Вибір теми курсової роботи

Першим етапом виконання контрольної роботи є вибір варіанта.

Кожний студент обирає один із запропонованих нижче варіантів курсових робіт. Вибір варіанта контрольної роботи виконується згідно з порядковим номером студента за списком у журналі групи.

Оформлення курсової роботи

При оформленні курсової роботи слід дотримуватись установлених стандартом вимог.

Текст роботи повинен бути викладений на одному боці паперу формату А-4 (210 x 297 мм). На кожному листі паперу повинні бути залишені поля: вгорі й внизу по 20 мм, ліворуч - 30 мм, праворуч - 10 мм. При наборі тексту курсової роботи слід використовувати шрифт Times New Roman, розмір шрифту 14, міжстроковий інтервал 1,5.

Розділи курсової роботи нумерують арабськими цифрами з крапкою у кінці. Кожний розділ поділяють на підрозділи, номери яких складають із двох арабських цифр; перша – номер розділу, а друга – підрозділу. Наприклад, другий підрозділ першого розділу: 1.2. Номер розділу i підрозділу вказують перед заголовком.

Вступ, кожний розділ, висновки та пропозиції, список використаної літератури та додатки починають з нової сторінки. Їх заголовки пишуть великими літерами, а підрозділи – малими, за винятком першої. Відстань між заголовком i текстом складає один рядок.

Заголовки підрозділів пишуть на тій же сторінці, де був текст попереднього підрозділу, відступивши два ряди, але при умові, що на ній розміститься хоч один рядок наступного тексту. Назви розділів i підрозділів по тексту мають відповідати назвам, вказаним у змісті.

Кожна сторінка, починаючи зі змісту (плану роботи), має бути пронумерована. Нумерація сторінок – наскрізна; першою сторінкою є титульний лист (номер на цій сторінці не ставиться) і т.д. Рисунки і таблиці, що розташовуються в тексті на окремих сторінках, варто включати до загальної нумерації сторінок. Кожна сторінка, починаючи з плану роботи, нумерується в правому верхньому куті аркуша. Список літератури й додатки необхідно включати до наскрізної нумерації сторінок.

Виправлення, закреслювання, вставлення, скорочення слів та використання абревіатур (крім загальноприйнятих ) у тексті не дозволяються.

Основну частину цифрової інформації курсової роботи оформлюють у таблицях. Вони мають у стислому вигляді відображати потрібні показники, бути не громіздкими i доступними. У зв’язку з цим в одній таблиці не може бути дуже багато показників.

Кожна таблиця супроводжується текстом, який повністю або часткою має знаходитись попереду таблиці. В тексті наводять аналіз показників таблиці, який закінчують висновком i пропозицією щодо покращення наведених показників. Але в тексті не повинні повторюватись цифри, наведені в таблиці.

Таблиці складаються із рядків i колонок. При пересіканні їх виникають клітинки, у яких i розміщують цифри. У верхній частині таблиці вказують заголовки колонок, а в першій колонці по кожному рядку – заголовки рядків.

Таблиця повинна мати тематичний заголовок, згідно з її змістом, а над заголовком з правої сторони – слово “Таблиця” та номер. Заголовки таблиць, колонок i рядкiв починають з великої лiтери.

Нумерують таблиці у розрізі всієї курсової роботи (до додатку): Таблиця 1, Таблиця 2 i т.д. або по розділах двома цифрами: Таблиця 1.1, Таблиця 2.3.

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті: (табл. 1.1), або на наступній сторінці. Якщо до таблиці звертаються повторно, то пишуть: див. табл. 1.1. Бажано таблицю розмістити на одній сторінці без переносу. Якщо це неможливо, то при переносі на обох сторінках пишуть номери колонок i тоді на другій сторінці назву їх не повторюють, а над таблицею справа пишуть “Продовження табл. ...”

Не відводять в таблицях окремих колонок “№ п/п” i “Одиниця вимiрювання”. Номер рядка вказують попереду його назви, а одиницю вимiрювання — позаду, вiдокремивши її вiд назви комою. Якщо одиниця виміру для всіх показників таблиці спільна, то її краще вказати в дужках в кінці заголовка таблиці.

Таблицю розміщують так, щоб була можливість читати її без повороту роботи, або, у крайньому випадку, повернувши її по ходу стрілки годинника, а не навпаки.

Крім таблиць, у курсовій роботі значне місце займають рисунки. Назву вказують під рисунком, після номера, на тому ж рядку.

Додатки. Кожний додаток починають з нової сторінки, в правому кутку вгорі пишуть “Додаток А”, а потім, по центру, тематичний заголовок. Якщо в додатку є таблиці i рисунки, то їх також нумерують окремо. Посилання на додатки в тексті роблять так само, як i на таблиці (Додаток Г).

Скорочення i умовні позначення. Скорочення слів у тексті, заголовках розділів i підрозділів, таблиць, додатків i рисунків не дозволяється, за винятком загальноприйнятих стандартом. Якщо використовуються вузькоспеціалізовані скорочення i терміни, то їх необхідно один раз розшифрувати в дужках після першого використання в тексті, наприклад: НТП (науково-технічний прогрес).

Одиниці вимірювання необхідно вказувати за державними стандартами та іншими загальноприйнятими правилами. Наприклад, одиниці вимірювання маси: грам – г, кілограм – кг, центнер – ц, i т.д. Після таких скорочень крапку не ставлять. Грошові одиниці вимірювання позначають з крапкою: грн.

При посиланні в тексті на наведені в бібліографічному списку літературні джерела вказують їх порядковий номер в квадратних дужках, наприклад: [ 3 ].

Якщо дається дослідний текст, тобто цитується, то його можна наводити або повністю, або із пропусками, які позначають трьома крапками. З початку i в кінці цитати ставлять лапки, а поряд із номером джерела вказують сторінку [ 3, с. 12 ]. Дозволяється переказувати i своїми словами, але без порушення змісту.