Тема 6 Аналіз продуктивності праці

1. Факторний аналіз продуктивності праці та трудомісткості виробництва.

2. Шляхи підвищення продуктивності праці.

 Література

1. Савчук В. К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. – К.: Урожай, 1996. – с. 120 – 121.

2. Економічний аналіз: Навчальний посібник / Паланюк Н. А., Петренко В. Г. – К.: Аграрна освіта, 2010. – с. 89 – 98.

 Методичні вказівки

1. Факторний аналіз продуктивності праці та трудомісткості виробництва.

Продуктивність праці вимірюють кількістю виробленої продукції за одиницю робочого часу або кількістю затраченого часу на виробництво одиниці продукції. Підвищення продуктивності праці є головним шляхом збільшення виробництва продукції і зниження її собівартості. А тому проводять детальний аналіз продуктивності праці, відшукуючи резерви її зростання.

Найбільш узагальнюючим прямим показником рівня продуктивності праці колективу працівників є вартість валової продукції сільськогосподарської продукції в порівнянних цінах на одного середньорічного працівника, що бере участь у її виробництві.

Отже, на продуктивність праці по господарству в цілому впливають наступні фактори:

• вартість валової сільськогосподарської продукції в порівнянних цінах;

• середньорічна чисельність працівників, що брали участь у її виробництві.

Продуктивність праці є часткою від ділення першого фактора на другий, а тому перший фактор впливає на продуктивність праці прямо, а другий – обернено. При збільшенні вартості валової продукції і зменшенні чисельності працівників продуктивність праці збільшується і навпаки.

Вплив факторів на зміну показника продуктивності праці визначають методом ланцюгових підстановок.

Крім рівня продуктивності праці в базисному і звітному періоді визначають додатковий показник – умовну продуктивність праці шляхом ділення вартості валової продукції звітного періоду на кількість працівників базисного періоду.

Різниця між умовною і базисною продуктивністю праці показує вплив першого фактора на зміну продуктивності праці.

Різниця між умовною і звітною продуктивністю праці показує вплив другого фактора на зміну продуктивності праці.

Для підвищення продуктивності праці в цілому потрібно, насамперед, збільшувати вартість валової сільськогосподарської продукції в порівнянних цінах. Головним шляхом тут є збільшення виробництва продукції рослинництва та тваринництва (порівнянні ціни протягом року є сталими).

Під час поглиблення аналізу чисельності працівників потрібно дослідити:

• забезпеченість підприємства працівниками окремих категорій (трактористи, водії, тваринники та інші);

• можливості виконання того самого об'єму робіт меншою кількістю працівників, що впливає на підвищення продуктивності праці.

Також є інший шлях дослідження показника продуктивності праці по господарству в цілому. На вартість виробленої продукції на одного працівника впливають наступні фактори:

• кількість відпрацьованих днів одним працівником за рік;

• вартість виробленої продукції за один день.

При цьому другий фактор залежить від тривалості робочого дня і вартості виробленої продукції на одну людино-годину. Ці фактор впливають на продуктивність праці прямо пропорційно.

Годинну продуктивність праці визначають по господарству в цілому, а також по галузях рослинництва і тваринництва. При поглибленні аналізу цього показника потрібно мати на увазі, що вартість виробленої продукції за 1 людино-годину залежить:

• у рослинництві – від вартості виробленої продукції з 1 га і витрат людино-годин на 1 га;

• у тваринництві – від вартості виробленої продукції від однієї голови худоби і витрат людино-годин на 1 голову.

Отже, перший фактор впливає на годину продуктивності праці прямо, а другий – обернено.

Вартісний показник продуктивності праці по господарству в цілому є загальним. А тому більш глибокий і конкретний аналіз продуктивності праці проводять по окремих видах продукції рослинництва і тваринництва.

Для визначення рівня продуктивності праці по видах продукції використовують обернений показник – кількість витрачених людино-годин на одиницю продукції. Цей показник називають трудомісткістю.

Зменшення трудомісткості означає підвищення продуктивності праці і впливає на зниження собівартості продукції та навпаки.

На трудомісткість продукції рослинництва (кількість витрачених людино-годин на 1 ц) впливають два фактори:

• кількість витрачених людино-годин на 1 га посівної площі;

• урожайність.

Трудомісткість продукції – це частка від ділення першого фактора на другий; перший фактор впливає на трудомісткість прямо, другий – обернено. при зростанні затрат праці на 1 га затрати праці на 1 ц збільшуються, а при підвищенні урожайності – зменшуються.

Вплив факторів на зміну трудомісткості продукції визначають методом ланцюгових підстановок і методом обчислення різниць.

Отже, є два шляхи зменшення трудомісткості продукції (підвищення продуктивності праці) в рослинництві:

• зменшення затрат праці на 1 га;

• підвищення урожайності.

Аналогічно аналізують трудомісткість продукції тваринництва (кількість витрачених людино-годин на 1 голову) впливають два фактори:

• затрати праці на 1 голову худоби;

• продуктивність 1 голови.

Трудомісткість продукції – це частка від ділення першого фактора на другий; перший фактор впливає на трудомісткість прямо, другий – обернено. при зростанні затрат праці на 1 га затрати праці на 1 ц збільшуються, а при підвищенні урожайності – зменшуються.

Вплив факторів на зміну трудомісткості продукції визначають методом ланцюгових підстановок і методом обчислення різниць.

Отже, є два шляхи зменшення трудомісткості продукції (підвищення продуктивності праці) в тваринництві:

• зменшення затрат праці на 1 голову;

• підвищення продуктивності 1 голови.