13.5. Оптова торгівля товарами на біржах.

Біржа - регулярно функціонуючий оптовий ринок товарів, си­ровини, цінних паперів, на якому відбуваються зустрічі покупців і продавців та укладаються угоди. Біржі служать економічним інстру­ментом ринкової економіки, організовують вільні ринкові відноси­ни із закупівлі і продажу товарів, сировини і цінних паперів.

Термін «біржа» походить від латинського bursa — гаманець. У XV ст. в найбільшому торговому центрі Нідерландів м. Брюгге на площі біля будинку знатного міняли і маклера Ван дер Бурса, герб які по складався з трьох гаманців (звідки і пішов термін), збиралися купці з різних крїн для купівлі іноземних векселів і обміну торго­вою інформацією. Таким чином, біржі виникли в ХУ-ХУІ ст. в Нідерландах, Італії, Англії. Розквіт бірж припадає на другу половину XIX ст. і пов'язаний з розвитком капіталістичного виробництва і зро­станням обсягу торгівлі, транспорту, зв'язку. Перша біржа в Росії була заснована Петром І в 1 703 р. в Петербурзі. До кінця XIXст. їх в Росії було близько 80. До 30-х років XIX ст. біржі в СРСР було ліквідовано відповідно до політики згортання товарно-грошових відносин. З розвитком ринкових відносин розпочався процес відновлення бірж.

Головною метою товарних бірж є проведення вільних торгів і укладання контрактів із закупівлі і продажу товарів за ринковими цінами, що складаються під виливом попиту і пропозиції.

Біржова торгівля здійснюється за встановленими біржею пра­вилами у формі власних публічних торгів, що проводяться в зазда­легідь призначеному місці і в певний час.

Особливий характер біржової торгівлі проявляється у прита­манних тільки їй рисах.

• На біржі здійснюється купівля-продаж відти по великих партій товарів і сировини, що дозволяє відносити ці комерційні операції до операції! оптового характеру.

• На біржі здійснюється купівля-продаж не тільки виготовле­ного товару (рийок реального товару), але і реалізація прав на товари, що будуть виготовлені в перспективі (ф'ючерсний ринок).

• Біржова торгівля здійснюється виключно в мережі товарних бірж - за межами бірж біржова торгівля здійснюватися не може.

На сучасному етапі товарні біржі виконують цілий ряд функцій:

1. Основні функції товарних бірж:

• концентрують попит і пропозицію в широковідомому і загаль­нодоступному місці;

• поєднують велику кількість продавців і покупців у просторі і часі;

• створюють максимально об'єктивний масштаб цін;

• забезпечують висококваліфіковане посередництво для клієнтів;

• знижують комерційний ризик за рахунок відповідного меха­нізму страхування.

2. Допоміжні функції товарних бірж:

• здійснюють стандартизацію якісних параметрів товарів та змісту договорів;

• забезпечують арбітраж суперечок, пов'язаних з внутрішньо-біржовими договорами;

• організовують і контролюють своєчасність і повноту прове­дення розрахунків між учасниками біржового торгу;

• створюють і надають послуги суб'єктам бізнесу.

Біржова торгівля здійснюється, як правило, з використанням товарів масового попиту і виробництва, які можуть бути стандарти­зовані, тобто приведені до якісно однорідної основи, що дозволяє вести торги партіями однорідних, стандартизованих товарів вироб­ничого і невиробничого споживання, так званими біржовими това­рами.

Велике функціональне значення біржа має як регулювальник цін. Вона дозволяє нівелювати коливання ціп на один і той же товар за допомогою котирування (згладжування) цін. Конкретні кон­трактні ціни фіксуються на товарній біржі, а потім публікується се­редня типова ціна товару. Покупці і продавці при здійсненні опе­рацій купівлі-продажу орієнтуються саме на середню біржову ціну, що дозволяє виключити різке її коливання. Тим самим з'являється природній регулювальник цін.

Сучасна, ефективно функціонуюча біржа є складним механіз­мом, інформаційно насиченим, техніко містким, з висококваліфіко­ваним персоналом. У багатьох розвинутих країнах функціонує тільки одна біржа (Швеція Швейцарія, Голландія), в Англії — 5 бірж, США - 11фондових і 30 товарних бірж. Біржі, як правило, створюються тише у великих діло тих центрах. Переважна частина біржового обі­гу зосереджена у провідних торговельних і фінансових центрах США, Великобританії та Японії.

