2.1. Опис процедури проведення дослідження «Особливості уявлень батьків та дітей, що проживають у Львівській області про взаємозв’язок стилів виховання та практик покарання».

Метою нашого дослідження є виявлення особливостей уявлень батьків та їхніх дітей про взаємозв’язок стилів виховання та практик покарання на прикладі сучасних сімей Львівської області. Оскільки виховання одна з найважливіших функцій сім‘ї, то для нас важливим є: з’ясувати стилі виховання батьків; частоту та особливості вербальних й фізичних практик покарання, та визначити уявлення батьків про сприйняття практик з боку дітей. Інакше кажучи, ми зосереджуємо свою увагу на виховному процесі батьків, що є важливим чинником соціалізації дітей.

Основна увага приділяється висвітленню таких аспектів даної проблеми як: по - перше батьківські стилі виховання; по – друге вербальні практики покарання «м’якої» та «жорсткої» мови; по – третє фізичні практики покарання «легкої» та «важкої» форми, та їхній взаємозв’язок.

Підставою для аналізу особливостей батьківських стилів виховання та практик покарання в сучасній українській сім’ї (на прикладі Львівської області) є: 1)проведене в березні 2012 року, кількісне соціологічне дослідження, яке відбувалося шляхом індивідуального віч-на-віч інтерв'ю за допомогою відповідного інструментарію – стандартизованої анкети (див. Додаток 6 Б до програми кількісного соціологічного дослідження); 2) глибинне напівструктуроване інтерв’ю, проведене в березні – квітні 2013 року, на даний час проведено 19 інтерв’ю з батьками і дітьми у Львівській області в тому числі і місті Львові, які належали до 7 сімей; 3) допоміжним методом дослідження виступатиме соціометричний метод, за допомогою якого ми намагалися виміряти емоційну близькість чи дистанцію, яку відчуває дитина по відношенню до своїх батьків. Візуально схема, яку пропонували заповнити дитині виглядатиме наступним чином (Дод. 8). Ми бачимо велике загальне коло, в центрі якого знаходиться ще одно коло - це місце досліджуваного респондента. Навколо цього кола декілька кіл (одні ближче, а інші дальше). Як вже наголошувалось, в центрі кола респондент (в нашому випадку дитина). Інтерв’юер просив респондента в кожному колі записати близьких для себе людей. І відповідно ті кола, які розміщені ближче до центрального - це ближчі люди, а які трішки дальше - менш ближні люди для респондента. Аналізу підлягало розташування батьків дитини в межах цього кола, що символізувало дистанцію, яку відчуває дитина по відношенню до своїх близьких людей.

Сім’ї, які були опитані під час інтерв’ю були зашифровані наступним чином:

Сім’я 1: чоловік позначатиметься (сім’я.1.ч.), жінка (сім’я.1.ж);

Сім’я 2: чоловік позначатиметься (сім’я.2.ч.), жінка (сім’я.2.ж);

Сім’я 3: чоловік позначатиметься (cім’я.3.ч.), жінка (І.3.ж), дитина (сім’я.3.д.);

Сім’я 4: чоловік позначатиметься (сім’я.4.ч.), жінка (сім’я.4.ж), дитина (сім’я.4.д.);

Сім’я 5: чоловік позначатиметься (сім’я.5.ч.), жінка (сім’я.5.ж), дитина (сім’я.5.д.);

Сім’я 6: чоловік позначатиметься (сім’я.6.ч.), жінка (сім’я.6.ж), дитина (сім’я.6.д.);

Сім’я 7: чоловік позначатиметься (сім’я 7.ч.), жінка (сім’я 7. ж), дитина (сім’я 7 д.)