12.4. Технологія позамагазинного продажу товарів.

У практиці торговельного обслуговування населення до ефективних методів активізації продажу товарів відносять виставки – продажі, декади, тижні та місячники продажу та розпродажу певних товарів, а також ярмарки, базари і аукціони. (рис.12.1)

Активні методи

Виставки – продажі

Декади і місячники продажу і розпродажу

Ярмарки, базари

Аукціони

Рис.12.1. Методи активації продажу товарів

У вітчизняній літературі до позамагазинних форм прода­жу товарів належать форми роздрібної реалізації товарів, які здійснюються через роздрібні торговельні одиниці (крім магазинів) і дрібнороздрібні підприємства: автомагазини, автопричепи, гужові розвозки, торговельні автомати; підприємства, які здійснюють посилковий роздрібний продаж товарів; кіоски; палатки; павіль­йони без торгових залів.

Позамагазинними формами також слід вважати й участь у ярмарках, базарах, аукціонах - так звані активні форми.

Ярмарком називають періодичні великі роздрібні торги, як правило, традиційні, з участю багатьох підприємств оптової і роздрібної торгівлі, промисловості, сільського господарства, під­приємств і громадян, які виробляють товари народного вжитку із залученням підприємств, культурно-освітніх закладів для органі­зації масових ігор, атракціонів, змагань, тощо.

Базари - це періодичні торги, які організовуються підприєм­ствами торгівлі і товаровиробниками - підприємствами і громадя­нами переважно у вихідні й дні, які передують загальнонародним святам.

Ярмарок, як правило, проводиться на постійному місці, най­частіше - на колгоспних та речових ринках, ринкових комплек­сах, майданах поблизу скупчення торговельних підприємств, вуз­лів, шляхів сполучення, в центрах житлових масивів, в цент­ральних садибах селянських колективних господарств. Місце ярмарку й базару огороджується, визначаються їх контури.

Ярмарки і базари можуть бути цільовими, тобто приуроченими до певних дат (Нового року, великих державних і релігійних свят); традиційними (Сорочинський ярмарок, Московський ярмарок в Лужниках, на свята міст), тематичними (продаж книг, сільгосп-продуктів, товарів образотворчого мистецтва) тощо. В умовах запровадження ринкових відносин, дозволу підприємницької форми діяльності ці позамагазинні форми набувають більш ста­більного і масового характеру.

В системі споживчої кооперації ярмарки і базари проводяться переважно після закінчення сільськогосподарських робіт восени й навесні. Час їх проведення погоджується з місцевими органами влади. В ярмарковому продажу беруть участь магазини, автомагазини, підприємства дрібнороздрібної мережі. Сюди запрошують­ся також оптові і виробничі підприємства, які мають дозвіл на роздрібну реалізацію товарів. Для проведення ярмарку створюється ярмарковий комітет, до складу якого входять представники міс­цевих виконкомів Рад народних депутатів, торговельних, а також інших заінтересованих підприємств. Як правило, продаж товарів на ярмарку і базарі здійснюється через торговельні ряди з визна­ченими торговими місцями, тимчасові павільйони, автомагазини й причепи.

В період формування ринкової економіки більш поширеним стає роздрібний продаж товарів на аукціоні.

Аукціон - це форма продажу товарів (майна) шляхом публіч­ного торгу за найвищу ціну. На аукціоні дозволяється продаж продовольчих і непродовольчих товарів, допущених до вільної реалізації. Організатор аукціону за погодженням з продавцем публікує інформаційне повідомлення про товари, запропоновані до продажу, не пізніше, ніж за два тижні до призначеної дати проведення аукціону.

Інформація про проведення аукціону повинна мати такі відо­мості:

• час і місце проведення аукціону, контактні телефони, час роботи служби з організації аукціону;

• найменування товарів та номери лотів;

• стартова ціна та умови продажу товарів;

• сума застави;

• назва і адреса банківської установи, номер рахунку, відкритого для розрахунку за придбані товари;

• кінцевий термін прийняття заявок.

Учасник аукціону подає заяву організатору про участь в аук­ціоні як покупця, вносить заставу в розмірі 10 % початкової ціни товарів і отримує відповідний документ. Для осіб, які не є учасниками аукціону, продаються вхідні квитки, ціна яких ви­значається організатором аукціону. Аукціон відбувається за наяв­ності не менш як трьох покупців.

Для проведення аукціону продавець товару наймає ведучого аукціону (ліцитатора, чи аукціоніста) та інший необхідний персо­нал (асистентів ліцитатора, технічного секретаря, який веде прото­кол аукціону, нотаріуса та юриста).

Продавець (організатор) аукціону забезпечує:

• необхідну технічну підготовку приміщень (залу) - мікрофони, освітлення, інформацію про лоти, правила поведінки в залі тощо;

• роботу гардероба та буфету;

• наявність оргтехніки;

• збереження товарів.

Аукціон починає ліцитатор, оголошуючи правила проведення, найменування лота, короткої загальної характеристики умов продажу та початкові стартові ціни. Початком торгів вважається оголошення початкової ціни лота. Учасники підняттям карток з номерами повідомляють про готовність придбати товар за цією ціною. Ліцитатор називає номер учасника, який, на його думку, першим підняв картку. Потім учасники підняттям карток си­гналізують про свою готовність заплатити вищу ціну.

Ліцитатор називає номер картки, яку було піднято першою, надає можливість власникові картки назвати свою ціну і повторює її. Якщо протягом трьох хвилин і після триразового оголошення не буде запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка робить оголошення про продаж товару тій особі, яка запропонувала найвищу ціну.

Якщо у ході аукціону протягом трьох хвилин після оголошення початкової ціни товару покупці не виявили бажання його при­дбати, ліцитатор має право знизити його ціну, але не більш як на 25 %. Якщо після зниження ціни товар не вдається продати, торги припиняються.

Розмір початкової ціни підвищується шляхом надбавок, запро­понованих ліцитатором. Кожне підвищення ціни має перевищувати попередню не менш ніж на 5 %.

Під час аукціону ведеться протокол, до якого вносяться почат­кова ціна продажу, пропозиції учасників аукціону, результат торгів. Після оголошення номера учасника, який придбав лот, ліцитатор пропонує йому підписати протокол аукціону у двох примірниках (один залишається у покупця, а другий - у організатора аукціону). Протокол є документом, який засвідчує право покупця на укладан­ня договору купівлі-продажу товару з продавцем.

Учасник, який відмовився від підписання протоколу, позбав­ляється права на подальшу участь в аукціоні, на нього накла­дається штраф у розмірі внесеної ним застави, а торги за даним лотом поновлюються.

Право власності на придбані товари переходить до переможця аукціону з моменту заключного удару молотка ліцитатора і під­тверджується договором на купівлю-продаж, який укладається між покупцем і продавцем.

Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 10 календарних днів з моменту переходу до нього права власності на лот. Сума застави йому зараховується при остаточному розрахунку. Іншим учасникам аукціону протягом 10 днів належить повернути суму застави.

Валовим доходом від продажу товарів на аукціоні є різниця між вартістю аукціонного продажу і вартістю за вільними цінами, які застосовувались на аналогічні товари в період проведення аук­ціону.

Питання для самоконтролю

1. Що належить до активних методів продажу товарів? Дайте їм характеристику.

2. Що передбачає технологія продажу товарів за до­помогою самообслуговування?

3. Які відомості повинна мати інформація про проведення аукціону?

4. Продавець (організатор) аукціону забезпечує…

5. Розкажіть про порядок продажу товарів на ярмарках і базарах.