Біржі за об'єктами торгівлі, на яких вони спеціалізуються, поділя­ються на:

1. Товарні біржі, які функціонують на ринках товарів. Перші товарні біржі розпочали функціонувати в Україні з 1 квітня 1991 року, та це ще не є біржі з класичному розумінні, оскільки багатьох опе­рацій ці біржі не здійснюють.

2. Фондові біржі, на яких реалізовуються цінні папери, пере­важно акції підприємств, компаній, фірм та облігації, що випуска­ються урядом країни, органами місцевого самоврядування, комуналь­ними підприємствами, а також приватними компаніями. Найбіль­шими фондовими біржами у світі є Нью-Йоркська, Лондонська, То­кійська. Франкфурт Франкфуртська-Майні, Паризька. У країнах СНД, вт.ч. в Україні, процес створення фондових бірж лише розпочався і свого розвитку він набуде у разі подальшого формування ринку цінних паперів і приватизації державної власності.

3. Валютні біржі, на яких реалізуються грошові одиниці різних країн.

4. Біржі праці, які представляють собою організації, що спеціа­лізуються на виконанні посередницьких операцій між підприємства­ми і робітниками з метою купівлі-продажу робочої сили.

5. Змішані біржі.

За формою власності біржі поділяються на:

1. Державні. Державні біржі досить поширені у Західній Європі.

2. Приватні. Приватні біржі найбільш характерні для США.

Відповідно до регіону діяльності основного контингенту учасників, що діють на даній біржі, біржі поділяють на:

1. Світові, які відкриті для суб'єктів всіх країн і обсяги біржової діяльності яких мають трансконтинентальний, світовий характер.

2. Міжрегіональні біржі залучають переважно суб'єктів біржової діяльності декількох країн світового промислового регіону (За­хідної Європи, Південно-Східної Азії).

3. Національні, які зосереджують свою діяльність у межах рин­ку окремої країни.

За характером основного асортименту товарів, що реалізуються на біржі, розрізняють:

1. Вузькоспеціалізовані товарні біржі.

2. Спеціалізовані товарні біржі.

3. Універсальні товарні біржі.

Товарна спеціалізація бірж досить глибока. В цьому плані роз­різняють біржі зернові, худоби, металу, дорогоцінного металу, нафти тощо.

За ступенем відкритості біржового торгу біржі поділяються на:

• відкриті (з публічним веденням біржового торгу). На даних біржах контингент суб'єктів біржової діяльності і включає членів біржі, їх представників (біржових посередників) і відвідувачів (ра­зових і постійних).

• закриті. Наданих біржах контингент суб'єктів біржової діяль­ності включає членів біржі і їх представників.

Контингент учасників (суб'єктів) біржової торгівлі складається з:

1. Працівників біржі, до складу яких входять: маклери, оператори, клерки і службовці (юристи, експерти). Працівники біржі не мають права укладати угоди і брати участь у торгах від будь-чийого імені.

Маклери і їх помічники - оператори розпочинають і ведуть торг у відповідних секціях біржі. До їх функцій належать реєстрація і облік угод.

Клерки - службовці біржі, що виконують різноманітні доручен­ня в операційній залі. Існують телефонні клерки, як отримують на­кази від клієнтів або керівництва брокерської контори за допомо­гою телефону, розсильні клерки, які переносять інформацію тощо.

2. Біржових посередників. Основним типом класичних біржових посередників є біржові брокери (агенти), брокери (суто брокери) і біржові спекулянти (дилери, трейдери, джоббери).

Біржові агенти-брокери діють на агентських засадах від імені замовника, за його кошт і отримують у випадку належного виконан­ня біржового наказу комісійну винагороду. Вони переважно представ­ляють наданій біржі конкретного виробника або покупця товару.

Брокерські контори, їх власники і працівники, індивідуальні брокери (суто брокери) працюють на біржах від свого імені, але як за свій кошт, таї і за кошт клієнта, тобто проводять операції подвійного характеру – агентські і спекулятивні. Представники цього типу біржових посередників є членами цієї біржі, мають на ній постійне місце.

Біржові спекулянти (дилери, трейдери, джоббери) — оперують під час торгів віл власного імені і за власний рахунок.

1. Відвідувачів біржі, які поділяються па постійних відвідувачів біржі та разових відвідувачів.

Постійні відвідувачі біржі - це брокерські контори або неза­лежні брокери, що не вступили до складу членів цієї біржі, але за окрему плату придбали брокерське місце на ній.

