2. Аналіз забезпеченості тварини кормами.

Від забезпеченості тварин кормами залежить розмір поголів’я тварин і рівень їх годівлі. Тому в процесі аналізу необхідно вивчити стан кормової бази в господарстві, забезпеченість тварин кормами в цілому й особливо в стійловий період. Для цього необхідно фактичну наявність кормів порівняти з плановою потребою, яка визначається виходячи з фактичного поголів’я і планових норм годівлі.

При вивченні потреби в кормах і аналізі забезпеченості ними для кожного з періодів (зимового чи літнього), обчислюють середнє поголів’я. Якщо фактичне поголів’я відрізняється від планового, то на різницю в поголів’ї треба скоригувати планову потребу в кормах.

Забезпеченість і витрачання кормів виражають у центнерах натури і кормових одиницях. Останні дають змогу звести всі види кормів до однієї величини. Щоб вивчити повноцінність годівлі тварин і рівень їх продуктивності, використовують дані про вміст у кормах перетравного протеїну. Показник перетравного протеїну значною мірою залежить від своєчасного скошування трав, сушіння і скирдування сіна, способу силосування і правильного зберігання кормів.

Забезпеченість кормами за видами аналізують не тільки в цілому за рік, а й за періодами утримання. Часто без господарське витрачання кормів улітку призводить до того, що взимку в підприємствах не вистачає кормів. Тим часом, якщо аналізувати середньорічні дані, складається враження, що тваринництво повністю забезпечене кормами.

Для аналізу забезпечення тварин кормами використовують макет таблиці.

Під час аналізу виявляють, як забезпечена кормами кожна група тварин. Слід вивчити, як у господарстві дотримуються прийнятих норм годівлі і раціонів, бо порушення їх часто є причиною перевитрат кормів. Також потрібно встановити, чи відповідає витрачання їх у певній групі тварин виконанню плану виходу продукції, а також дотриманню планових норм витрат кормів на 1 ц молока, м’яса.

Аналіз забезпеченості кормами тваринництва в цілому доповнюють аналізом забезпеченості окремих груп тварин (макет таблиці).

На практиці часто буває, що при нібито повній забезпеченості окремих груп тварин кормами в перерахунку на кормові одиниці тварини не забезпечені ними за періодами утримання. Основна причина цього – у порушенні норм годівлі і структури кормів за періодами утримання тварин.

Часто до перевитрат кормів призводить псування їх і втрата поживності під час збирання, а також неточність обліку, особливо силосу та соломи, які списуються на продуктивних тварин.

3. Шляхи та резерви збільшення виробництва продукції рослинництва та тваринництва.

Виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва має проводитися за напрямами:

1. розширення посівних площ;

2. вдосконалення структури посівів;

3. підвищення врожайності культур.

По причині вичерпаності можливості розширення посівних площ основним фактором збільшення виробництва продукції рослинництва залишається підвищення врожайності сільськогосподарських культур.

Значно підвищити урожайність сільськогосподарських культур можна дотриманням агротехнічних умов. Досить високою є ефективність використання засобів захисту рослин.

Істотним резервом збільшення обсягу продукції є запобігання її втратам.

Обґрунтування стратегії передбачає найповніше використання резервів збільшення виробництва продукції (внутрішніх). Ці резерви можна розподілити на дві групи:

1. екстенсивні (належать до кількості тварин);

2. інтенсивні (забезпечують зростання продуктивності).

Планове поголів’я можна отримати тільки за умови наявності належної кормової бази, відповідно до обладнаних з належними санітарно – гігієнічними вимогами приміщень, забезпеченості кадрами, попиту на продукцію. Продуктивність тварин – синтетичний показник, який залежить від багатьох факторів,; зокрема, якісного складу поголів’я, достатньої і повноцінної годівлі, забезпечення оптимальних умов годівлі й утримання та догляду, впровадження прогресивних форм організації праці і виробництва, недопущення захворювання тварин. Доля кожного виду тварин існують також специфічні чинники (для підвищення молочного скотарства, крім згаданих факторів,, слід мати на увазі, що продуктивність ялової корови становить лише 40 – 50 % від продуктивності дійної; скорочення сервіс – періоду, а саме покриття корів у перший місяць після отелення, підвищує молочну продуктивність на 10 – 15 %).

Значним резервом збільшення виробництва продукції, підвищення її конкурентоспроможності є якісні параметри:

1. поліпшення породно – племінних характеристик тварин;

2. забезпечення збалансованої годівлі;

3. зміцнення матеріально – технічної бази галузі (типові приміщення укомплектовані необхідним обладнанням);

4. поліпшення санітарно – гігієнічних умов утримання тварин і праці персоналу;

5. впровадження прогресивних систем матеріального стимулювання, які б забезпечили зацікавленість у підвищенні якості продукції.

Недопущення (скорочення) втрат тваринницької продукції на всіх етапах її проходження також можна вважати резервом збільшення її виробництва. Для цього необхідно забезпечити галузі відповідним обладнанням (холодильники, бідони); створити потужності для зберігання, транспортування та переробки продукції; створити дійовий механізм відповідальності конкретних осіб, які допускають втрати продукції.

Слід пам’ятати, що резервами можна вважати лише ті можливості, які є реальними для використання і вписуються в стратегію розвитку підприємства.

Контрольні запитання

1. Як проводять аналіз дотримання планової площі?

2. Які фактори впливають на зміну розміру посівних площ?

3. Охарактеризуйте аналіз урожайності.

4. Назвіть фактори, які впливають на зміну урожайності. Охарактеризуйте їх.

5. Чому виникає необхідність аналізувати забезпеченість тварин кормами?

6. Як впливає забезпеченість тварин кормами на продуктивність тварин?

7. Розкрийте методику аналізу забезпеченості тварин кормами.

8. За якими напрямами здійснюється виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва?

9. Розкрийте зміст напряму виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва "розширення посівних площ".

10. Розкрийте зміст напряму виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва "вдосконалення структури посівів".

11. Розкрийте зміст напряму виявлення резервів збільшення виробництва продукції рослинництва "підвищення врожайності культур".

12. За якими напрямами здійснюють виявлення резервів збільшення виробництва продукції тваринництва?

13. Назвіть та охарактеризуйте резерви збільшення виробництва продукції тваринництва.