Тема 1. Наука як продуктивна сила розвитку суспільства.

1.1. Поняття науки. Мета та основні її функції.

1.2. Педагогіка як наука та її завдання.

1.3. Організаційні основи наукових досліджень.

1.1. Поняття науки. Мета та основні її функції.

У наш час наука є рушійною силою розвитку суспільства.

Наука — соціально-значуща сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і систематизація об'єктивних знань про навколишній світ.

Наука — це система дослідницької діяльності, спрямована на виробництво нових знань про природу, суспільство і мислення.

Наука виконує у суспільстві такі функції:

– соціальної пам’яті як “накопичення – збереження – трансляції” досвіду попередніх епох;

– гносеологічну (пізнавальну), що забезпечує суспільству необхідні знання для правильного вирішення поставлених проблем;

– нормативну, що встановлює, організує та регулює відносини між науковими структурами за допомогою системи норм, правил етики;

– комунікативну, що реалізується за допомогою наукової мови як зрозумілого та важливого засобу спілкування;

– аксіологічну (ціннісну), що формує в суспільстві ціннісні орієнтації, які спрямовують результати наукових відкриттів на благо людства;;

– креативну (творчу), що реалізується за допомогою створення потужного, інтелектуального потенціалу людства;

– виховну, що дозволяє підвищити рівень освіченості у суспільстві.

Поняття про науку є складним і багатогранним. Тому науку можна розглядати як:

¨ специфічну форму суспільної свідомості, основою якої є система знань;

¨ процес пізнання закономірностей об'єктивного світу;

¨ певний вид суспільного розподілу праці;

¨ один з важливих факторів суспільного розвитку;

¨ процес виробництва знань та їх використання.

Головною ознакою і головною функцією науки є пізнання об'єктивного світу. Наука створена для безпосереднього вивчення суттєвих сторін всіх явищ природи, суспільства і мислення.

Наукове пізнання – цілеспрямованість, систематичність та обґрунтованість висунутих положень. Наукові пізнання спрямовані на здобуття нових знань, встановлення нових факторів. В результаті наукових досліджень людина одержує наукові знання.

Для наукового пізнання характерні такі особливості, як:

1. Наявність спеціальних методів дослідження. Наукове пізнання базується на певних нормах діяльності – наукових методах.

2. Точність одержаних даних. Наукові знання базуються на точно встановлених фактах, розкриття яких стає можливим дякуючи використанню спеціальних методів дослідження.

3. Відтворюваність одержаних результатів. Можливість одержання повторно таких же даних іншими дослідниками по тій же методиці, яку використовували попередники.

4. Новизна одержаних результатів. Під новизною результатів розуміється новизна не для окремої людини, що здійснює пізнавальний акт, а новизна для суспільства. Інакше кажучи, в дослідженні повинні бути одержані такі дані, які раніше суспільству не були відомі.

5. Демократичність. Демократичність науки проявляється в тому, що знання про встановлені факти або закономірності зажди одержують з допомогою логічних засобів, тому його завжди можна легко передати іншій людині.