Разові відвідувачі торгів допускаються до укладання угод від власного імені і за власний кошт у виняткових випадках після прид­бання вхідного квитка па відкриті торги.

Опосередковану участь у біржовій торгівлі беруть клієнти біржових посередників.

Публічна біржова торгівля, що проводиться на так званих біржових зборах (або секціях), в її традиційній формі заснована на принципах подвійного аукціону, коли пропозиції покупців, що збільшуються, зустрічаються з пропозиціями продавців, що знижу­ються. У випадку збігу цін. запропонованих покупцями і продавцем, укладається угода. Кожний укладений договір публічно реєструєть­ся і доводиться до відома публіки через пресу і канали зв'язку.

На біржах можуть здійснюватися операції з реальним товаром, ф'ючерсні операції, опціонні операції, операції з хеджерування.

1. Купівля-продаж реального товару, тобто такі операції, які пе­редбачають обов'язковий продаж товару після проведення торгів або негайну передачу документів на право власності на товар.

Під час здійснення операції на реальний товар продавець по­винен мати в своєму розпорядженні товар в наявності і пред'явити його в термін, передбачений у біржовому договорі. За такої операції продавець повинен дати товар на біржовий склад і отримати спе­ціальне складське свідоцтво — варант, оплатити страхування свого товару та його зберігання на складі.

Коли закінчується термін постачання, продавець передає ва­рант покупцеві в обмін на чек (оплату). За цим договором термін виконання постачання товару зі складу покупцеві визначається біржовими правилами і, як правило, складає від 1 до 15 днів.

Різновидом операції з реальним товаром є форвардні операції — операції купівлі-продажу товару з відстроченим терміном його по­стачання (в цьому випадку обумовлюється ціна товару і термін його постачання).

2. Ф'ючерсні операції передбачають проведення торгівлі без обо­в'язкового подальшого постачання товарів. Це продаж товару, який ще не вироблений або фізично відсутній у момент укладання операції. Фактично відбувається акт купівлі-продажу права власності на майбутній товар. Результатом такої операції є можливість випла­ти або отримання різниці між ціною угоди на день її укладання та ціною на час виконання. На сучасних товарних ф'ючерсних біржах лише 1-2% угод завершуються постачанням реального товару.

3. Опціонні операції передбачають торгівлю не реальним това­ром чи ф'ючерсним договором, а лише правом на володіння ним за певну ціну-премію. Придбавши опціон, покупець д стає право з ча­сом купити товар за ціною, встановленою на момент придбання опціону.

4. Операція хеджерування передбачає страхування від можливих втрату разі змін цін при укладанні угоди.

Хеджерування є важливим інструментом зниження ризику для виробників, переробників і продавців. Наприклад, продавцем є фер­мер, що вирощує зерно. Він не знає за якою ціною буде продаватися зерно восени після збору урожаю. Щоб бути впевненим у збуті пше­ниці, фермер продає його на біржі за встановленою ціною і, вже орієнтуючись на цю ціну, він будує свої подальші плани. У свою чергу покупець зерна, знаючи скільки йому доведеться заплатити за зер­но, відповідним чином розробляє свої плани і не турбується про можливе підвищення цін на зерно.

У випадку укладання ф'ючерсної операції в контракті обумов­люється ціна товару і термін його постачання. Терміни постачання визначаються спеціальними прийнятими на біржі правилами.

На товарних біржах велика кількість ф'ючерсних операцій має спекулятивний характер. У цих випадках метою ф'ючерсної операції є отримання різниці між ціною договору в момент його укладання і ціною вдень закінчення терміну договору. Таким чином, ф'ючерсна спекулятивна угода здійснюється з метою отриманим прибутку в умо­вах коливання ціп. Розрізняють різні види спекулятивних біржових операцій. Наприклад, одні з них полягають в тому, що покупці (спе­кулянти) скуповують біржові договори з метою їх подальшого перепродажу за білі ш високою ціною. Цей вид спекуляції називають грою на підвищення цін, а спекулянтів, що грають на підвищення цін, - биками. Інший вид спекуляції - гра на пониження цін. Спекулянти продають біржові договори з метою подальшого їх відкупу за ниж­чими цінами. Таких спекулянтів називають ведмедями. Спекулятивні біржові операції вимагають не тільки глибокого практичного досвіду, але іі міцного фінансового потенціалу, оскіль­ки є найбільш ризиковими у біржовій діяльності.

Проведення розрахунків між суб'єктами біржових торгів очо­лює і здійснює розрахункова (клірингова) палата біржі.