2.1. Повноваження Вищої ради юстиції

Вийняткове місце в судово- правовій системі України , системі органів юстиції обіймає такий конституційний орган , як Вища рада юстиції , повноваження та організаційно-правові засади якої виписані у ст. 131 Конституції України . І хоча зазначена стаття розміщена в розділі «Правосуддя» , проте зміст викладених норм не містить підстав однохначно стверджувати і розглядати її юридичний статус виключно як органу судової влади. Більше того, юридична формула « В Україні діє Вища рада юстиції , до відома кої належать …» вказує на її органічну та юридичну відособленість від системи органів судової влади , до певної міри сформульована конкретна векторна спрямованість її діяльності на формування високопрофесійного суддівського корпусу в Україні.

Застосування методології сучасної юридичної науки дозволяє розглядати конституційний орган , відповідальний за формування високопрофесійного суддівського корпусу , - Вищу раду юстиції - з позицій різних галузей юридичних знань.

На думку доктора юридичних наук , професора В.А. Авер’янова , для таких інституцій, як Вища рада юстиції , здійснення державного управління обмежується внутрішньоорганізаційними межами та має допоміжне значення щодо її основних завдань і функцій . М. Запорожець називає Вищу раду юстиції органом , який бере участь у організаційному забеспеченні діяльності судів України . Професор О. Ф. Скакун у підручнику з теорії держави і права дає визначення Вищої ради юстиції як вищого наглядового органу в Україні за адміністративною і дисциплінарною стороною діяльності суддів і прокурорів .

С.В. Прилуцький вважає , що функції вищої ради юстиції полягають у забеспеченні незалежності судів у кадрових питаннях організації судової влади від політичного впливу законодавчої і виконавчої влади. Вчений переконаний , що правове положення Вищої ради юстиції на сьогодні потрібно також прирівнювати до суддівського органу в сфері юстиції , а всі його члени протягом виконання обов’язків повинні прирівнюватись до суддів .

Існування великої кількості неоднорідних підходів і поглядів вчених і практиків на конституційно-правову природу, повноваження та місце в системі державних органів Вищої ради юстиції не є дивним , оскільки Рада має спецтфічну держану природу і є новим для проавової системи України інститутом , тому аналіз її статусу як державного органу не є остаточно завершеним.

Аналіз посноважень і форм діяльності Вищої ради юстиції дозволяє погодитися не з усіма навединими позиціями науковців та висловити власну точку зору щодо статусу Вищої ради юстиції їз застосуванням положень адміністративного права та теорії управління.

З положень статі 131 Конституції України , Закону України « Про Вищу раду юстиції» випливає , що Вища рада юстиції за статусом є колегіальним , незалежним державним органом , який не належить до жодної з гілок державної влади , має власний обсяг повноважень у сфері забеспечення високого професіоналізму та бездоганної ділової й моральної репутації суддів і працівників органів прокуратури.

Вища рада юстиції належить до апарату держави . Тому є всі підстави стверджувати , що вона реалізує певну функцію управління у сфері організації діяльності держави. Оскільки елемент будь-якого державного механізму :

1. реалізує волю держави шляхом здійснення управлінського впливу на соціальні відносини;

2. має повноваження здійснювати офіційний примус ;

3. діє від імені держави та здійснює законотворчу , виконавчо-розпорядчу і судову діяльність;

4. здійснює функції дерфави в особливих формах соціальної діяльності ( законодавчої, виконавчої, судової)

кожний державний орган , що входить до державного апарату , являє собою відносно самостійний , структурно відокремлений елемент цього апарату . Він сторюється державою з метою здійснення певного виду державної діяльності , наділяється певним обсягом компетенції і опирається у процесі реалізації своїх повноважень на організаційну, матеріальну та примусову силу держави. Але, будучи відносно відособленими елементами державного апарату , державні органи утворюють відповідно до їх функціонального призначення певні управлінські системи. З урахуванням зазначеного можливо зробити висновок, що Вища рада юстиції за всіма ознаками є державним органом. Водночас, застосовуючи критерій розмежування понять « державний орган » і « орган державної влади », запропонований відомим вітчизняним вченим В.М. Шаповаловим , доходимо до висновку , що , оскільки статус Вищої ради юстиції регулюється статтею 131 Конституції України , а її діяльність має управлінський характер у сфері формування суддівського корпусу , дисциплінарної відповідальності суддів і прокурорів , вона , безумовно , є органом державної влади.

Повноваження Вищої ради юстиції носять установчий характер кадрового плану щодо сфери формування органів правосуддя загальної юрисдикції, які за положеннями частини 1 статті 125 Основного Закону України утворюють систему . До системи суддів загальної юрисдикції входять :

1. місцеві суди;

2. апеляційні суди;

3. вищі спеціалізовані суди ;

4. верховний Суд України.

Отже , є підстави стверджувати , що Вища рада юстиції є органом управління у сфері кадрового забеспечення системи правосуддя , і це управління носить державно-владний характер, обумовлений потребами держави внутрішньо організовувати функціонування відповідних власних органів. Зокрема судової влади. Управління , здійснюване Вищою радою юстиції, не є державним керівництвом беспосередньо суспільними процесами ( зовнішнім владним управлінням ) і таким чином непрямим способом забеспечує задоволення публічних інтересів українського суспільства.