­чить, бачать; стоїть, стоять.

Дієслова в теперішньому і в простому майбутньому часах за­лежно від їхньої дієвідміни мають такі буквені закінчення:

Число	Особа	Дієвідміни
Однина	1-ша 2-га 3-тя	І (казати, співати) -У, -ю -еш, -еш -е, -є	II (кричати, стояти) -У, -ю -иш, -їш -ить, -їть
Множина	1-ша 2-га 3-тя	-емо, -ємо -ете, -єте -уть, -ють	-имо, -їмо -ите, -їте -ать, -ять

1. У першій особі однини (що роблю?) дієслова обох діє­відмін мають однакове закінчення -у(-ю), пишу, беру, бачу, орю, творю.

2. В усіх інших особах дієслова розрізняються за дієвідмі­нами. Причому дієвідміна дієслова весь час залишається тою са­мою. Тому, щоб перевірити, яку букву написати в закінченні (е чи и, є чи ї), досить за будь-якою особою визначити дієвідміну цього дієслова.

Наприклад, чуємо [диши^емо] і вагаємося, яку букву писати в закінченні: е чи и. Змінюємо дієслово: [дише] — виразно чується закінчення є, отже, й у попередній формі треба написати є: дишемо.

Так само чуємо [си^еде^ите], а пишемо сидите, бо в закінченні форми [сидит'] чітко звучить и.

Найчастіше правопис закінчень перевіряють за 3-ю особою множини: несемо, бо несуть (І дієвідміна); сидимо, бо сидять (II дієвідміна).

3. У 1-й особі множини (що робимо?) в кінці виступає о: вчимо, говоримо, промовляємо. Форми без кінцевого о (ведем, хо­дим) допускаються лише в поезії та в розмовному стилі.

І дієвідміна	II дієвідміна
Дієслова в інфінітиві мають суфікс -і- або -а-, який зберігаєть­ся у 1-й особі однини: біліти — білію, качати — качаю. Винятки. Хотіти, гудіти, со­піти, ревіти, іржати (належать до І дієвідміни)	Дієслова в інфінітиві мають суфі­кси -и, -і- (-ї-) та суфікс -а- після шиплячих (ж, ч, ш, щ), які зни­кають у 1-й особі однини: бачи­ти — бачу, варити — варю. Винятки. Бігти, боятися, сто­яти, спати (належить до II діє­відміни)
Дієслова в 3-й особі множини ма­ють закінчення -уть, (-ють): пи­шемо, бо пишуть	Дієслова, які в 3-й особі множини мають закінчення -ать (-ять): сидимо, бо сидять

3.Чергування приголосних у дієсловах

При змінюванні дієслів у теперішньому і простому май­бутньому часах задньоротові г, к, х та зубні д, т, з, с перед закін­ченням можуть чергуватися із шиплячими ш, ч, ж, дж.

1. У дієсловах І дієвідміни чергування відбувається в усіх особах, наприклад:

берегти — бережу, бережеш ... бережуть;

казати — кажу, кажеш ... кажуть;

колихати — колишу, колишеш ... колишуть;

гуркотати — гуркочу, гуркочеш ... гуркочуть.

2. У дієсловах II дієвідміни чергування відбувається тільки в 1-й особі однини, наприклад:

ходити — ходжу, ходиш ... ходять;

їздити — їжджу, їздиш ... їздять;

мостити — мощу, мостиш ... мостять.

У дієслові бігти звук [ж] виступає в усіх особах: біжу, бі­жиш ... біжите, біжать.

3. Крім того, в дієсловах II дієвідміни, основа яких кінчаєть­ся на губний звук [б, п, в, м, ф], у 1-й особі однини і 3-й особі множини перед закінченням з'являється [л], наприклад:

робити — роблю, робиш ... роблять;

ломити — ломлю, ломиш ... ломлять;

терпіти — терплю, терпиш ... терплять.

Якщо звук [л] з'являється в дієсловах І дієвідміни, то він зберігається в усіх особах: сипати — сиплю, сиплеш ... сиплете, сиплють.