Тема 4. Методи науково-педагогічного дослідження

4.1. Поняття методології та методики науково-педагогічного дослідження.

4.2. Основи методології теоретичних досліджень.

4.3. Методологія емпіричного рівня науково-педагогічного дослідження.

4.1. Поняття методології та методики науково-педагогічного дослідження.

Методологія походить від грецького слова methoges - пізнання і logos ‑ вчення. Отже, це вчення про методи дослідження, про правила мислення при створенні теорії науки. Поняття методології є складним і в різних літературних джерелах пояснюється по-різному. У багатьох зарубіжних літературних джерелах поняття методології і методів дослідження не розмежовуються. Вітчизняні науковці методологію розглядають як вчення про наукові методи пізнання і як систему наукових принципів, на основі яких базується дослідження та проводиться вибір пізнавальних засобів, методів і прийомів дослідження. Найбільш доцільним є визначення методології як теорії методів дослідження, створення наукових концепцій, як системи знань про теорію науки або системи методів дослідження. За визначенням авторів підручника “Організація та методика науково-дослідницької діяльності” В.Шейко та Н.Кушнаренко, методологія - це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об'єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища.

1.2. Основи методології теоретичних досліджень.

Індукція та дедукція. Індукція є формою наукового пізнання, що спрямоване на з’ясування причинно-наслідкових зв’язків між педагогічними явищами, узагальнення емпіричних даних на основі логічних висувань від конкретного до загального, від відомого до невідомого.

Аналіз і синтез.

Ці два методи наукового пізнання, так само, як індукція і дедукція, не існують ізольовано один від одного. Аналіз – це уявне або фактичне розкладання цілого на частини, синтез, відновлення цілісного розглядуваного предмета в усьому розмаїтті його виявлень.

Порівняння. Метод, за яким відбувається зіставлення досліджуваних предметів та встановлення їх подібності або відмінності, називається порівнянням.

Класифікація. Цей метод використовується на початкових стадіях дослідження і дає можливість упорядкувати та класифікувати педагогічні явища на основі визначення їх однорідності. Тим самим класифікація відкриває шляхи подальшого наукового пізнання.

Абстрагування та конкретизація. Під абстрагуванням розуміють процес уявного відокремлення певної властивості або ознаки предмета з метою більш глибокого його вивчення.

Моделювання. Модель – це штучна система, як відображає з певною точністю властивості об’єкта, що досліджуються. Побудова моделі, як правило, спрощує оригінал, узагальнює його. Це сприяє упорядкуванню і систематизації інформації про нього. Кожна модель має фіксувати найголовніші риси об’єкта вивчення.

4.3. Методологія емпіричного рівня науково-педагогічного дослідження.

Аналіз змісту педагогічної документації та результатів діяльності. Педагогічні документи охоплюють рукописи, друковані видання та магніто- і відеозаписи. Їх можна поділити на дві групи.

Проективними методами вивчаються результати таких творчих завдань:

- конструктивних (намалювати картинку, написати оповідання на задану тему, пояснити неясні малюнки);

- додаткових (придумати закінчення історії, мелодії її акомпанемент тощо);

- експресивних (інсценувати пісню, придумати сюжет гри);

- рольових (участь в ігрових ситуаціях, драматизаціях, театралізованих постановах).

Педагогічне спостереження. Спостереження є одним з основних методів наукового пізнання, що ґрунтується на безпосередньому та опосередкованому сприйманні педагогічних явищ. Як відомо, наукове спостереження від побутового відрізняється цілеспрямованістю, послідовністю і фіксацією отриманих результатів.

Бесіда.

Досить динамічними, гнучкими методами вивчення педагогічних явищ і процесів є бесіда, використання якої має свою специфіку. Дані, отримані цим методом, носять багато в чому об'єктивний характер. Бесіда може бути індивідуальною (з окремими вчителями, учнями), груповою (групою, активом), колективною (з класом). Бесіда, як метод вивчення досліджуваних, складна за своїм використанням, потребує прискіпливої підготовки. Для успішного використання бесіди визначають її мету, програму, об'єкт, предмет розмови, окремі запитання, а також місце і час її проведення. Успіх залежить від глибокої зацікавленості дослідників в предметі розмови, від уміння викликати співрозмовника (чи співрозмовників) на відвертість.

Інтерв'ю.

Інтерв'ю є різновидом бесіди. Бесіда носить характер взаємного обміну інформацією, а в інтерв'ю один запитує іншого, стримуючись від особистих висловлювань, щоб не вплинути на думку співрозмовника. Інтерв'ю бувають групові і індивідуальні. Групові інтерв'ю проводяться одночасно з невеликою групою людей, з вчителями даного класу, з учнями. В дослідженнях А.Ф. Ахматова використовувалось інтерв'ю з батьками учнів усіх класів ( з I по X) за такими запитаннями:

Тест. Це система психолого-педагогічних завдань, спрямованих на дослідження окремих рис і властивостей людини.

Експертна оцінка. За допомогою методу експертної оцінки (методу рейтингу) досліджуються педагогічні проблеми, що не піддаються формалізації. Цей метод поєднує опосередковане спостереження і опитування, які пов'язані з залученням до оцінки явищ, що вивчаються, найкомпетентніших фахівців.

Метод вивчення структури й рівня міжособистісних емоційних зв’язків у групі називають соціометрією.