Тема №4 «Крезоли їх характеристика»

Крезоли (метілфенол, гідрокситолуол) - Існують орто-, мета-і пара-ізомери - безбарвні кристали або рідини. Крезоли добре розчиняються в етанолі, діетиловому ефірі, бензолі, хлороформі, ацетоні; розчинні у воді, розчинах лугів (з утворенням солей-крезолятов). Подібно фенолу, крезоли - слабкі кислоти.

Крезоли легко вступають в реакції електрофільного заміщення , конденсації , наприклад з альдегідами . Пара- крезол окислюється оксидами Рb , Мn або Fe до пара- гідроксибензойної кислоти , більш сильними окислювачами - до хінону або гидрохинона . При каталітичному відновленні перетворюється на метілціклогексаноли і метилциклогексанони .

Ізомери крезолу при змішуванні з хлорним водою в присутності NH3 утворюють забарвлені сполуки : орто- крезол дає жовто- бурого забарвлення , що переходить в зеленувату , мета- крезол - зелену , що переходила в темно -жовту , пара- крезол - темно -жовту , що переходила в помаранчеву або червону.

Технічна суміш орто- , мета- і пара- крезолу називається Трикрезол .

Використовуються як розчинники і як проміжні речовин при органічному синтезі .

Крезоли застосовують при виробництві або лабораторному отриманні ароматичних сполук , антисептиків , барвників , синтетичних гум , паливно-мастильних матеріалів , фенолоформальдегидной та інших смол , інсектицидів , фунгіцидів і гербіцидів і медичних препаратів. [ 1 ]

Також є сильнодіючим антисептиком широкого дії . Використовується головним чином у вигляді мильних розчинів для загальної дезінфекції (Див. Лізол ) . У малих концентраціях іноді застосовується як консервант розчинів для ін'єкцій

Тема №5 «Застосування оцтового і мурашиного альдегідів»

О́цтова кислота́ (радикал — ацетил, скорочення — AcOH, формула — CH3COOH) відома людству з прадавніх часів, знаходиться у низьких коцентраціях в багатьох рослинних та тваринних системах. Оцет, 4–12 % розчин оцтової кислоти у воді, як продукт ферментації вина набув широкого використування більш ніж 5000 років тому.

Оцтова кислота є прозорою, безбарвною рідиною, що має різкий запах та небезпечну наривну дію. Утворює з металами солі — ацетати. Плавиться за 16,75 °C, кипить за 117,9 °C за нормального тиску. Оцтова кислота — один з базових продуктів промислового органічного синтезу. Більш ніж 65 % світового виробництва оцтової кислоти іде на виготовлення полімерів, похідних целюлози та вінілацетату. Полівінілацетат є основою багатьох ґрунтівних покрить та фарб. З ацетатної целюлози виготовляють ацетатне волокно. Оцтова кислота та її естери важливі промислові розчинники та екстрагенти.

Основні характеристики

Застосування оцтової кислоти досить різноманітне. У хімічній промисловості з неї виробляють пластичні маси, різні барвники, лікарські речовини, штучне волокно (ацетатний шовк), незаймисту кіноплівку та багато інших речовин. Солі оцтової кислоти — ацетати алюмінію, хрому, феруму — застосовують як протраву при фарбуванні тканин.

Мураши́на кислота́ (систематична назва метанова кислота, англ. Formic acid), H-COOH — безбарвна рідина з різким запахом, кипить при 101 ˚С. Розчиняється у воді в будь-яких пропорціях. Викликає опіки на шкірі. Міститься у виділеннях залоз мурашок, а також у деяких рослинах (у листі кропиви).

Мурашину кислоту широко використовують у хімічній промисловості як відновник при синтезі органічних речовин, а також для добування щавлевої (оксалатної кислоти) в харчовій промисловості — як консервуючий і дезинфікуючий засоби, у медицині — як засіб розтирання при ревматизмі. Також використовують в органічному синтезі, текстильній промисловості, виронництві фарб, гуми.

