3. Виконання вправ.

Вправа 1. Перепишіть, розкриваючи дужки.

1. Так піду я в поля неозорі із піснями один (на) один. (А. Малишко.) 2. Люди з (давніх) давен називають жнива трудовою, вер­шиною літа. (Д. Луценко.) 3. Себе ми зрозуміли в (решті) решт, коли відчули силу і відвагу. (П. Горлач.) 4. Я на голос батьків з (діда) прадіда йду, розділяючи з ними і славу й біду. (М Сингаївський.) 5. На чистому теплому небі тільки де (не) де біліли кущиками хмари. (ЛІ Коцюбинський.) 6. Усім хотілося (чим) швидше вибратися із смердючих мочарів, і тому пішли (пра­во) руч, бо здавалося, що там сухо. (Григорій Тютюнник.) 7. Сичі в гаю перекликались,та ясен раз (у) раз скрипів. (Т. Шевченко.) 8. (Вранці) рано, в пилипівку, (як) раз у неділю, побігла я за водою. (Т. Шевченко.)

Вправа 2. Випишіть слова і сполучення слів у колонку. В тому порядку, як пи­шуться прислівники: І) разом; 2) через один дефіс; 3) через два дефіси; 4) двома словами; 5) трьома й більше словами.

Підійшов (у) притул, раз (по) раз гукав, (по) перше, узяв (до) відома, (попід) тинню, на (сам) перед, ішли один (по) одно­му, накинув (на) опашки, кінець (кінцем), будь(що) будь, по(вік) віків, росте (в) глиб, виходили (по) одинці, стояв одним (один), день (у) день сох, рушив (у) чвал, встав (рано) вранці, всього (на) всього, бачив (уві) сні, (по) дружньому повір, (з) ранку (до) вечора, (по) новому йде праця, хоч (не) хоч, ви­вчив (на) пам'ять, в (решті) решт, зроби (чим) скоріш, (на) око помнож, поговорю сам (на) сам.

Ключ. Підкресліть останню букву в останньому слові кожного запису. З цих букв прочитаєте вислів давньоримського філософа Сенеки.

Вправа 3. Скласти антонімічні пари прислівників так, щоб один з них уживався з часткою не. З'ясувати, за якими правилами не з прислівниками пишеться разом. Свої висновки звірити з тео­ретичним матеріалом підручника.

Життєрадісно - ..., низько - ..., чемно - ..., пози­тивно - ..., достойно - ..., далеко - ..., акуратно - ..., тривало - ..., чимало - ..., правильно - ..., приємно - ..., розумно - ..., ґречно - .... щиро - ..., вміло - ....

4. Контрольні запитання.

1. Що ми називаємо прислівником.

2. Розповісти про особливості написання прислівників.

Література

1.Бєляєв О.М. Навчання укр. мови у 10-11 класах: Посібник для вчителя.-Освіта,1998

2.Граматика укр. мови для учнів, студентів і абітурієнтів/ Укладач О.А.Росінська. - Донецьк: ТОВ ВКФ « БАО»,2002

3.Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика.- К.:Вежа,1994

Тема. Складні випадки правопису різних частин мови. Дієслово. Граматичні форми: значення, особливості творення, змінювання й правопис. Частка не з дієсловами, дієприкметниками, дієприслівниками

План

1. Форми дієслова.*

2. Правопис закінчень дієслів у теперішньому й майбутньому часах.*

3. Чергування приголосних у дієсловах.*

4. Часові форми дієслова. *

5. Виконання вправ.**

6. Контрольні запитання.

1. Форми дієслова.

Дієслово має п'ять основних форм: неозначену, способові, дієприкметник, безособову на -но, -то і дієприслівник. З них дві — способові і дієприкметник — змінювані, три — неозначе­на, безособова і дієприслівник — незмінювані.

У способових формах розрізняємо способи дійсний, умовний, наказовий. Дійсний спосіб має три часи: минулий, теперішній і майбутній (проста, складна і складена форми).

У теперішньому і майбутньому часах та в наказовому способі дієслово змінюється за числами й особами.

У минулому часі та в умовному способі дієслова змінюються за родами (в однині) й числами.

Дієприкметники бувають активні й пасивні, недоконаного й доконаного виду. Дієприкметники змінюються, як прикметники .

Форми дієслова, які змінюються за особами, будемо називати особовими, інші — неособовими.