Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник Комерційна діяльність.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.68 Mб
Скачать

13.2. Класифікація підприємств оптової торгівлі.

1. За функціональним рівнем:

  • міжрегіональні.

  • регіональні.

  • локальні.

Оптові підприємства регіонального рівня відрізняються знач­но меншими масштабами діяльності і відносно територіально обме­женими зонами впливу порівняно з оптовими суб'єктами міжрегіо­нального значення.

До підприємств локального рівня відносяться невеликі за обся­гом обороту оптові підприємства.

2. За формою власності:

  • приватні;

  • колективні;

  • державні;

  • змішані.

3. За місцем і роллю у товаропросуванні:

  • вихідні бази промисловості.

Вихідні бази створюються і функціонують при найкрупніших підприємствах промисловості або у центрах концентрації виробниц­тва товарів подібного складного асортименту. Завдання вихідних баз промисловості полягає у перетворенні крупносерійного індустріаль­ного виробничого асортименту, його формуванні, подрібненні й адаптуванні до вимог галузі торгівлі. Це завдання вирішується шля­хом встановлення і підтримання тісних зв'язків із чисельною кількістю учасників товарних ринків, звільненням від комерційно-торговельних функцій виробничих підприємств;

  • торговельно-закупівельні.

Торгівельно-закупівельні оптові підприємства концентруються в регіонах інтенсивного скупчення підприємств, що виробляють товари народного вжитку, сільськогосподарську і переробну продук­цію. Ці оптові підприємства спеціалізуються на закупів; і та концен­трації широкого асортименту товарів широкого вжитку виконують технологічні операції щодо перетворення асортименту із подаль­шою реалізацією гуртових партій у ті регіони, що слабше або зовсім не забезпечені товарами цього асортименту;

  • торговельні.

Торгівельні оптові підприємства функціонують безпосередньо в місцях споживання. Вони максимально наближені до споживчого рийку і мають на меті організацію постачання розукрупнених партій товарів у роздрібну торговельну мережу зони обслуговування: окре­мо взятого населеного пункту, адміністративного району або його частини. Сюди можна віднести районну гуртову торгівлю спожив­чої кооперації, склади-холодильники, невеликі гуртовні, гуртівні при підприємствах харчової промисловості тощо.

4. За товарною спеціалізацією:

  • спеціалізовані. Спеціалізованими вважають підприємства, зміст роботи яких є тісно пов'язаний із товарним асортиментом однієї або невеликого числа споріднених товарних груп (взуття, одяг, м'ясо-молоко);

  • універсальні. Універсальними є оптові підприємства, що здійснюють сукупність комерційно-технологічних операцій з універ­сальним, широким асортиментом продовольчих або непродоволь­чих товарів;

  • змішані. Оптові підприємства, які оперують одночасно про­довольчими і непродовольчими товарами відносяться до змішаних оптово-торговельних підприємств.

13.3. Методи оптового продажу товарів.

Виділяють та сі основні методи оптового продажу товарів:

  1. Продаж товарів з особистим відбиранням застосовується, як правило, під час продажу товарів складного асортименту (непродо­вольчі товари, кондитерські вироби), а також маловідомих товарів. Для кращого обслуговування покупців оптові підприємства влашто­вують зали товарних взірців. У залі взірців розміщуються робочі місця товарознавців-реалізаторів, які залежно від спеціалізації складів формуються у відповідні відділи (групи).

  2. Продаж за телефонним (телеграфним) замовленням в основному використовується під час реалізації відомих товарів простого, стійкого асортименту. Так рекомендується продавати більшість про­довольчих і непродовольчих товарів простого асортименту (сіль, цукор, олію, сірники тощо).

Цей метод має суттєві переваги над іншими: відпадає не­обхідність особистої присутності представників покупців під час відбирання товарів, що дає значну економію часу і коштів з підго­товки, продажу, відвантаження чи доставки товарів покупцям.

  1. За письмового методу використовується заочна система вимог-замовлень. Оптове підприємство розробляє єдину форму таких ви­мог замовлень. За ловлення, які надходять на базу поштою або теле­фоном, реєструються у спеціальному журналі.

  2. Активні методи продажу. В умовах значної розосередженості торговельної мережі невеликих її розмірів (що особливо характер­но для сільської місцевості) ефективним є продаж товарів через пересувні кімнати товарних взірців, роз'їзних товарознавців і автосклади. Їх застосувати особливо ефективне під час впровадження на ринок нових, маловідомих товарів. Крім того, воно звільняє праців­ників роздрібної торговельної мережі від необхідності поїздок па оптові бази з метою особистого відбирання товарів, що економить кошти, дозволяє зосередитися па обслуговуванні.

  3. Метод стандартного постачання. Ефективність оптового про­дажу продовольчих товарів достатньо стабільного попиту значно підвищується методом стандартного постачання. Цей метод найбільш ефекти ший під час постачання крупних універсальних продовольчих магазинів, в яких у зв'язку з широким асортиментом товарів на подані я оперативних замовлень щоденно витрачається багато часу, що часто призводить до поспіху в їх складанні і, відпо­відно, помилок у замовленнях.

Суть методу стандартного постачання полягає и тому що всі товари поділяються на групи залежно від товарообігу, інтенсивності і варіації попиту, рівня і мобільності замовлень тощо. Для кожної групи встановлюється єдиний інтервал завезення. Далі для конкрет­них роздрібних підприємств складаються плани завезення товарів на місяць (квартал). Ці плани погоджуються з роздрібними торго­вельними підприємствами. Напередодні дня завезення покупцю не­обхідно тільки підтвердити потребу в товарі, який вже підготовле­но постачальником до відправлення, або внести певні корективи в замовлення через різку зміну попиту на цей товар.

  1. Продаж товарів поштовими посилками. Окремі оптові підприємства організують через поштові відділення зв'язку відправку населенню або магазинам посилок з різними непродовольчими товарами. Цей метод торгівлі здійснюється за допомогою спеціаль­них каталогів, в яких дається характеристика (опис) товарів, що відправляється, а також умови їх оплати і порядок замовлення.

У деяких розвинутих країнах (Німеччина, Великобританія. США), не зважаючи на наявність численної роздрібної торгової мережі, великих універмагів, супермаркетів та інших торгових підприємств, торгівля за каталогами шляхом відправки товарів з посилкових баз або з магазинів набула неабиякого поширення.

В умовах ринкових відносин оптові фірми організовують також і роздрібний продаж товарів населенню через власні магазини (на­мети), склади або використовуючи автомагазини. У цих випадках оптові підприємства фактично трансформуються в опово - роздрібні фірми або торгові доми.