Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Oporn_k_mova.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.08 Mб
Скачать

3.Багатозначні слова. Пряме і переносне значення слів

Крім однозначних у мові є слова багатозначні, або полісемічні . Такі слова мають два, три, чотири і більше лексичних значень. Наприклад, «Словник української мови» фіксує ЗО значень діє­слова іти (йти), 9 значень іменника голова, 6 значень прик­метника легкий. Наприклад, іменник голова може означати: 1) частину тіла людини або тварини; 2) одиницю ліку худоби(тисяча голів свиней); 3) велику квітку чи плід на кінці стебла рослини (голова соняшника); 4) мозок (роїлися думки в голові); 5) керівника установи, об'єднання (голова колгоспу); 6) розум, свідомість (розумна голова); 7) щось головне, основне (хліб усьому голова); 8) передню частину групи, загону (голова ко­лони); 9) продукт харчування у вигляді кулі, конуса тощо (голова цукру).

Слова з прямим значенням — це звичайні назви предметів, явищ. Наприклад, килим — тканий ворсистий виріб з візе­рунками для оздоблення стін, укривання підлоги; грім — гуркіт, тріск, що супроводить електричні розряди в атмосфе­рі; грамотний — той, хто вміє читати і правильно писати; орел — великий хижий птах з родини яструбових. З цими зна­ченнями подані слова зрозумілі не тільки в реченнях, а й тоді, коли їх вживають окремо.

Багатозначність слів можлива тому, що між предметами, явищами є чимало спільного, що одне явище певними своїми ознаками подібне до інших. Внаслідок цього одним і тим же словом можуть називатися схожі між собою предмети, тобто певна назва (слово) з одного предмета може переноситись на інший. На цій підставі виділяються три основні типи пере­носного значення слів — метафора, метонімія і синекдоха.

Метафора — це перенесення назви з предмета на предмет за певною подібною ознакою, яка їм властива. В основі метафори лежить подібність: а) за кольором (золотий перстень і золоте сонце, золоте волосся); б) розміром (крапля дощу і крапля надії); в) за формою (ніс людини і ніс судна, черевика); г) за функцією (зайшов до двірника і двірник в автомашині — рухома стрілка для очищення вітрового скла); д) за місцем знаходження (підошва чобота і підошва гори); є) одночасно за формою і функцією (крила птаха і крила літака); є)емоційним^вражен­ням (чорна сукня і чорна заздрість, ведмідь тварина і ведмідь незграбна, неповоротка людина).

Метонімія— це перенесення назви з одного предмета на інший за схожістю їх ознак. Метонімію маємо тоді, коли: а) назва матеріалу переноситься на річ, яка з нього виготовляється, наприклад: Поле двигтіло під вагою танків, гармат і різного рухомого ... заліза (Довж.); б) прізвище автора вживається замість назви його твору: читати Коцюбинського, слухати Шостаковича; в) назва предмета використовується замість назви того, що в ньому міститься: випив цілу чашку, танк запалили пляшкою (запалювальною рідиною в пляшці); г) назва країни, міста, вулиці вживається замість назви їх жителів: Шумить Хрещатик туго, як прибій (Сос); д) на­зва знаряддя вживається замість назви дії: Перу І. К. Білодіда належать ґрунтовні праці про розвиток сучасної україн­ської літературної мови та про мову окремих письменників (Рильськ.).

Синекдохаце перенесення назви з одного предмета на інший за кількісним співвідношенням між ними. Наприклад, замість назви цілого предмета може вживатися назва його частини. Наприклад: Повз них все йшли і йшли підняті коміри, капелюхи, кепки і спецівки, окуляри і берети, цокали туфельки і човгали матерчаті боти. Час від часу проходили роздуті портфелі, і Дуняшці здавалось, що вони набиті сотенними (Є. Носов).

До синекдохи належать також випадки переносного вжи­вання однини замість множини і навпаки: Державна копійка любить точний облік (Логв.); Наш люд мав в собі багато си­ли, щоб родити Шевченків, Федьковичів і Франків (Стеф.).