Міністерство освіти і науки Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Геологічний факультет
Кафедра геології нафти та газу
Креативна (розрахункова) робота 15-кр-2013
з дисципліни «Нафтогазопромислова геологія»:
«Підрахунок запасів нафтового покладу»
Виконав:
студент ІV курсу
групи «Геоінформатики»
Халімендік Валерій Дата здачі на кафедру____2013
Перевірив: доцент
А.В. Полівцев____
Київ – 2013, осінній семестр
Креативна (розрахункова) робота 15-кр-2013
Підрахунок запасів нафтового покладу
Усі родовища корисних копалин становлятьм Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин – резерв цього фонду [3].
Метою державного обліку є постійне визначення стану, перспектив розвитку, раціонального використання та хорони мінерально-сировинної бази. Державний облік здійснює Держгеонадра як по ділянках надр, що використовуються, так і по ділянках надр, не залучених до використання. [1].
Підрахунок ресурсів і запасів проводять на всіх стадіях ГРР згідно чинного законодавства, де визначаються єдині для державного фонду надр України принципи підрахунку, геолого-економічної оцінки і державного обліку запасів корисних копалин згідно з рівнем їх промислового значення та ступенем геологічного і техніко-економічного вивчення, умови, що визначають підготовленість розвіданих родовищ корисних копалин до промислового освоєння, а також основні принципи кількісної оцінки ресурсів корисних копалин [1].
За запасами газу в млрд м3 вільних газів і нафти в млн. т виділяють скупчення
Унікальні – над 500; млн.т.
Найкрупніші (найбільші) - 100-500 млн.т.
Крупні (великі) - 30 -100 млн.т.
Середні - 10-30 млн.т.
Дрібні - 3-10 млн.т.
Дуже дрібні - 1-3 млн.т.
Найдрібніші до 1 млн.т. [4]
Нефтяные месторождении классифицируется на:
мелкие — до 10 млн тонн нефти;
средние — 10 — 100 млн тонн нефти (Кумколь, Верх-Тарское);
крупное — 100—1000 млн тонн нефти (Каламкас, Пенглай, Правдинское, Статфьорд);
крупнейшие (гигантские) — 1 — 5 млрд тонн нефти (Тенгиз, Самотлор, Ромашкино);
Уникальные (супергигантские) — 5 млрд тонн нефти и более (Аль-Гавар, Большой Бурган, Эр-Румайла).[8]
Національна класифікація В даний час в Росії діє система класифікації запасів і ресурсів нафти, газу, конденсату і наявних у них компонентів, що мають промислове значення, встановлена Наказом МПР РФ від 7 лютого 2001 року № 126. За ступенем вивченості запаси (ресурси) поділяються на такі категорії: Запаси: A (розвідані, вивчені з повною детальністю) B (розвідані, вивчені з детальністю, достатньою для складання проекту розробки покладу) C1 (розвідані, вивчені з детальністю, достатньою для отримання вихідних даних для складання технологічної схеми розробки родовища нафти або проекту дослідно-промислової розробки родовища газу) C2 (попередньо оцінені: форма і розміри покладу, умови залягання, товщина і колекторські властивості пластів, склад і властивості нафти, газу і конденсату визначені в загальних рисах за результатами геологічних і геофізичних досліджень) Ресурси: C3 (перспективні) D1л (локалізовані) D1 (прогнозні ресурси нафти і газу літолого-стратиграфічних комплексів, які оцінюються в межах великих регіональних структур з доведеною промисловою нафтогазоносністю.) D2 (прогнозні ресурси нафти і газу літолого-стратиграфічних комплексів, які оцінюються в межах великих регіональних структур, промислова нафтогазоносність яких ще не доведена).[9]
За промисловим значенням запаси нафти, газу, конденсату та наявні в них корисні компоненти поділяються на групи [2]:
балансові (нормально економічні) запаси, які на момент підрахунку можна, згідно з техніко-економічними розрахунками, економічно ефективно видобути і використати;
умовно балансові (обмежено економічні) запаси, ефективність видобутку і використання яких на момент оцінки не може бути однозначно визначена, а також запаси, що відповідають вимогам до балансових запасів, але з різних причин не можуть бути використані на момент оцінки;
позабалансові (потенційно економічні) запаси, видобуток і використання яких на момент оцінки є економічно недоцільним, але в майбутньому вони можуть стати об'єктом промислового значення;
з невизначеним промисловим значенням (можливо економічні), запаси, для яких виконано тільки початкову геолого-економічну оцінку з використанням припущених технологічних та економічних вихідних даних.
Для підрахунку запасів нафти і газу застосовують наступні методи:
об'ємний метод - найбільш точний і поширений, застосовується на всіх стадіях вивчення геологічної будови родовища;
Метод матеріального балансу - для підрахунку запасів нафти і газу, а також для води яка вступила в пласт. Заснований на співвідношенні між обсягами видобутої нафти, газу, води і тими обсягами, які вони займали в пластових умовах до їх вилучення. Ці співвідношення враховуються з допомогою рівнянь матеріальних балансів, які вводять в якості невідомих початкові запаси нафти і газу. Для застосування рівнянь матеріальних балансів потрібно зробити ряд лабораторних аналізів за визначенням тиску насичення, хім. складу газу, розчинності газу в нафті, збільшення обсягу нафти в результаті розчинення в ній газу, відхилення вуглеводневих газів від законів, виведених для ідеальних газів, і т. д. Формули методу мають ряд варіантів стосовно до різних режимів нафтових пластів, а також можуть бути побудовані стосовно до випадків розробки родовищ шляхом відновлення пластових тисків при закачування в пласт води та газу. Особливо корисний метод матеріального балансу при підрахунках запасів нафти на нових родовищах (категорії В), де контур нафтоносності мало відомий. Метод може бути застосований також для підрахунку запасів вільного газу в газових покладах
метод натурного моделювання - застосовується для визначення запасів нафти при розробці родовища. [5]
Статистичний метод підрахунку запасів нафти (газу) метод підрахунку запасів нафти (газу), оснований на вивченні статистичних даних про поведінку дебітів або накопиченого видобутку в залежності від тих чи інших параметрів розробки, зокрема кривих падіння дебіту свердловини (річних відборів) та їх екстраполяції на перспективу для визначення додаткового видобутку і оцінки запасів нафти (газу) у надрах. [6]
Обемно-статистичний метод. Аналогічний об'ємному. Відмінність в тому, що при відсутності відповідних даних про коефіцієнти насичення і нафтовіддачі останні визначаються за розробленим (виснаженому експлуатацією) горизонту за формулами.
Об'ємно-ваговий метод. Застосовується для пластів з гравітаційним режимом, видобуток нафти з яких ведеться шахтним способом.
Q=Smd,
де Q-балансовий запас нафти, т;
S-продуктивна площа, м;
m-нефтенасыщнная потужність пласта, м;
d-нефтенасыщенность на 1 м3 породи, визначена в лабораторії, т.
Гектарний метод. Метод підрахунку запасів нафти на 1 га площі та на 1 м потужності, який, по суті, є різновидом об'ємного.
Метод ізоліній. Застосовується з 60-х років. Для цього використовують основні показники формули використовується при підрахунку запасів об'ємним методом. [7]