
- •11.3. Методи боротьби з інфляцією
- •Підсумки
- •4.Розрахунок рівня та темпу інфляції.
- •Розділ 2. Аналіз фінансової кризи в Україні
- •2.1. Фінансова криза та її вплив на безпеку держави
- •2.2. Аналіз кризових явищ в Україні
- •2.3. Вплив фінансової кризи на розвиток економіки України
- •Розділ 3. Шляхи локалізації фінансової кризи в Україні
- •3.1. Перспективи виходу з фінансової кризи
- •3.2. Посткризові очікування
- •Висновок
Висновок
Криза - це крайнє загострення протиріч у соціально-економічній системі, що загрожує її життєстійкості в навколишнім середовищі.
Причини криз можуть бути різними. Вони поділяються на об'єктивні, пов'язані з циклічними потребами модернізації і реструктуризації підприємств, а також з несприятливими впливами зовнішнього середовища організацій, і суб'єктивні, що відбивають помилки і волюнтаризм в управлінні. Причини криз можуть носити також природний характер, що відбивають явища клімату, землетрусу, повені й інші катаклізми природної властивості. А можуть носити і техногенний відбиток, пов'язаний з діяльністю людини.
Подолання кризи - керований процес. Успіх управління залежить від своєчасного розпізнавання кризи, симптомів її настання. Ознаки кризи диференціюються, насамперед, за їх типологічною приналежністю. Такими ознаками можуть бути: масштаби, проблематика, гострота, галузь розвитку, причини, можливі наслідки і фаза прояву кризи.
У розпізнаванні кризи велике значення має оцінка взаємозв'язку проблем. Існування і характер такого взаємозв'язку може багато чого сказати і про небезпеку кризи і її характер. В управлінні соціально-економічною системою повинен функціонувати так званий моніторинг антикризового розвитку. Це контроль процесів розвитку і відстеження їхніх тенденцій за критеріями антикризового управління.
Але для такого передбачення необхідний чіткий набір ознак і показників кризового розвитку, методологія їхнього розрахунку і використання в аналізі. Передбачення криз можливе тільки на основі спеціального аналізу ситуацій і тенденцій. Взагалі в розпізнаванні криз беруть участь усі показники оцінювання стану соціально-економічної системи.
Стан економіки України на початку 2009 року характеризується посиленням негативних тенденцій падіння обсягів виробництва та доходів населення, зростанням рівня інфляції та безробіття, скороченням заощаджень в банківській системі, що призвело до поглиблення макроекономічних структурних диспропорцій та подальшої ескалації нестабільності.
Подальше погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури, істотне зменшення внутрішнього попиту виступили основними чинниками негативних тенденцій розвитку української економіки.
Проаналізувавши сучасний стан фінансової кризи в Україні, виникає завдання реалізовувати антикризові заходи, направлені на підтримку балансу між цілями посилення соціальної підтримки населення, стимулювання внутрішнього попиту, розвитку галузей економіки - з одного боку, і цілями підтримки прийнятного рівня інфляції, рівноважного курсу гривні, забезпечення допустимого рівня бюджетного дефіциту - з іншого.
Антикризові заходи зі стабілізації економічної ситуації в Україні повинні спрямовуватись на:
рекапіталізацію банківських установ за участю держави, норми якої повинні регулюватися на законодавчому рівні;
зменшення вартості кредитних коштів, зокрема через зниження облікової ставки НБУ, зменшення вартості рефінансування та за рахунок залучення бюджетних коштів;
підвищення ліквідності банків шляхом рефінансування із одночасним запровадженням контролю за використанням ресурсів;
розблокування доступу реального сектору економіки до кредитних ресурсів, в т.ч. через запровадження правових норм, що стимулюватимуть направлення коштів рефінансування НБУ та власних коштів банків на фінансування реального сектору економіки, зокрема інфраструктурних, інвестиційних та інноваційних проектів загальнодержавного значення, кредитування підприємств, що освоюють перспективні виробництва, нові технології;
посилення ролі державних банків в процесі кредитування реального сектору економіки;
підвищення захисту населення, яке зазнало втрат внаслідок нестабільності валютного курсу;
підвищення захисту населення від необгрунтованого підвищення процентних ставок за користування кредитами;
забезпечення права населення вільно отримати свої кошти, розміщені в банківській системі на депозитах;
забезпечення захисту позичальників, які зазнали фінансових труднощів при сплаті відсотків та / або основної суми боргу за іпотечними кредитами та активізації іпотечного кредитування.