- •В. Г. Рогов методичні вказівки до вивчення курсу «економіко-математичне моделювання»
- •Тематичний план дисципліни
- •Тема 1. Концептуальні аспекти математичного моделювання економіки
- •Тема 2. Оптимізаційні економіко-математичні моделі
- •Тема 3. Задача лінійного програмування та методи її розв'язування
- •Тема 4. Теорія двоїстості та аналіз лінійних оптимізаційних задач
- •Тема 1. Концептуальні аспекти математичного моделювання економіки
- •Тема 2. Оптимізаційні економіко-математичні моделі
- •Тема 3. Задача лінійного програмування та методи її розв’язування
- •Тема 4. Теорія двоїстості та аналіз лінійних оптимізаційних задач
- •Тема 5. Цілочислове програмування
- •Тема 6. Нелінійні оптимізаційні моделі економічних систем
- •Тема 7. Аналіз та управління ризиком в економіці. Визначення ризику, види ризиків в економіці
- •Тема 8. Система показників кількісного оцінювання ступеня ризику
- •Тема 9. Принципи побудови економетричних моделей. Парнолінійна регресія
- •Тема 10. Лінійні моделі множинної регресії
- •Тема 11. Узагальнені економетричні моделі
- •Тема 12. Економетричні моделі динаміки
- •Література
Тема 10. Лінійні моделі множинної регресії
При дослідженні впливу декількох чинників на певний показник будують множинну (багатофакторну) регресію.
Лінійна модель множинної регресії має такий загальний вигляд:
Також багатофакторну лінійну модель можна представити у матричному вигляді: Y = X*В + U, де Y, X, B та U відповідно матриці значень залежної змінної, незалежних змінних, параметрів моделі та залишків.
Якщо модель має вільний член β0, то до матриці Х потрібно зліва дописати стовпчик, що складається з одиниць.
Матрицю параметрів моделі можна знайти за формулою:
Приклад 10.1
Проаналізувати залежність продуктивності праці від таких чинників, як частка робітників з технічною підготовкою та частка механізації робіт на основі даних табл. 10.1.
Таблиця 10.1
Вихідні дані для побудови лінійної багатофакторної регресії
№ |
Продуктивність праці (y), ум. о. |
Частка робітників з технічною підготовкою (x1), % |
Частка механізації робіт (x2), % |
1 |
4500 |
65 |
85 |
2 |
4180 |
62 |
83 |
3 |
3000 |
47 |
67 |
4 |
3420 |
46 |
63 |
5 |
3350 |
50 |
70 |
6 |
3400 |
54 |
70 |
7 |
3420 |
53 |
73 |
8 |
4100 |
61 |
81 |
9 |
3700 |
57 |
77 |
10 |
3500 |
54 |
72 |
Розв’язання
Складемо матрицю Х, додавши до неї перший стовпчик з одиниць.
X=
Y=
Для множення матриць в Excel треба застосовувати функцію МУМНОЖ, а для визначення оберненої матриці – МОБР. Потрібно виділити шуканий діапазон, натиснути F2, а далі Ctrl+Shift+Enter.
Транспонуємо матрицю X, помножимо отриману матрицю X' на Х. Знайдемо обернену матрицю від (Х*Х'), помножимо її на X' і на Y. Отримаємо матрицю B.
B=
Отже, b0 = -1.97; b1 = 71.64; b2 = -3.7.
Економетрична модель має вигляд: y = -1.97 + 71.64 x1 –3.7 x2.
Питання для самостійного вивчення: коефіцієнт множинної детермінації, t-критерій та F-критерій для множинної регресії.
Тема 11. Узагальнені економетричні моделі
Однією з умов, що дозволяють застосовувати метод найменших квадратів, є гомоскедастичність, тобто стала дисперсія залишків для різних спостережень. Інакше маємо справу з гетероскедастичністю. Для виявлення гетероскедастичності застосовують µ-критерій, параметричний та непараметричний тести Гольдфельда-Квандта, тест Глейзера тощо.
Приклад 11.1
Дослідити дані табл. 11.1 на наявність гетероскедастичності за допомогою параметричного тесту Гольдфельда-Квандта.
Таблиця 11.1
Вихідні дані для перевірки наявності гетероскедастичності
№ |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
x |
0,13 |
0,2 |
0,25 |
0,34 |
0,4 |
0,45 |
0,52 |
0,56 |
0,65 |
y |
4,3 |
4,2 |
4 |
3,8 |
3,4 |
3,3 |
3,1 |
2,9 |
2,6 |
№ |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
x |
0,72 |
1,02 |
1,15 |
1,34 |
1,42 |
1,56 |
1,75 |
1,8 |
1,92 |
y |
2,4 |
2 |
1,7 |
1,6 |
1,6 |
1,5 |
1,3 |
1,1 |
1,1 |
Розв’язання
Якщо дані не впорядковані в порядку зростання значень х, як у цьому випадку, то потрібно виконати відповідне перетворення.
Далі треба відкинути с спостережень, які знаходяться в центрі. Оптимальне співвідношення між с та загальною кількістю спостережень n становить 4:15. Нехай у нашому випадку с=4, тому відкидаємо спостереження з восьмого по одинадцяте.
Побудуємо економетричні моделі для отриманих двох груп спостережень (табл. 11.2).
Таблиця 11.2
Застосування параметричного тесту Гольдфельда-Квандта
№ |
Модель 1: y = -3.29 x + 4.8 |
№ |
Модель 2: y = -0.86 x + 2.76 |
||||||||
x |
y |
ŷ |
u2 |
x |
y |
ŷ |
u2 |
||||
1 |
0,13 |
4,3 |
4,38 |
0,0059 |
12 |
1,15 |
1,7 |
1,77 |
0,00472 |
||
2 |
0,2 |
4,2 |
4,15 |
0,00285 |
13 |
1,34 |
1,6 |
1,61 |
0,00003 |
||
3 |
0,25 |
4 |
3,98 |
0,000316 |
14 |
1,42 |
1,6 |
1,54 |
0,00398 |
||
4 |
0,34 |
3,8 |
3,69 |
0,0129 |
15 |
1,56 |
1,5 |
1,42 |
0,00693 |
||
5 |
0,4 |
3,4 |
3,49 |
0,00792 |
16 |
1,75 |
1,3 |
1,25 |
0,00215 |
||
6 |
0,45 |
3,3 |
3,32 |
0,000606 |
17 |
1,8 |
1,1 |
1,21 |
0,0123 |
||
7 |
0,52 |
3,1 |
3,09 |
0,000031 |
18 |
1,92 |
1,1 |
1,11 |
0,00006 |
||
Σ |
2,29 |
26,1 |
26,1 |
0,0305 |
Σ |
10,94 |
9,9 |
9,9 |
0,0301 |
||
Знайдемо відношення сум залишків:
R*=0,0305/0,0301≈1,01.
Порівняємо це число з табличним значенням F-критерію (Fкр) при ступенях свободи k1=7-2=5, k2=7-2=5 і рівні довіри Р=0,99. Fкр=11. Оскільки R*< Fкр, вихідні дані мають гомоскедастичність.
Питання для самостійного вивчення: µ-критерій, тест Глейзера, метод Ейткена.
