Тема 2 Методика факторного аналізу

1. Класифікація факторів.

2. Використання в економічному аналізі способів пропорційного ділення та інтегрального.

 Література

1. Мошенський С.З., Олійник О.В. Економічний аналіз: підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів / За ред. д.е.н., проф. Ф.Ф. Бутинця. – 2-ге вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП "Рута", 2007. – с. 34 – 40.

3. Тютюнник Ю.М., Тютюнник С.В. Економічний аналіз (теоретичні основи): конспект лекцій. – Полтава: 2007. – с. 63 – 66.

 Методичні вказівки

1. Класифікація факторів.

В економічних дослідженнях під факторами розуміють рушійні сили розвитку процесів і явищ, які відбуваються на підприємстві.

Діяльність підприємства є складною і різнобічною. Вона представлена комплексом взаємопов’язаних господарських процесів, що характеризуються системою показників, які залежать від численних та різноманітних факторів.

Кожен з факторів може складатися з ряду елементів, які деталізують його вплив і виступають як самостійні фактори з більшим або меншим ступенем впливу на результативний показник. Чим більша їх деталізація, тим детальніше вони вивчаються, тим повніше виявляються наявні резерви покращення господарської діяльності підприємства.

Фактори взаємопов’язані між собою та нерідко та впливають на результати господарської та іншої діяльності підприємств за різними напрямами: одні – позитивно, інші – негативно, треті – в існуючих умовах економічного розвитку є нейтральними. Причому негативний вплив одних факторів може знизити або нейтралізувати позитивний вплив інших. Все це вимагає вивчення якомога більшої кількості факторів.

Класифікація факторів – це розподіл їх за групами залежно від загальних ознак, що дає можливість точніше оцінити місце та роль кожного фактору у формуванні величини результативних показників.

Фактори, які досліджуються в аналізі, можуть бути класифіковані за різними ознаками. Однією із найбільш розповсюджених є наступна класифікація факторів:

1) За економічним змістом:

• виробничо-економічні – виражають умови, що забезпечують підприємницьку діяльність з точки зору організації виробничого (торговельного, будівельного чи будь-якого іншого) процесу, раціонального використання ресурсів, залучених для своєї діяльності (так, показник рентабельності діяльності підприємства визначається такими факторами як структура вкладень капіталу в активи, інтенсивність використання виробничих засобів, продуктивність праці робітників, рівень технології, запровадження прогресивних норм матеріальних і трудових затрат, ефективність запровадження форм менеджменту і маркетингу тощо;

• соціально-економічні – рушійні сили підвищення ефективності діяльності підприємства, які закладені у самих учасниках виробничих відносин, відображають творчу ініціативу й активність працюючих, рівень освіти та культури працівників, ініціатива новаторів виробництва, моральне стимулювання і зацікавленість працівників, рівень управління підприємством, умови життя, побуту, відпочинку, мікроклімат у трудовому колективі, санітарно-гігієнічні умови праці, поліпшення організації виробництва та праці, естетичний стан приміщень тощо;

2) за рівнем охоплення (для врахування особливостей діяльності підприємств конкретних галузей):

• загальні – діють в усіх галузях економіки (наприклад, забезпеченість матеріальними та трудовими ресурсами і ефективність їх використання);

• специфічні – в умовах окремої галузі економіки чи підприємства (наприклад, місце розташування підприємства тощо);