Мурашина кислота — єдина із карбонових кислот, у молекулі якої міститься альдегідна група -СНО. Тому вона, як і альдегіди, окиснюється перманганатом калію, оксидом аргентуму(І) у розчині аміаку (тобто дає реакцію «срібного дзеркала»). При нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою мурашина кислота розкладається на оксид карбону(ІІ) і воду.

Тема №6

«Оцтикислоти:глікова,молочна,яблучна,лимонна,їх характеристики»

Лимонна кислота (2-гідрокси-1,2,3-пропантрикарбонова кислота, C6H8O7) — кристалічна речовина білого кольору, температура плавлення 153 °C, добре розчинна в воді, розчинна в етанолі, малорозчинна в діетиловому ефірі. Слабка триосновна кислота. Була відкрита та виділена із соку недостиглих плодів лимону в 1784 році шведським аптекарем Карлом Шеєле.

Гліколева кислота (2-гідрооксиоцтова кислота, гідрооксиметанова кислота, англ. glycolic acid ) – це органічна сполука з хімічною формулою C2H4O3, найменша α-гідроксикислота → (англ. α-hydroxy acid (AHA)), що схожа на безколірні кристали, іноді зі запахом паленого цукру. Добре розчиняється у рідинах: воді, спирті, ацетоні, ефірі.

Широко використовується у різних галузях органічної хімії:

у промисловості - для очищення обладнання,

в обрабробці металів,

у шкірній промисловості,

у нафтогазовій індустрії,

як складник побутових засобів для чищення,

особливо поширена у косметології.

Моло́чна кислота́ — α-оксіпропіонова одноосновна оксикарбонова кислота, хімічна формула СН3СН(ОН)СООН. Важливий проміжний продукт обміну живих організмів. Була відкрита шведським хіміком Карлом Шеєле у 1780 році

Молочна кислота — безбарвні кристали, легко розчинні у воді. Існує у вигляді двох оптично-активних форм (+) та (-) (tпл 25 — 26 °С), а також у вигляді рацемату (tпл 18 °С). Рацемація (+) та (-) форм відбувається при 130 — 150 °С. Утворює солі — лактати та ефіри. Якісна реакція — взаємодія з n-оксидифенілом та сірчаною кислотою.

Дуже поширена у природі, бо є кінцевим продуктом молочнокислого бродіння, яке проходить при прокисанні цукровмісних речовин (молоко, сік рослин тощо). При цьому залежно від виду бактерій та цукру утворюється або рацемат, або одна з оптичних форм кислоти.

Я́блучна кислота́ HOOC-CH(OH)-CH2-COOH — двоосновна органічна оксикарбонова кислота. Існує в L- та D-формах, а також у рацемічній (оптично неактивній) LD-формі[3]. В природі міститься у барбарисі, винограді, яблуках, малині, горобині, стеблах ревеня, листках махорки. У розчинах тютюну міститься у вигляді солей нікотину. У медицині — складова частина послаблюючих засобів та препаратів від хрипоти. Сприяє засвоєнню заліза та включена до складу гемоглобіну.

Яблучна кислота — проміжний продукт при тканинному диханні, різних типах бродіння. Одержують з плодів горобини і барбарису, застосовують у кондитерському виробництві, у медицині[3].

Винна кислота (диоксиянтарна кислота, 2,3-дигідроксибутандіонова кислота) НООС-СН (ОН)-СН (ОН)-СООН — двоосновна оксикислота.

Винна кислота — поширена природня сполука. У значній кількості вона міститься в кислому соку багатьох фруктів, наприклад, у виноградному соку. Солі винної кислоти - тартрат. D-винну кислоту отримують дією мінеральних кислот на її кислу К-сіль (винний камінь), що утворюється при бродінні виноградного соку. При піролізі D-винна кислота декарбоксулюєтся з утворенням піровиноградної СН3СОСООН і піровинної (метилянтарной) НООССН (СН3)-СН2СООН кислот. Вона відновлюється до янтарної кислоти, відновлює аміачний розчин AgNO3 до Ag; в лужному середовищі розчиняє Cu(ОН)2 з утворенням прозорого яскраво-синього розчину - реактиву Фелінга.