Тема 6. Педагогічний експеримент та методика його проведення

6.1. Поняття про педагогічний експеримент та його види.

6.2. Основні етапи та методика проведення експерименту.

6.1. Поняття про педагогічний експеримент та його види.

Однією з найбільш важливих складових частин науково-педагогічних досліджень є експериментальні дослідження.

Експериментальні дослідження – один з основних способів одержання нових наукових знань, в основу якого покладено експеримент (від лат. experimentum – спроба, дослід) науково поставлений дослід або спостереження явища в точно обумовлених умовах, що дозволяє спостерігати за його ходом, керувати ним, відтворювати його кожного разу при повторенні первинних умов. Від звичайного пасивного спостереження експеримент відрізняється активним впливом дослідника на явище, що вивчається.

Пошуковий експеримент – це особливий вид експерименту, під час якого дослідник не знає факторів, що впливають на педагогічний процес, і проводить його розвідку для одержання первинної інформації. В педагогіці такий експеримент зустрічається досить рідко.

Мета формуючого (творчого) експерименту полягає в тому, щоб довести, завдяки впливу яких активних факторів можна досягти потрібних результатів навчально-виховного процесу.

6.2. Основні етапи та методика проведення експерименту.

Попередній експерименту етап включає в себе старанний теоретичний аналіз раніше опублікованих по цій темі робіт; виявлення невирішених проблем: вибір даного дослідження; постановку мети і завдань дослідження; вивчення реальної практики про розв’язання даної проблеми; вивчення існуючих в теорії і практиці мір, які сприяють рішенню теми; формування гіпотези дослідження.

Відповідно до цього розробляються гіпотези про наявність залежності, про тип залежності, про міру залежності. Різні гіпотези, їхня розробленість визначаються тим, на скільки розроблена проблема. Педагогічний експеримент, націлений на перевірку наявних теоретичних представлень, допомагає встановлювати істинність наявних знань, допомагає їх уточнювати, розширювати і поглиблювати.

Тема 7. Характеристика результатів педагогічного дослідження

7.1. Якісна та кількісна характеристика результатів педагогічного дослідження.

7.2. Статистична обробка дослідницьких результатів.

7.1. Якісна та кількісна характеристика результатів педагогічного дослідження.

Науково-педагогічне дослідження характеризується як якісним аналізом явищ, які вивчаються, так й кількісним виміром отриманих експериментальних результатів, який підвищує ступінь вірогідності та об’єктивності їх оцінки.

За умови якісного підходу дослідник користується словесними визначеннями сторін об'єкта, які він вивчає (тобто називає і оцінює їх), а за умови кількісного ‑ числами. Ці два види характеристик взаємозалежні, взаємопов’язані і не можуть розглядатися самостійно один без одного. Тому необхідно ще до проведення експерименту чітко усвідомити, які саме якісні та кількісні параметри об'єкта і впливу на нього використовуватимуться. Для характеристики певних відповідностей між явищами використовують виміри.

Вимірами називається встановлення певних відповідностей між явищами, що вивчаються, та числами, що їх характеризують.

Найпростішою є шкала найменувань. Вона складається шляхом групування варіантів ідентичних предметів у класи відповідно до якоїсь загальної ознаки. Числове значення ознаки називають варіантою. Таким класам для стислості та ідентифікації присвоюють не назви, а цифри. Наприклад, можна позначити варіанти учнів, що вміють розв’язувати приклади цифрою “1”, вміють розв’язувати прості задачі – цифрою “2”, задачі з логічним навантаженням – цифрою “3”, виконувати рисунки до задач – цифрою “4”.

Шкалу найменувань подано у таблиці 1 (кількість об’єктів дослідження – 25).

Таблиця 1

Шкала найменувань

Варіанти об’єктів (ознак)

1

2

3

4

Кількість спостережень до експерименту

25

15

11

14

Кількість спостережень після експерименту

25

19

14

16

Таблиця 2

Шкала порядку

Варіанти ознаки об’єктів

Мало виражений, низький, поганий

Середньо виражений, середній, задовільний

Яскраво виражений, високий, добрий

Дуже яскраво виражений, дуже високий, відмінний

Кількість до експерименту

9

5

6

2

Кількість після експерименту

4

7

7

4

Шкала

Таблиця 3

Шкала інтервалів

Ознака, ступінь прояву

1

2

3

4

5

6

7

Кількість спостережень до експерименту

5

4

4

5

4

2

0

Кількість спостережень після експерименту

0

0

6

7

5

4

2

Вимірювальна шкала відношень, або пропорційна відрізняється від шкали інтервалів тільки тим, що в ній чітко позначене положення нульової точки відліку, тобто вона не довільна, а вказує на повну відсутність властивості, що вимірюється.

Таблиця 4

Шкала відношень

Витрачено час (хвилин)

1

2

3

4

5

6

Виконано до експерименту

4

6

8

3

4

2

Виконано після експерименту

5

9

8

4

1

0

Зіставлення вимірювальних можливостей розглянутих шкал показує їх істотну різницю. Тому ці шкали поділяють на неметричні (тобто по суті не вимірювальні) і метричні.

7.2. Статистична обробка дослідницьких результатів.

Жодне вимірювання не може бути виконаним абсолютно точно, тим більше педагогічне.

Наведений приклад статистичного ряду подано у таблиці 5.

Таблиця 5

Упорядкований ряд

Частоти (усього 20)

1

4

6

5

3

1

Оцінки (варіанти)

3

6

7

8

9

11

Найчастіше використовується середнє квадратичне відхилення , яке наочно характеризує ступінь розсіювання даних на полігоні частот: