- •Лекція 3. Санітарно-технічні засоби покращення умов праці Вентиляція 43
- •Лекція 4. Засоби індивідуального захисту 61
- •Розділ 1. . Гігієна праці у зварювальному виробництві Лекция 1. Гігієна праці при дуговому зварюванні
- •Шкідливі та небезпечні фактори при дуговому зварюванні
- •Професійні захворювання зварників
- •1.3. Шкідливі речовини при дуговому зварюванні
- •Зварювальні аерозолі, процеси їх утворення.
- •Гази, що утворюються при дуговому зварюванні
- •Процеси утворення газів при зварюванні
- •Гігієнічні показники зварювальних аерозолів
- •Де CiГдк гранично допустима концентрація шкідливих речовин (компонентів) за, мг/м3, а VI наведено в г/год.
- •Ручне дугове зварювання покритими електродами
- •1.4.2. Зварювання під флюсом
- •1.4.3. Механізоване зварювання
- •2.1. Вибір хімічного складу зварювальних матеріалів
- •2.2. Вибір складу захисного газу
- •2.3. Вибір технологічних параметрів режиму зварювання
- •2.4. Вибір виду зварювального обладнання
- •2.5. Вибір способу зварювання
- •2.6. Рекомендації по зниженню виділень зварювального аерозолю
- •Лекція 3. Промислова вентиляція
- •3.1. Загальні вимоги до систем вентиляції
- •3.2. Види систем вентиляції
- •3.3. Розрахунок обсягу повітря на вентиляцію
- •3.4. Розрахунок вентиляційної мережі
- •3.5. Очищення повітря від шкідливих речовин
- •Лекція 4. Засоби індивідуального захисту
- •4.1. Засоби індивідуального захисту органів дихання
- •4.1.1. Фільтруючі респіратори
- •Захисні маски зварника з примусовим подаванням
- •4.2. Засоби індивідуального захисту органів зору, обличчя та голови
- •4.3. Спеціальний одяг, взуття та інші засоби захисту
1.3. Шкідливі речовини при дуговому зварюванні
Пил – основний шкідливий фактор на багатьох машинобудівних підприємствах, обумовлений особливостями та недосконалістю технологічних процесів. Природний пил знаходиться в повітрі в звичайних умовах мешкання людини в межах концентрацій 0,1...0,2 мг/м3 ; в промислових центрах, де діють великі підприємства, він не буває нижче 0,5 мг/м3, а на робочих місцях запиленість повітря іноді сягає 100 мг/м3 . Значення ГДК для нейтрального пилу, що не має отруйних властивостей, дорівнює 10 мг/м3 .
Основні фізико-хімічні властивості пилу: хімічний склад, дисперсність (ступінь подрібнення), будова частинок, розчинність, щільність, питома поверхня, нижня та верхня концентраційні межі вибуховості суміші з повітрям, електричні властивості та ін. Значення усіх цих показників дає можливість оцінити ступінь небезпеки та шкідливості пилу, пожежо- та вибухонебезпеку.
Промисловий пил може бути класифікований за різними ознаками:
- за походженням – органічний (рослинний, тваринний, штучний), неорганічний (мінеральний, металевий пил) та змішаний (присутність часток органічного та неорганічного походження);
- за способом утворення – дезінтеграційний (подрібнення, нарізання, шліфування і т.п.), димовий (сажа та частки речовини, що горить) та конденсаційний (конденсація в повітрі пари розплавлених металів);
- за отруючою дією на організм людини – нейтральний (не токсичний для людини пил) та токсичний (який отруює організм людини).
У сучасній техніці застосовується безліч речовин, які можуть надходити в повітря, де знаходяться люди, і становити небезпеку їх здоров’ю. Для визначення небезпечності медики досліджують вплив цих речовин на організм людини і встановлюють безпечні для людини концентрації та дози, які можуть потрапити різними шляхами в організм людини.
На машинобудівних підприємствах повітря робочої зони може забруднюватися шкідливими речовинами, які утворюються в результаті технологічного процесу при виробництві різноманітної машинобудівної продукції, устаткування, конструкцій та елементів машин (зварювання, термічна обробка заготовок, фарбування та ін.) і які містяться в металах, з яких виготовляють цю продукцію. Ці речовини потрапляють у повітря у вигляді пилу, аерозолів та газів і негативно діють на організм людини. В залежності від їх токсичності та концентрації в повітрі вони можуть бути причиною хронічних отруєнь або професійних захворювань.
За токсичною дією шкідливі речовини поділяють на кров’яні отрути, які взаємодіють з гемоглобіном крові і гальмують його здатність до приєднання кисню (оксид вуглецю); нервові отрути, які викликають збудженість нервової системи, її виснаження, руйнування нервових тканин (наркотики – ацетилен, спирти, сірководень та ін.); подразнюючі отрути – уражають верхні дихальні шляхи і легені (оксиди азоту, озон, аміак, сірчаний газ, пара кислот та ін.); пропалюючі та подразнюючі шкіру і слизові оболонки (сірчана та соляна кислоти, луги); печінкові отрути, дія яких супроводжується зміною та запаленням тканин печінки (цинк у вигляді зварювального аерозолю, спирти, дихлоретан, чотирихлористий вуглець); алергени, що змінюють реактивну спроможність організму (нікель у вигляді зварювального аерозолю, алкалоїди та інші речовини): канцерогени, що спричиняють утворення злоякісних пухлин (шестивалентний хром у вигляді зварювальних аерозолів, кам’яновугільна смола); мутагени, що впливають на генетичний апарат клітин (сполуки ртуті, етилен та ін.).